Дорогі браття і сестри у Христі, входимо у Святий Піст, в особливий час очищення, покаяння і духовного зросту. Сорок днів – сорок кроків на шляху до змін. Шлях покаяння тому і називається шляхом, бо має початок, продовження і завершення. Тому потрібно найперше почати цей шлях, вступити на дорогу Спасіння. Далі цей шлях потрібно продовжити.
Ось такі заклики до посту я прочитав в Інтернеті, практично всі заклики про піст не мають посилання на слово Бога . Деякі заклики до великого посту мають посилання на Біблію, та ці посилання до посту відношення не мають .
Досліджуючи науку Христову прийшов висновку що для Бога наша страва значення сильного немає, ситі ми чи тероризуємо себе голодом це неважливо для Бога . Про піст пише трохи пророк Ісая 58:1-7 Кричи на все горло, не стримуйсь, свій голос повищ, мов у сурму, й об'яви ти народові Моєму про їхній переступ, а домові Якова їхні гріхи! Вони бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати дороги Мої, мов народ той, що праведне чинить, і права свого Бога не кидає. Питаються в Мене вони про права справедливости, жадають наближення Бога: Нащо ми постимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того? Отак, у день посту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робітників тиснете! Тож на сварку та заколот постите ви, та щоб кулаком бити нахабно… Тепер ви не постите так, щоб ваш голос почутий був на височині! Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, той день, коли морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, і стелить верету та попіл? Чи ж оце називаєш ти постом та днем уподоби для Господа? Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'язати кайдани безбожности, пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати? Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного?
(Ісая 58:3-7)
На що звернув увагу , піст мав інше значення в Ізраїлі чим зараз у нас, піст у євреїв це день трауру. В такі дні трауру євреї гнобили своїх робітників, сварилися, і осипали себе пилом і Бог засуджує такий траур. Бог вимагає від Ізраїльтян під час трауру (посту) робити добрі справи.
Про сам піст описує книга 2 Самуїлова 12:16-18. А Давид молив Бога за дитинку, і постив Давид, і входив до кімнати, і ночував, поклавшись на землю. І прийшли старші його дому до нього, щоб підняти його з землі, та він не хотів, і не підкріпився з ними хлібом. І сталося сьомого дня, і померло те дитя, а Давидові слуги боялися донести йому, що померло те дитя, бо казали: Ось як була та дитина живою, говорили ми до нього, та не слухав він нашого голосу; а як ми скажемо до нього: Померло це дитя, то ще вчинить щось лихе.
(2 Самуїлова 12:16-18)
Згідно Біблії піст це траур, виникає питання чи потрібно поститися християнам сьогодні ? Християнам немає чому бути в печалі , Месія прийшов на землю заплатив викуп за всіх людей. Месія воскрес і християни мають докази воскресіння Месії . Так чому тоді повинні бути християни в траурі ? ап. Павло пише До филип'ян 3:1. Зрештою, браття мої, радійте у Господі! Писати вам те саме не прикро мені, а для вас це навчальне.
(До филип'ян 3:1)
До филип'ян 4:4 Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!
(До филип'ян 4:4)
Правильне поклоніння Богові і Ісусу Христу, буде вселяти в наші серця радість а не печаль. Піст може бути у християнина, коли хтось помре і християнин буде сумувати, чи відбудеться якась біда у нього.
А цей піст який нам нав’язали, в який людина не їсть якихось страв, є дивним, і до Біблії відношення ніякого немає. Про їду ап.Павло каже так До Римлян 14:6 . Хто вважає на день, для Господа вважає, а хто не вважає на день, для Господа не вважає. Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, для Господа не їсть, і дякує Богові.
(До Римлян 14:6)
Для Бога немає різниці їсте ви чи ні, для Бога важливе почуття вашого серця, це любов до нього.
