Розшук-2

Андрей Пастушенко
4 грудня
Друзі, Хто може щось сказати про місце знаходження або будь Що про БУРНЯШЕВА ОЛЕКСІЯ. місце проживання Макіївка Донецької обл. З обіду 23.12.2013 телефон поза зоною. Питання більш ніж сер'йозне. Перепост будь ласка.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=577040565709759&id=100002114618808

Андрей Пастушенко
Я так і не можу знайти дівчину, яку побив боєць "Беркуту" ранком 30 го листопада. По всіх даних її мали віднести до Жовтневої лікарні м. Києва. Але там вона не з'являлась. Діло було так: Коли лава "Беркуту" досягла підніжжя Стели Незалежності, стало зрозуміло, що вони працюють в повний контакт і стримувати голими руками їх - безперспективно, я спустився зі сходів Стели і перестрибнув через бар'єр, який відгорожував стелу від майбутньої ковзанки. Двоє контрактників із "Барсу" нерішуче пішли на мене з двох сторін, але я з матюками попер на них (а що мені залишалось? Ззаду в мене "Беркут"), і вони відступили. Я побіг по діагоналі майбутньої ковзанки і перемайнувши через металічне перило, впав в контейнер зі сміттям. Сміття замортизувало моє приземлення і я нічого собі не пошкодив. Вибравшись із смітника, я зайшов в "Біллу" і трошки перечекав. Коли перша хвиля "Беркуту" прокотилась, я нахально вийшов із підземелля і пішов по Хрещатику в бік Бесарабки, попередньо знявши з себе жовто-синю стрічку. Я йшов відкрито, не смикаючись, як випадковий перехожий і "Беркутівці", що пробігали повз, не звертали на мене ніякої уваги. Підходячи до арки сполучення до Хрещатика вул. Лютеранської, я почув стукіт каблучків жіночого взуття позаду себе і несамовитий, повний жаху крик: "Мама!!! Мамочка!!!" Я різко повернув праворч і пірнув під арку. Бігла дівчинка років 16-20, а ззаду за нею, як на тренуванні, біг довготелесий лось в формі. Спокійно, зі знанням справи, він двічі, на повну вимашку, оперіщив дівчину гумовим кийком і коли вона розпростерлась на брусчатці тротуару, копнув її ногою під бік і легким бігом, як на тренуванні, побіг в бік Бесарабки, навіть не глянувши на розтезане дівоче тіло. Я почекав кілька секунд. Дівчинка не рухалась...Зневаживши себе за малодушність, я підбіг до нерухомого тіла і почав її піднімати з метою леренести під арку... Де взялись троє виродків в п'ятнистих камуфляжах, не розумію до сих пір. Перший удар кованим чоботом в грудну клітку поклав мене на тротуар поряд з дівчинкою. Ще кілька відпрацьованих до автоматизму ударів по ребрах і нирках зробили моє тіло поністю нерухомим. Я лежав поряд з побитою дитиною а доблесні спецназівці, відпустивши кілька непристойних компліментів, пішли шукати чергових жертв своєї майстерності. Раптом зпід арки вискочило троє молодих хлоп'ят. Один допоміг піднятися мені,двоє других взяли на руки дівчинку і потягли нас під арку. Мене поклали праворуч біля смітника, в якому в цей час копирсалися безхатченки. Я попросив їх залишити мене в спокої,запалив цигарку і як міг пояснив спасителям як через Кругло-Університетську добратися до Жовтневої лікарні. Через день я вирішив дізнатися подадьшу долю побитої дівчини, але мені сказали, що ніхто подібний за допомогою до лікарні не звертався. Звертаюсь до всіх, хто це прочитає, Максимально перепостьте дану інформацію. може знайдеться хтось що знає продовження цієї історії. Дякую.
https://www.facebook.com/ruslana.lyzhychko.5/posts/625438887518325?comment_id=5425287&offset=0&total_comments=68