"Цього літа"

Кудись втікає літо.
Запитую себе: "Чому я за ним не сумую?".
Та ні, сумую.
Саме цього літа я знайшла людей, які варті довіри .
Саме цього літа я стала студенткою омріяного факультету журналістики .
Саме цього літа я бачила сніг серед ночі .
Саме цього літа я закінчила свою книгу .
Саме цього літа я вкотре не знайшла свого принца .
Саме цього літа дощик був теплим .
Саме цього літа я зрозуміла, що ховається в моїй сутності .
Саме цього літа я зустріла тебе.
Саме цього літа ми здружились.
Саме цього літа ти пішов з життя.
Саме цього літа я залишилась сама .
Саме цього літа я посадила дерево, як пам»ять про тебе .
Саме цього літа воно пустило корінь .
Саме цього літа його зламала буря.
Саме цього літа я кинула курити.
Саме цього літа я змінилась на краще.
Саме цього літа мені нічого не снилось.
Саме цього літа я майже не спала.
Саме цього літа я думала лише про осінь.
Саме цього літа я вигадала імена своїм майбутнім дітям.
Саме цього літа я зрозуміла, що їх у мене не буде.
Саме цього літа я зовсім не бачила сонця.
Саме цього літа воно від мене ховалось.
Саме це літо відклалось у моїй пам»яті.
І лише тепер я розумію, що цього літа не було .