Мт. 23:37-38: "Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як квочка збирає під крила курчаток своїх, — та ви не захотіли! Ось ваш дім залишається порожній для вас!"
Тепер залишається дім ваш порожнім:
Без зцілень, навчання, молитв почутих.
Тепер вам у домі молитви все можна:
Водити овець і телят, а про Бога забути...
Дозволено вам тепер відкидати
Закон, милосердя і справедливість,
Тепер можна Бога вам розпинати,
Бажання для цього в вас є і сміливість.
Не схожі ви на овець, що відбились
Від стада й рятунку для себе шукають,
Ви швидше вовки, котрі поживитись
І пастирем, й стадом підступно бажають.
Не хочеться чути вам голосу Бога,
Ви й совісті голос в собі все глушили.
Здалась вам ворожою рука допомоги,
Як квочка курчат зберегти ж вас хотіла.
Тепер залишається дім ваш порожнім...
Вам чути приємно дзвенять як монети
Та Бога за них підкупити не можна,
До зла ж за них легко попасти в тенета.