Іще один закарпатськи смаколик - ґомбовці.

Якщо на Закарпатті вам запропонують скуштувати (покушьити) блюдо з дивною назвою ґомбовці не відмовляйтесь, це смачно. Чомусь сьогодні захотілося солодкого і згадала про мої любимі ґомбовці. Ще в осени заготувала фотографії для того, щоб почастувати ними моїх друзів, але, як то кажуть, вміла наварити.....

Що таке ґомбовці, якщо просто, це пісні дріжджові пончики з начинкою із сливки або густого варення. Весь прикол блюда в тому, що воно готується на паровій бані і подається присипаним горіхами з цукром, або спеціальною піджаркою з манки. Смакові якості описати не беруся, бо це справа індивідуальна. Скажу лише, що гомбовці люблять не тільки солодкоїжки, а й суворі чоловіки смакують ними так, що лиш встигай накладати. Я тестувала це блюдо на незакарпатцях - штук 5-10 зїдають під кліп ока.

Що необхідне для приготування ґомбовці? Мука, дріжджі, олій або маргарин, слива або варення із слив чи яблук, цукор, горіхи або манка, ну і звичайно терпіння .

Робимо звичайне дріжджове тісто, з розрахунку 25-30гр дріжджів на 500-600 гр муки. Замішуємо тісто на воді, в кінці добавляємо трохи олії або розтопленого маргарину. Тісто не повинно бути занадто туге, але і не рідке. Тісту даємо підрости. Після того як вон підросте розпластуємо його на дошці до товщини приблизно 1 см. Нарізаємо стаканом колечка і кладемо начинку. Якщо б це було восени то обовязково кладіть венгерочку(сливку). Із сливою вони найсмачніші. В свої я кладу половинку сливи, тому що люблю маленькі ґомбовці, на один укус. За звичай, у нас їх роблять більшими і кладуть всеридину цілу сливу без кістки.

А тепер стулюємо тісто, зіщипнувши кінчики до купки і скручуємо гарненьку кульку.

Кладем на дошку зліпленим униз і знову даємо трохи підрости. Поки наші гомбовці підростають готуємо посуду для запарювання і спеціальну присипку. Я варитиму на марлі, можна і на сітці. До марлі вони менше пристають. Отож закріпляю марлю на кастрюлі з водою і кладу на вогонь щоб закипіло.

Поки все готується до прийому першої порції готую присипку з манної крупи. Для цього на сковорідку з олією насипаю дві-три столові ложки манки. Піджарюю помішуючи на легкогму вогні до злегка рожевого. В процесі жарки з'являється дуже специфічний запах який дає блюду просто незабутній аромат. До піджареної манки невеликими порціями доливаю холодну воду ( десь приблизно 120-180 гр) і розмішую щоб маса не збилася в крупинки. Не перестаємо розтирати манку в сковорідці аж до того часу поки манка знову не стане розсипатися. Вона повинна набухнути а зайва вода має випаруватися. Це, як правило, декілька хвилин. За цей час закипіла вода.

Викладаємо на марлю підрослі гомбовці, накриваємо кришкою через 8-10 хвилин ( в залежності від роміру) гомбовець готовий. Якщо недоварений сяде, якщо переварений - зморщиться.

Знімаємо в миску, поливаємо олією або маслом, посипаємо манкою (або молотими горіхами) цукром і кличемо челядь. Зазвичай порожні миски обступають газдиню на кухні швидше ніж готуються порції.

Отож готуйте і смакуйте поки мене не буде.