на відмерлі шматочки душі...

на відмерлі шматочки душі

не надійся накласти бальзам,

я не вірю фальшивим сльозам

і від слів я ношу беруші.

намагатись розбурхати кров

теж неварто, бо в жилах - вода,

хоч душа в тебе є золота,

ти, наївний, ще віриш в любов.

і не треба мені співчуття,

що я бідна на ласку й скупа,

і що вже нічия рука

не розбудить мої почуття.

я померла для світу давно

і не хочу ніяких страждань,

і безглуздих до скону чекань.

день чи ніч - це мені все одно.

ти живи, як ти хочеш і вір,

що омана навколо жива,

що зелена зростає трава...

і тебе ще не зраджує зір...

G_Anna