Представників політичних партій та громадських організацій, що входять до складу Херсонського обласного Комітету опору диктатурі

На тему: «Про загрози  у зв’язку із реалізацією органами влади України залучення програми китайських інвестицій і недопущення надання в довгострокову оренду земель сільгосппризначення китайським інвесторам»

ПРЕС-РЕЛІЗ

10 жовтня 2013 року Представники осередків політичних партій, громадських об’єднань і організацій Херсонської області звернулись до Президента України, Голови Верховної Ради України, премєр – міністра України та голови Херсоснької обалсної державної адміністрації з відкритою заявою про загрози  у зв’язку із реалізацією органами влади України залучення програми китайських інвестицій і недопущення надання в довгострокову оренду земель сільгосппризначення китайським інвесторам.

Із англомовного сайту китайської газети South China Morning Post, зі слів Міністра агрополітики України Миколи Присяжнюка та від голови ради директорів українського агрохолдінгу KSG Agro Сергія Касьянова стало відомо про те, що китайська корпорація Xinjiang Production and Construction Corps не тільки має плани, а й вже домовилася із владою України про великий проект, розрахований на 50 років, який починається у 2014 році. В його рамках китайська сторона, в особі Синьцзянського виробничо-будівельного корпусу китайської армії вже підписала 31 травня 2013 року перший протокол про наміри з агрохолдингом KSG Agro. Згідно інформації сайту китайської газети South China Morning Post, таким чином китайці розраховують створити нові робочі місця для китайських працівників, а у випадку успішної реалізації проекту Україна стане найбільшим закордонним виробником китайської сільськогосподарської продукції.

За інформацією South China Morning Post, на першому етапі українці повинні здати в оренду китайцям «100 тис. га – площа розміром з Гонконг - високоякісних сільгоспугідь на сході Дніпропетровської області, головне для вирощування сільгосппродукції і розведення свиней». Надалі китайці планують отримати в оренду з наступним викупом у власність 3 млн. гектарів земель сільськогосподарського призначення. Є багато джерел, які підтверджують про готовність влади України надати таку кількість земель України Китаю. 3 млн. гектарів землі - це практично 5 % всієї території України. Це більше, ніж уся Київська область зі столицею включно. А раз мова йде лише про землі сільгосппризначення, то проект надання земель китайцям повинен охопити кілька регіонів. До таких належать Херсонська область та АР Крим, влада яких також активно впродовж останніх років обмінюється делегаціями з Китаєм і досягла ряд домовленостей «про співпрацю» на цих землях України.

Але в останні роки влада України демонструє небезпечні ознаки відсутності патріотизму щодо власного народу, проявляє всіляке сприяння зацікавленості іноземців у позбавленні українського народу власних земель, як життєвого простору і відтиснення його в резервації задля допуску на ці землі чужинців та іноземних компаній і навіть армій.

Прослідковується історична паралель в часі і схожість злих намірів, коли чужинська влада організувала голодомор в селах України 1932-1933 років, з метою знищити значну частину народу, який є не тільки носієм і сувереном влади, а й її захисником.

Наперед відомо, що китайські інвестори не вкладають інвестицій шляхом надання якійсь країні грошового чи товарного капіталу. Разом із продукцією та іншим ресурсом на територію України нахлине міграція нужденних китайців, які власноруч будуть обробляти нашу у та повністю забирати все вирощене на ній, залишаючи виснажені, сплюндровані масиви непридатних пустель та тисяч емігрантів-китайців, які асимілюються серед населення України, створивши китайські гетто, китайські квартали в містах і поселення в селах. Такі наслідки в попередній історії були можливі лише за умов збройного захоплення ворожими арміями земель України та фізичного поневолення населення. Через такі поселення і гетто в містах Америки та Європи поширюється міжнародна злочинність, наркотрафік, проституція ігорний бізнес тощо.

Впродовж двох останніх десятиліть влада України цілеспрямовано руйнує виробничу інфраструктуру села не даючи перспектив на відродження і розвиток села. Це доказово видно по довготривалій практиці підвищення цін на паливо навесні, коли треба сіяти, і восени, коли потрібно збирати врожай. Застосовується постійна практика умисного заниження закупівельних цін на сільгосппродукцію. Різними квотами і заборонами Уряд України так регулює питання реалізації сільгосппродукції аграріями, щоб тисячі господарств, фермерів не мали можливість вигідно безпосередньо продавати свою продукцію як на внутрішньому ринку, так і зовнішньому. Таким чином створюються тепличні умови для монополізації аграрних ринків на користь декількох олігархів, які за безцінь скуповуючи зі всієї України сільгосппродукцію, продають її з величезним прибутком на зовнішні. Підтвердженням цьому є практика заборони Урядом вивезення багатьох найменувань сільгосппродукції за кордон, в т. ч. і у 2013 році.

Але найлегший і найприбутковіший бізнес для влади – це продаж землі! Всі розуміють, що поки на строк дії мораторію до 2016 року вільний продаж неможливий, але можлива довгострокова оренда на 49 років з розрахунком на послідуючий викуп земель.

Для операцій з землею влада України створила вже і відповідний організаційно-правовий інструмент. 02 липня 2012 року Кабінет Міністрів України своєю постановою створив Державний земельний банк. Згідно з документом, створюється Публічне Акціонерне Товариство «Державний земельний банк» із статутним капіталом 120 млн грн. 100% статутного капіталу банку належить державі. Державний земельний банк має право здійснювати операції із земельними ділянками і майновими правами на земельні ділянки. До статутного капіталу банку увійдуть сільськогосподарські землі, які будуть передані в його управління. У зв'язку з цим з 01 січня 2013 року розпочато інвентаризацію державних земель сільськогосподарського призначення з метою внесення їх у статутний капітал Державного земельного банку. Площа таких земель вже складає 2,6 млн. гектарів землі. Земельний банк починає свою роботу у жовтні 2013 року і видаватиме кредити аграріям за 6-8% річних під заставу землі.  А вільних земель в Україні для надання їх китайцям немає.

Зважаючи на вище викладене, підписанти заяви вимагають від Верховної Ради України, Президента України та Уряду України:

- негайно розробити і затвердити Програму протекції і сприяння національному сільгосптоваровиробнику задля забезпечення заохочень національних інвесторів у сільське господарство України;

-  китайські інвестиції дозволити лише за принципом «грошові і товарні інвестиції без китайців в Україні та її землях»;

-  зняти всі адміністративні заборони і обмеження, забезпечивши вільний доступ українських виробників сільгосппродукції на зовнішні ринки;

-  припинити практику регулювання закупівельних цін на сільгосппродукцію шляхом їх адміністративного неринкового заниження;

-  закупівлю сільгосппродукції на внутрішні ринки робити засобом податкових і цінових заохочень виробників, а не силою і примусом.

У зв’язку з мовчазним ігноруванням нашої пропозиції від 16.05.2013 року, повторно звертаємося до голови Херсонської обласної державної адміністрації з вимогою:

–        провести до 20 жовтня ц.р. засідання за «круглим столом» на тему: «Можливі наслідки китайських інвестицій в економіку Херсонської області та України». До організації та проведення цього заходу бачимо залучення як представників, фахівців з боку Вами керованого органу влади, так і від наукової й місцевої громадськості    м. Херсона та області.

У разі ігнорування і цієї, повторної пропозиції, щодо проведення засідання за «круглим столом» на вище наведену тему, залишаємо за собою право проведення відповідного заходу 22 жовтня 2013 року.

• Сподобався матеріал: 93%, 13 голосов
• Не сподобався матеріал: 7%, 1 голос

Таким образом, много десятилетий мы жили под воздействием коммунистического обмана, ибо за что уничтожили царскую семью?

http://www.tnua.info/analitika/8004-filosofiya-peresichnogo-ukrayincya.html

До речі, саме на підставі ведійських джерел відомий англійський індолог Макс Мюллер у 1853 році ввів до офіційної наукової лексики поняття “арій”. Він наголошував, що цей термін походить від слова “ар”, яке означає “плуг”, “орати”, “окультурювати землю”. Вчений взяв до уваги й те, що в багатьох інших мовах теж існують подібні відповідники. Шумерське слово “Ur-Ru”, литовське і латиське “arti”, латвійське “аrо”, грецьке “arrow”, готське “аrіаn”, санскритські “kars”, “аrа”, німецьке “erde”, сучасне англійське “earth” , староскандинавське “erd” – всі вони мають схожий переклад: орати, орач, пашня, зоране поле, земля, руда тощо.

Из белорусской СССР в Одесскую область - 61 эшелон, из западных областей РСФСР в Днепропетровскую - 109 эшелонов, из Горьковской в Одесскую - 35 эшелонов, из центрально-черноземного региона России в Харьковскую область - 80 эшелонов. Из Ивановской в Донецкую - 44 эшелона.

Карта: http://www.timer-ua.com/articles/2010/08/18/112459.html

Как-то имела возможность общаться с россиянкой, которая живет в Эстонии. Мы встретились в Москве, куда она приехала в гости к родственникам. Привезла с собой копченую скумбрию. "Это единственное, что осталось вкусного из эстонских продуктов после вступления страны в Евросоюз", - объясняла она каждому, кого угощала. Мне пришлось выслушать длинную, как будто заученную наизусть, речь о том, как плохо живется в странах Прибалтики после развала СССР... О том, как эстонцы делают вид, как будто они не знают русского, и ей приходится общаться с ними только на эстонском языке. О том, как там не любят россиян и враждебно к ним относятся. О том, как она не любит эстонцев, Эстонию, Евросоюз и не воспринимает политических, экономических и социальных изменений, которые там произошли. При этом она не переставала восторгаться Россией. "В России лучше, чем где бы то ни было, вы счастливы тем, что живете в России", - повторяла она, обращаясь к своим российским родственникам и друзьям, которые без особого энтузиазма соглашались с ней.

Она замолчала и пристально посмотрела мне в глаза, пытаясь понять, не насмехаюсь ли я случайно над ней.

Помню только, что ее российская подруга сказала: "А я смогла бы жить в любой стране, если бы там было море, - я море очень люблю".

И не стоило бы вспоминать о том, что было когда-то, если бы прошлое не имело последствий в наше время.

-     Какой вопрос следующий в вашем билете? – спрашивает профессор у студента

-     Позвоночные животные

-     Отвечайте студент

-     Ну… млекопитающие, земноводные, рыбы, ещё… птицы…

-     И всё, так мало?

-     Ну… О!, ещё вспомнил – членистомеждуногие пресмыкающиеся

-  Это вы, студент, имеете в виду самцов нового открытого вида животных, получившего видовое название – «депутатские тушки», что ли? Но ведь наука ещё не пришла к окончательному решению – относить ли этот вид к пресмыкающимся или к безхребетным!

До 1917 г. большевики и меньшевики были формально в составе одной партии — РСДРП. (В 1912 г. на Пражской конференции они было разошлись, но вскоре опять сошлись). Ленин постоянно возглавлял т. наз. заграничное бюро большевиков. Вместе с ним были «члены бюро»: Крупская, М.Ульянова, Зиновьев, Каменев, временами Богданов, позже Орджоникидзе, Свердлов. Но главный центр большевизма был, конечно, в России. Именно этот центр вел настоящую революционную работу и подвергался! репрессиям полиции. Но деньги, и немалые, в основном шли на содержание заграничных центра и газеты. Деньги добывались путем «экспроприации», попросту, грабежей банков, купцов на большой дороге, магазинов, ресторанов.

Большевики вместе с левыми эсерами имели для этих целей неафишируемую «боевую группу», куда входил, в частности, Сталин.

Эта «боевая группа» большевиков была насквозь аморальной (беспринципной) организацией, сотрудничавшей с отъявленными уголовниками (Сталин, к примеру, был «своим человеком» в уголовном мире Кавказа). Резким контрастом по отношению к ней выступала «боевая организация» эсеров, не допускавшая грабежей и разбоя. И хотя этой организацией ряд лет (пока не был разоблачен) руководил «двойной агенту Евно Азеф, одновременно сотрудничавший с царской охранкой, в ее составе были рыцарски чистые люди, жертвовавшие собой ради «народного счастья», такие как Сазонов, Каляев, молодой Савинков, Покотилов, Гершуни, Дора Бриллиант. Иное дело, что они по-своему понимали сущность революционной борьбы, сводя ее к уничтожению «царских сатрапов», и объективно (не понимая этого) являлись орудием сатаны.

В большевистской «боевой группе» рыцарски чистых революционеров не было, за исключением, может быть отчаянного смельчака Камо, впоследствии признанного психически ненормальным.

Не раз большевики и Ленин подвергались осуждению за деятельность этой группы на съездах РСДРП. Соратники по партии, особенно Плеханов, Мартов, Дан, считали такую практику позорной для революционера. Ленина за это даже не избрали в ЦК на V съезде. Помогали деньгами большевикам М. Горький и капиталист С. Морозов. После смерти Морозове большевики, инструктируемые юристом Лениным, оттяпали через суд наследство у его сестры. Так что Ленин лукавил, когда говорил, что «Искра» издается на рабочие пятаки.

Дружбу как таковую не признавал. Ценил «соратников по борьбе», хотя могих и предать («в зависимости от обстоятельств»). Правда, известен случай с Мартовым — старым соратником Ленина по партии, попавшим в 1920 г. в ЧК. Пользуясь своей властью, Ленин «вырвал» его из рук чекистов и переправил за границу.

Чувства патриотизма был совершенно лишен. В период русско-японской войны принимал сторону Японии, в период империалистической войны выступил с программным требованием большевиков (многие из них, правда, не поддержали Ленина) содействовать военному «поражению царизма».

Россию и Украину знал плохо (сам признавался) и не любил. Часто с раздражением говорил о русской неорганизованности, «вялом и расхлябанном русском характере». Считал особенно ценными для общества людей со смешанным этническим происхождением (наподобие себя). (Ульянова-Елизарова А. И. Письмо к Сталину. - Дек. 1932. — РЦXР. ДНИ, ф. 13, оп. 1.) Для Ленина не было большего ругательства, чем слово «патриот»! Защита собственного Отечества означала для него предательство дела мировой революции.

Этот политик был таким русофобом, каких не знала история. Круче Гитлера! Он рассматривал Россию как факел, которым надо зажечь «огонь мировой революции». Поэтому так пренебрежительно и относился к «горючему материалу». Хотел построить мировую социалистическую республику, и ради этого методично уничтожался русский народ. В его обращении к братьям-мусульманам содержался призыв — пройтись огненной лавой по русским землям и помочь рабочему классу установить диктатуру. До такого даже бен Ладен вряд ли додумается.

Что касается Украины, то на словах активно поддерживал ; ее стремление к независимости вплоть до государственного отделения. Кстати, по инициативе А. Керенского Временное правительство признало отделение Украины от России. «Незалежність» Украины продержалась до прихода к власти большевиков с Лениным во главе.

Историками давно исследуется вопрос о «пломбированном вагоне» — о том, какую роль сыграли правительство, генштаб, банки кайзеровской Германии в Октябрьском перевороте в России. В июле 1917 г. глава Временного правительства А. Керенский предписал начать «следствие о вооруженном выступлении 3-5 июля в г. Петрограде против государственной власти». Ленин и его соратники обвинялись в преступной связи с агентами воюющих с Россией государств, содействовали дезорганизации русской армии и тыла, получали от этих государств деньги с целью проведения разлагающей пропаганды в войсках и т. д. Кстати, Балтийский флот большевики полностью разложили, превратив его в центр анархизма. Тогда Ленин скрылся на станции Разлив, а соратники ушли в подполье.

В рассекреченном в 90-х гг. фонде В.И. Ленина в бывшем архиве ЦК КПСС найдены документальные подтверждения того, что вождь революции вместе с несколькими десятками соратников и с большими деньгами в апреле 1917 г. был секретно переправлен из Германии через Стокгольм в запломбированном вагоне. Многие «денежные мешки» Запада также оказывали поддержку Ленину и его партии. А из США в это время отправился в Россию Троцкий на корабле, набитом оружием, миллионами долларов, золотом и в сопровождении 227 «революционеров». Рейс был оплачен фирмами с Уолл-Стрита. По последним данным, только Германское руководство вложило (через Ленина) в русскую революцию ок. 6 млрд. марок.

Кстати, имеются и данные о шпионской деятельности ближайших соратников Ленина: Каменеве, Зиновьеве, Радеке, Раковском, Колонтай, Ганецком. (Шамбаров В. Государство и революции. — М, 2002. — С. 55-56).  Словом, Ленин и его приверженцы в период Первой мировой войны вели «прогерманскую» деятельность и финансировались немцами.

У каждой нетривиальной личности (светлой или темной) бывает свой звездный час. У Ленина этот «час» приходится на лето—осень 1917 г. Он развил нечеловеческую — «инфернальную» — энергию (выступал на митингах по 2-3 раза в день); у него появилась поистине сатанинская интуиция (он практически ни разу не ошибся в политических играх этого периода). Более того, можно говорить о четком проявлении медиумических способностей вождя Октября. «Сегодня — рано, завтра будет поздно. Промедление смерти подобно» - это он о захвате власти, срок которого намечен (а точнее, предсказан) был «сверхгениально» (наподобие того, как Гитлер предсказал (наметил) срок падения Франции в 1940 г.).

Отмечают, что «Ленин именно сейчас смог стать политиком высочайшего уровня». (Сервис Р. Ленин. — М, 2002. — С. 252.) И победил, отдав на 70 лет Россию во власть темных сил. Сталин был недалек от истины, когда, ошарашенный внезапным нападением Гитлера 22 июня 1941 г., в состоянии крайней растерянности произнес: «Ленин дал нам советское государство, а мы его просрали...» Да, именно Ленин, реализуя марксизм, выступил отцом сатанинского государства. Он подготовил место Сталину — дракону еще более страшному.

Ленина принято сейчас развенчивать и уничтожать. Никакой он, дескать, не гений, а весьма посредственный, «неглубокий» и «малознающий» философ, примитивный безбожник (куда ему до Фейербаха! Все это мы проходили у Н. Бердяева (см. его: «Истоки и смысл |русского коммунизма». — М„ 1990) и даже «вандал» (Новак О. Дорога Леніна — терор і злидні — Рівне, 1991), «палач русского народа», сифилитик, «обыкновенный педераст» (Соколов Н. Ленин — палач русского народа и обыкновенный педараст. – Газ. «Руський взгляд». - № 3.- 1996) и т. д. Но, к сожалению, суть Ленина как зловещей исторической фигуры этим только затушевывается. Ленин — великая личность, но в негативном, сатанинском смысле. Он — избранник. Но не Бога, а дьявола.

Он создатель большевизма и первого в мире сатанинского режима социалистического государства. Это все знают. По вот что требует глубокого осмысления: он — новатор, он родил обновленную марксистскую идеологию антимира — начисто отверг традиционную масонерию, включая иллюминатов и всякие «черные переделы» (узкие заговоры) и во гл;ту угла поставил тотальное классовое фарисейство. Тем самым он пошел дальше Маркса в разрушении христианской да и любой другой цивилизации.

(Цитирую за Каныгин Ю.М. Последние времена: Новая парадигма истории.- К.: А.С.К., 2006. – С. 125-128)

• Ленин - русофоб: 100%, 3 голоса
• Ленин - русофил: 0%, 0 голосов