Німе кіно

Німе кіно. Без голосу. Без тиші.

Порожній зал. І глядачів нема.

І лиш вона - приваблива актриса,

Колись- щаслива, а тепер - сама.

Життя століттями тягнулось.

І пролетіло, як той птах.

На голе тіло плащ вдягнула.

Такий старий, що просто жах.

Обличчя. Зморшки. Мокрі вії.

Помада сохне на губах.

І гаманець. У ньому - мрія,

Кленовий лист в рудих тонах.

Інтриги. Зустрічі. Скандали.

Відома. Горда. І слабка.

Життя закінчилось. Що далі?

Листок розсипався в руках.

Гарячі фото. Силуети.

Шматочки слави і вино.

Мовчить ТВ, мовчать газети.

Її забули вже давно.

Осінній ліс. Весняні квіти.

І теплий вітер прилетів.

І той, що дарував їй літо.

І той, що так дітей хотів.

Його на ролі проміняла.

А щастя - бідним роздала.

Їй слава очі затуляла.

А потім слава десь втекла...

У нього все- сім"я, дружина.

У неї - гроші і вино.

Мовчить ТВ, мовчать новини.

Її забули вже давно.