Рікою рун в долонях доля
трима його:
цей дивний привід -
бути в русі.
Чом стогне велет
й камінь гасне?..
Бо рух.
Й мале - у русі твердне.
Вода з небес -
й та носить твердість
відразі проти..
Любов і сльози.
Мужність, співчуття, терпіння -
у колах долі шлях підносять
до врат Його
Варто сказати, що це дуже довільна авторська інтерпретація вірша
Урсули Ле Гуїн з її блогу
з дослівним перекладом майже на відмінно справляються Google з Яндексом