Галасуємо за правду

Галасуємо за правду


Чому на всіх виборах треба голосувати за Всеукраїнське об’єднання “Свобода”

Чому на минулих виборах українці Світу не голосували за Всеукраїнське об’єднання “Свобода”?

Тому, що, кажучи по правді, українці — мужня, смілива і лінива нація, що дуже любить казки на відміну від одного з лідерів цієї політичної сили.

Здається, 1994 року я їхав потягом зі Львова на Запоріжжя. Що татові міг привезти звичайний студент? Вирішив пригостити татка самим крутим на той час львівським пивом і купив його пляшок 6. І так мені раптом пива випити закортіло, що Світ став немилим. Тим більше, що в купе зі мною були не жінки, а три ляхи, такого, як і я віку, що невпинно теревенили між собою. Клята українська доброта без меж замішана на інтернаціоналізмі підбитому цитатами зі збірника творів Леніна, ще не видихалися з мене, бо лишень здав іспити з “Наукового комунізму”. Картина маслом — пити хочу, але сам не можу!!!

Про себе, перепросивши татка, що ризикував залишитися без пива, я відкриваю дипломата і ставлю на стіл чотири пляшки. Звертаюся до ляхів на “общєпонятном”, бо на іншому я не розмовляв: “Знакомтесь! Самоє лучшеє львовскоє піво “Золотий колос”. Угощайтесь!” На моє щире здивування, від моїх “культурних слів”, ляхи підскочили, неначе їх шандарахнуло 220 вольт змінної напруги. У старшого з них, аж піна з рота полетіла: “Да развє Ето піво?! Вот у нас у Польщі піво, так то піво!!!”


Мій інтернаціоналізм, якось зніяковіло, обійняв доброту за талію і хутенько зник. Я знизав плечима, нехотя, прибрав три пляшки зі столика до дипломату: “Да пожалуйста, пєйтє свойо!” Більше мені випити ту пляшку поляки не заважали. Я їм щиро вдячний! Вони мене навчили, що національною ідеєю є любити своє, хай би яке воно не було. Як що робиш, то зважай! Те “що” є українським продуктом і тому має бути найкращим!!!

Це не раз демонстрували свободівці наполягаючи на українській мові на засіданнях ВРУ і українських сорочках, хоча би по святах. Чому свободівці акцентують на необхідності заборонити окупантам вести бізнес в Україні? Тому, що це є злочином! Ведучі бізнес в Україні, прихильники окупантів і громадяни держави, що окупувала частину території України не просто завдають іміджевих втрат українській державі на міжнародній арені, в час, коли америки і європи накладають на нашого ворога санкції, а ми толеруємо того ж таки ворога, друзі якого знищують наших людей! Вороги створюють ворожий контент на нашій Землі у наших, проданих ним засобах інформації, підважують основи держави у банківській сфері, роблять неякісні товари з українським штрихкодом.

Це знищує довіру до якости товару нашого виробника як в середині країни, так і далеко за її межами.

Володимир Петрович Герасимчук

Чому Олег Тягнибок з перших днів свого депутатства, можливо й до нього, став притчею во язицях зі своїми наполяганнями на проведення копнякової терапії. Без неї Україна нікуди не піде, хіба взад. От лише не втямлю, нашо він її назвав чужим, беззубим, словом “люстрація”? Комуністам та іншиму зброду світу окупантів і колаборантів, що скромно ховаються від очей українського народу на керівних посадах, за вивісками професіоналів та “хазяйствєнікав” потрібні не люстри, а свіжий копняк. Вже тридцятий рік ці клоуни псують імідж української продукції, паскудили бренд української якості, знищували українські заводи і фабрики, українську армію!

Настольною книжкою кожного українця має стати “Енеїда” Івана Котляревського, як один із збірників української національної кухні і найкращим переспівом “Енеїди” Віргілія. Свободівці, українські націоналісти, українці, громадяни України мають шанс на загальнонаціональне об’єднання в яке свято вірив наш творець і Тарас Григорович Шевченко створюючи головну книжку свого життя “Руський буквар”. Наши “політики” сходять на лайно борсаючись в ньому за булаву. А мають вилазити зі шкури і усім перти в одному єдино правильному напрямку, в напрямку на українську національну ідею. Чому? Бо лише вона є українським єдиним і неповторним шляхом в МАЙбутнє. Усі інші шляхи є або свідома облуда, або фрагмент шляху вирваний із загального концепту.


Леонід Опанасович Герасимюк

Українці — найбагатша нація у Світі на правду! І стократно був, є і буде ПРАВИЙ наш Кобзар: “В КОЖНОГО СВОЯ ПРАВДА”. Антиподом правди є не брехня, бо ми не кацапики. В нас, українців, правда бореться з кривдою. Кожен з нас ту саму подію бачить по своєму і розповідає по своєму і ради тому катма.

У цьому Світі ніхто, ні Бог, ні Герой, ні Земля не можуть бути важливішим для українців, для громадян України, як турбота про здоров’я, щасливе дитинство, якісне навчання і майбутнє доросле життя наших дітей, ДІТЕЙ УКРАЇНИ. Лише це може стати цементом, а в купі з правдою і потужним фундаментом гідної майбутнього держави України. Держави про яку мріяли герої УПА і Української самооборони Леонід Опанасович Герасимюк і Володимир Петрович Герасимчук і мільйони їхніх побратимів. Лише таке об’єднання всіх прогресивних сил України має сенс і лише така Україна має право йти в майбутнє достойне попередників.

Першими цеглинками у побудові щасливого і корисного життя дітей є українська мелодія, українська пісня, українська мова, українська національна їжа, український одяг, український танок і в подальшому все над’якісне українське, включаючи навчання, ЗМІ, телебачення, фільми, товари, техніка, власний Світ у Вебі і житті. Чому діти мають співати українських пісень? Аби їхні діти були здорові, талановиті і жили довго і щасливо!


Світ, голос, пісня, музика, танці, то все — електромагнитні коливання! Кожен клаптик Землі має власну природу електромагнітних коливань. Десятки чи сотні тисяч років ці коливання і голос народу, що завжди жив на цій богом данній землі створили узгоджену чарівну мову. Є сотні прикладів, коли українська пісня, українська мелодія, українське слово лікувало українців. Головне - українська пісня має нести українську мелодію і корисний зміст. Перевірити то, простіше не буває. Поставте собі на день 3-4 українські пісні і слухайте їх певний вільний час, щось роблячи. Коли Вас якась з них бісить, це і є вірною ознакою Вам не потрібної пісні. В ідеалі, українських пісень мають навчитися співати майбутні українські мами, аби їхні дітки були талановиті, здорові і вловили мелодію мови до свого народження. Тоді життя дитинки стане насолодою, їй легше вивчити слова, освоювати мову, бо мелодію мови вона вже засвоїла.

Трисуття

Українські кухарі мають створити якісні книжки українських національних страв для дітей. Тобто, страв перевірених тисячолітнім досвідом їх вживання. Українські школи і садочки всі мають запровадити у своїх столових виключно українські страви, щоби здоров’я наших дітей, хоча би в школі, чи в садочку не знищувалося ворогами України.

Українські викладачи мають 33 рази прочитати останню книжку Тараса Шевченка “Буквар” і лише по тому допускатися до навчання дітей. Змісту там немає, але користь буде, то 100%, бо Тарас — фантастична особистість :)


Дощик у середу

Вчора був дощик. Заховався від нього до хати і спробував погратися з шахами.


Дощик посилився, довелося вмикати світло. Але й воно чомусь закінчилося. Визирнув надвір. А там песик на дерево лізе.

Але градинки повернули песику свідомість і він повернувся до будки. Не дарма люди кажуть, що в нас зона ризикованого землеробства. Працює лише одна безвідмовна прикмета. “Як не посадив, то й не вродить!”

Воістіну, не проси в Бога дощу, проси врожаю.


Ізраіль цікавить наш герой — Ярослав Старух

Ярослав Старух (17.11.1910 — 20.09.1947) – очільник ОУН на Закерзонні (сучасна Польща)

Автор 12 прикмет націоналіста. Людина, що заповіла своє серце Україні. Убитий поляками під час етнічних чисток на наших питомих землях. Закерзоння — назва крайньо західних українських етнічних територій, розташованих на захід від сучасного українського кордону, що за підсумками Другої світової війни увійшли до складу Польщі. Автор нарису історії України.

https://www.youtube.com/watch?v=bNvpcZdmNa4

h1 { margin-bottom: 0.21cm } h1.western { font-family: "Liberation Serif", serif } h1.cjk { font-family: "Noto Sans CJK SC"; font-size: 24pt } h1.ctl { font-family: "Lohit Devanagari"; font-size: 24pt } p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 115% } a:link { so-language: zxx }

Сталін маладєць — Жукав гєрой

Роздавав листівки. “Обізнаність” наших громадян зашкалює. Таке враження, що вони не одриваються від путінських телеекранів. Радянський Союз в уяві багатьох є раєм на землі. А я жив у тому раю. Там законів дотримувалися лише в тюрмах, і то, не всіх, а для рецидивістів. І заслуга в тому була не керівництва а націоналістів та рецидівістів. В колгоспних магазинах на прилавках була лише крупа пшенична, і та з червячками. Візьмеш пучок тої крупи, а за тим пучком піднімаються ще пару “зв’язані адной цеп’ю”.

У Токмаці ще недавно бачив живих свідків сталінського “добробуту”. Вони розповідали, що працюючи в колгоспі, хліба наїлися вволю, лише під час окупації, при німцях. У Сересерії часів Сталіна було лише дві проблеми:

  • нестача хліба;

  • надлишок трупів.

Радянські “фабрики смерті” безперервно і ударно працювали постійно. Досить прочитати книжку якогось кацапика “Червоний терор в Росії”. У Світі не існували такі тортури над людьми, які б не застосовувалися в Сересерії. Особливо ударно фабрики смерті працювали у 1937-1938 роках. Якщо з тілами закатованих ще якось давали раду на території, де не було мерзлоти, то зовсім інша була ситуація в зонах, де копати яму було досить великою проблемою. Десятки мільйонів трупів. Через все те, українці пройшли, а багато хто, особливо ті хохли, що надійно замаскувалися додавши в прізвищі до букви “о”, букву “в”, та зрадили дідівську мову хочуть повторити. Можливо і справді, путін розумний і створив з китайцями ринок людських органів та пересувні крематорії, що були помічені на окупованих територіях. Тоді найбільшу проблему радянського часу буде вирішено.

Токмак. Залишки військового заводу. 200 кілометрів від фронту.

За Жукова. Коли у війні з Японією, його любов до розстрілів ще стримував відомий кат Єжов, бо навіть цього ката обурювала їх кількість, то в подальшому ця кровожерливість вже не знала меж. Війна, форсування Дніпра, все його прихильники можуть пояснити, навіть наказ про виселення всіх українців в “разниє мєста” Сересерії. Пояснять, що українці на то заслужили, або, що такого не було. Але навіщо було по війні влаштовувати військові навчання за участі радянської армії з застосуванням ядерної зброї, що привело до багатьох смертей?

Кількість закатованих голодом і іншими засобами цих “героїв” перевищує десятки мільйонів.

Аби вшанувати ці безневинні жертви, я б порадив Верховній Раді прийняти закон про декомунізацію. Оскільки, ті, хто зберігають пам'ятники катам України, агітують за Сталіна і Жукова заслуговують на повагу, бо ж громадяни, а за Сталіна пенсій не було, то і цих агітаторів варто залишити без права на пенсію, пожиттєво, і без права брати участь у голосуваннях. Має ж бути справедливість на Світі!

p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 115%; }

Вплив радянщини


В році 1989, я вважав, що відокремившись від РФ, Україна швидко стане однією з найпотужніших держав Світу. Але дива не сталося. На то є три причини.


Причиною першою, є повна відсутність української еліти. Хтось з мудрих казав, що інтелігенція вихована в часі окупації є першим ворогом нації. Це і не дивно, оскільки саме інтелігенцію українську більшовики-кацапики знищували в першу чергу. Людина, що має клепку в голові була не потрібна будівникам комунізму. Замість української еліти більшовики готували еліту збільшовичену наскрізь. На час проголошення незалежності українських націоналістів було настільки мало, що рішучим способом вплинути на ті процеси вони фізично не могли. Тому, на чолі країни залишилася стара партійна номенклатура, що швиденько перефарбувалася в ліберальні тона. Благо, вони брати-інтернаціоналісти і однаково ненавидять українську націю, попри благовонну риторику. Замість шикарних партійних офісів, як за помахом чарівної палички почали з'являтися повсюдно церкви держави, що і на мить не залишала планів по окупації України. Проукраїнські бізнесмени винищуються, а на арену виходять дітки окупантів, що стають олігархами. Українська промисловість свідомо знищується, бо це вигідно РФ і Світовому капіталу.


Другою причиною є знищення в українській нації всякого потягу до праці. Каток знищення поміщиків, капіталістів, духовенства, кулаків, підкулачників, ворогів народу і насамкінець самої нації через голодомор домігся свого. Як писав Ленін-Ульянов: “Треба довести людей до стану, аби вони за шмат хліба були готові на всьо!” Тому, тих, хто мав зайвий шмат просто знищували. В тих, хто розмовляв українською забирали не лише шмат хліба, але й життя. Залишкам все просто пояснили гаслом: “Кто нє работаєт — тот нє єст!” Електорат, що залишився, зрозумів, що краще лизати сраку керівництву, ніж працювати. В крайньому випадку, електорат був спроможний щось робити під наглядом, з-під палки. Тому, в нас на сьогодні є багатенько “інвалідів” і “пенсіонерів”, всіляких “ветеранів”. Тут є багато праці і законодавчій націоналістичній Верховній Раді і культурним товариствам, і сім’ям, і вчителям. Треба виховати Українця третього тисячоліття, який має горіти бажанням знайти улюблену справу і присвятити їй своє життя. То треба заохотити трудовим кодесом і легкістю в заснуванні власної справи. Малими податками. Людина, що сама себе і інших забезпечує працею мусить жити достойно. Над вихованням Українця третього тисячоліття мають працювати і школи всіх рівнів і батьки. Аби Українець обрав справу свого життя, він з перших кроків на цій Землі має виховуватися всебічно розвинутою особистістю і в плані мистецтв, і в плані спортивному, і в плані освітньому, і в плані трудовому.


Третьою причиною гальмування розвитку України є відсутність правди, панування кривди і брехні. Це і показуха. Олігархи, наприклад, уникаючи оподаткування і нещадно і безжально експлуатуючи українців створюють оазиси краси і на виборах влаштовують до цієї краси екскурсії. Агітують: “Полюбуйтеся, який я є господарник! Дайте Вами, державою покерувати і Ви заживете!!!” Панування кривди — це “наші” суди, що засуджують частіше патріотів, ніж окупантів. Брехня ллється з телеекранів, ЗМІ і газет. Відсутність правди відчувається в законодавстві.


Короче кажучи, лише перераховане, і ще багато чого корисного у Верховній Раді України можуть зробити виключно, лише націоналісти. Виключно тому, що в них є бажання. Насрати, що в них немає “досвіду і знань”, як волають вороги. Досвід набувається, знання дадуть наймані інститути, яких Україна має досить. Для остаточної оцінки можна запросити як експертів, так і звичайних людей.

Головне, що є в рядах націоналістів, це вірність нації і бажання зробити життя українців заможним і гідним. Україна на сьогодні має величезні перспективи рвонути вперед, до кращого життя. Але для цього треба обрати тих, хто завжди про то мріяв, тобто націоналістів, до Верховної Ради, і самим працювати не лише в полі, вдома і на роботі, але і в книжки заглядати і пісні вчити. Адже, без настрою, без гумору, без пісні життя і в золоті буде нудним. Дай Боже розуму українському виборцю! Хай, хоч раз, українці зрадіють з власного вибору :)

p/s: Світлина залишків "Південдизельмашу". Токмак. Злодії не торкнулися лише "братана".

p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 115%; }

Два українця — три гетьмана

Пройшла інавгурація Президента України. За ініціативою Володимира зібралися вони на кавусю по скайпу всі. Навіть Януковича з чужою чашкою до скайпу допустили. Вітаються і вітають новенького, а Скайп тупіє, аж дзвенить. Не розуміє залізяка тих українців. Президентів ніби семеро, а українців лише чотири.

А український народ і в вус не дує та споконвічно так живе. “Де два українця, там три гетьмана”. Тисячі років нічого не поміняли. Змінюються лише назви посад і цифри.

Прихожу до уролога з проблемою, знімаю штани. Вердикт: “Можу обрізати! Я лікування з цього починаю.” На роботі начальник — “людина міра”. Додому прийшов, а по теліку Гройсман на життя скаржиться. Вимкнув. Відкриваю Новий завєт. Те саме. Відкриваю Псалтир. Всі гарячі місця той богообраний народ собою закрив. Може справді в них люди мудрі. Хай попризидентять. Може менше спрезидентять од наших?

Хто право має звинувачувати мій народ у тому, що він занадто емоційний, що діє не за логікою? А що, хто, хоч слово сказав, хтось пропонував у школі логіку викладати? Ні?

На мою думку, враховуючи, що логіку і в інститутах не викладають, наш народ український, тобто виборці все зробили згідно всім законам логіки.

p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 115%; }

Бідні круки!


Українці мають найстаршу і найдосконалішу в Світі мову! Вона мелодійна, співуча, рішуча, наукова, конкретна, коротка, сприяє оздоровленню людей, коли нею співати пісень. Українці мають мольфара мови — Тараса Шевченка, що відібрав найкращі слова які покращують процес думання. Але українцям мало виявилося 25 років, аби перейти на державну мову, вони не бажають бути розумними і переможцями, продовжують залишатися рабами московського світу. Добре, хоч з мовою нам поталанило!

Як же тяжко воронам агітувати дітей за їхню мову!?


Цькування української мови


Вороги України починають інформаційну компанію цькування редактора газети “Чортківський вісник” Мар’яни Полянської за її статтю у власній газеті з назвою: “Жиди чи Євреї?”

Вже є купа дописів, звинувачень, але не знайду саму її статтю, що спричинила розгортанню

самої компанії цькування. Тому судити доводиться з уривку світлини статті в “УНІАН”. Нічого там кримінального не знайшов, але, судячи з тої ж світлини, маю думку, що причиною справжньою скандалу є надрукований в тій самій газеті витяг з праці Ірини Фаріон у розділі “аксіома” назва (на світлині подана не повна) не зрозуміла, але починається з “ЧортківЧ..”, а саме: Редакцію нашого вісника часто запитують: чому ми вживаємо слово “чортків’яни” замість чортківчани. Подаємо думку авторитетних вчених, письменників. Ірина Фаріон, доктор філологічних наук

“Назва мешканців населених пунктів (катойконіми) і назви народів (етноніми) містять у собі важливу історико-етнографічну інформацію, тому їх будова потребує чіткої вмотивованості через визначальні мовні засоби. До них належить найпродуктивніша словотворна модель із суфіксом -ець (у формі чоловічого роду), -ка (у формі жіночого роду), та -ці (у формі множини). Харків — харків-ець, харків-ка, харків-ці; Бердичів — бердичівець, бердичівка, бердичівці; Чортків — чортківець, чортківка, чортківці”.

Тобто, ледве яка маленька, хай місцева, хай накладом у тисячу примірників, газетка почне вчити українців української мови, не суржику, одразу знаходять тисячі причин звинувачувати редактора ледь не у фашизмі. Навіть такі потужні світові держави, як Ізраїль і РФ, тут як тут, або закликаються агентами їхніми на допомогу! Хоча визнати, наприклад, ними самими організований геноцид українців через голодомори неоднаразові, вони чомусь часу чи бажання не знаходять, валячи все на бідного Сталіна. Може тому, що власне “рильце в пушку”.

Мабуть агенти інших країн мають конкретне завдання не дати українцям привести до ладу власну мову. Сприяти множенню суржику і брехні.

Одесса і Запорожжя



Шановні панове одесити!

Ви, трохи родичі запорожцям, бо теж громадяни України. І в Одесі, і в Запоріжжі, майже в один час встановили олігархи з комуністами, досить дружно аналогічні пам'ятники, для збурення суспільства, його розшарування. То радо підтримала і п'ята колона Кремлівського “міру”. У Запоріжжі, встановили бюст тому очільнику окупантів, що очолюючи компартію знищив добру сотню мільйонів лише радянських людей. У Одесі встановили більш помпезного пам'ятника очільниці окупантів, що діяла на сотню рочків раніше і знищила Запорізьку Січ та гайдамацький рух, знищила всі історичні документи про Україну-Русь, які злапала, підготувала знищення українців, висилала їх в різні Сибіри Російської Імперії.

На Запоріжжі, того бюста нищили патріоти. В Одесі патріоти лише протестували. Тому, за пару років, в Одесі, сепари стріляли в одеситів, за що поплатилися, в Запоріжжі, слава Богу, обійшлося бризканням на сепарів зеленкою.

Треба дивитися в корінь проблеми, а не ковзати по поверхні її. Сталіна і Катерину, сепари, олігархи і комуністи люблять і захищають, бо то московські окупанти, бо то загарбники, бо при них нікому з українців пенсій не платили, бо обоє українців за людей не вважали і нищили безжально, хоча, для виду (для дурнів) залишали пару зрусифікованих українців, та то лише для піару, для Європи.


Українцям — українську мову

23 листопаду створена Петиція до Президента №22/041132-еп

Про оголошення 2018 року роком української мови.

На заклик підтримати петицію відгукнулися і підпис власний поставили вже більше 400 громадянин України!

Прошу друзів підтримати!

Аби потім не дивуватися


Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
10
попередня
наступна