The flow of spring

З коханням, щастям і думками Прощаюсь. Вільні ви тепер. Не штурмуй мене листами. Сьогодні адресат помер.        - Чому ти йдеш?, - мене питаєш.        - Бо я втомилась від життя.        - Тебе кохаю, ти це знаєш!        - А я не вірю в почуття. - А ти щоранку усміхалась. - А ти цього не розумів. - А ти казала, що кохала! - А ти не вірив, не хотів.        - А ми удвох зустріли осінь.        - А ти закоханий в весну.        - А ти мене любила досі!        - А ти під іншою заснув. - Ти для мене світом стала! - І ти той світ, як скло розбив. - Я доганяв, коли тікала! - Догнав і в тиші залишив.        - А ти мені писала вірші.        - І спалила їх до тла.        - Ти зробила мене іншим.        - Я інакше не могла... - А ти казала, що назавжди! - А ти не вірив в ті слова. - Я не зміг сказати правди. - То була правда. Лиш крива.        - Ти ж мені все довіряла!        - А ти від мене все ховав.        - Ти мені себе віддала.        - А ти нічого не узяв. - Я любив тебе без тями! - Ти лиш образ полюбив. - Ти стали мріями, думками. - Ти мрію в клітку посадив.        - Ти ж сама туди влетіла!        - А ти лиш дверку зачинив.        - Я віддав тобі світ білий.        - І всі барви погубив. - Я почав любити осінь! - А через день прийшла зима. - Я ж тебе кохаю досі... - Прийшла весна. Мене нема.