Cьогодні я прокинусь спозаранку

Вмиюсь дощовою водою

Босий вийду я до г`анку

Щоб пройтися вранішньой росою...

Встає зоря на небосхилі,

Дзюркоче річка в низині

Природа гарна ще донині

Не всю спаплюжили її...

Кружляють  пташки в  висоті,

Цього  замріяного літа

В садку гуляєш ти у самоті

Чекаючи – приїдуть скоро діти...

...Нам було гарно в холодку

Затишного такого саду

Де зустрічались залюбки

Й де ми давали собі раду...

Хотів я світла почуттів

І вже вважав тебе своєю,

Ти ж вільною була у наготі

Почуттів сучасних у поє`днанні...

Колись гуляли ми удвох

Просторами шкільно-буденними

Та  раптом промінь улучи`в

Ось і настала прощання пора

З роком, що вже промайнув непомітно

Вже копошиться навкруг дітвора

Ялинки яскраво розкві`тчаної

Ми полюбляєм святкову цю мить,

Готуєм келихи і напої всілякії

І тут важливо помилки не забуть

Лишити в році, що полишає нас...

Прощавай же рік високосний, 

В якому полишили частку себе

За столом сидим ми „колгоспним”

Почуваючись щасливими вже... 

Самотня жінка незаміжня

Палкі плекає відчуття

Такі, що  відчуваєш ніби

На  небесах своє  буття...

Твоє  чуття – то потяг  палкий

До  спілкування залюбки...

...та  не завжди  чекає  юнка

саме  тебе цієй  пори...

Ти  запросила мене  на  побачення

Подруги  кращої послухавши  раду,

Там  ти  сказала: "Ми  більш  не  побачимось

Ні  завтра, позавтра,  ні  навідь в  серЕду."

Я  ж  подивИвся  на  цей  подарунок

Долі,  що  раптом  пред  мною  з`явилась

Сам  я  не  зміг  би  сплести  візерунок

Прощання,  котре  давно  вже  случилось...

...скочивши  на ступІ`нь  старовинного  трамваю,

Подумки  прямуючи до  іншої  долі,

Помітив  враз  я  погляд,  що  вражає,

І  зрозумів,  що  кохаєш  до  болю....

Присвячується  поетесі  цього  сайту:

Колись було  то – не сьогодні,

Зібравсь в похід мохнатий джміль,
Cпровокував напередодні
Сердитий вітер заметіль.

Кружляли пташки в висоті,

І не пускали у путь діти,
Неначе змовились в садку --
Дерева розпустили віти

Ще було гарно в холодку

Цього замріяного літа,
Та перемін швидких в часу

Вже відчував старий залі`та...

Сьогодні  я  літав  вві  сні

І  бачив  гори  і  долини

Та  не  однаково  мені

Коли  і  де  і  як  я  згину

Що  після  мене  скажуть  люди,

 Не  однаково, поступ  який

 ...Згасає  ніч,  встає  зоря,