Чому окупанти україни боялися мови її народу?

На протязі ось уже чотирьох століть різні загарбники поневолювали Україну. При цьому всі вони свідомо, цілеспрямовано докладалися до знищення української мови, як передумови ліквідації української нації. Різними засобами вони витруювали в українцях національну історичну пам'ять, національну самоідентичність, аби в кінці поглинути українську націю. 

Поневолювачі добре розуміли, що без батьківської мови український народ не зможе об'єднатися й дати їм відсіч. 

На деякий час їм вдавалося піддати утискам та обмежити вживання української мови. Однак на протязі десятиліть українська мова, зусиллями та мужністю українських патріотів, знову й знову відроджувалась й міцніла. І тому окупанти змушені були час від часу застосовувати репресії проти її захисників. 

Нищення української мови розпочалося вже в перші роки загарбання України Московським царством.

У попередніх статтях вже описувалася історія нищення української мови, тому повторюватися не буду, почнемо розповідь про нинішню, проросійську та антиукраїнську загарбницьку  ватагу .

Приходу до влади українофобів сприяли наслідки багаторічної русифікації та геноциду української нації. На значній території України маємо засмічену мову, засмічену національну свідомість і душу, зміни в ментальності нації. 

Ця чергова трагедія української нації стала можливою, тому що багаторічне поневолення сприяло появі на українській землі нащадків Валуєва, проімперські налаштованих "інтернаціоналістів" та значного прошарку "нових хохлів - малоросів". 

Захопивши владу, українофоби накидаються на українську мову, бо бояться її. 

Вони добре розуміють ,що українська мова загрожує їхньому пановничому існуванню. І тому вони розробили проект закону про мови, відомий як закон ківалова-колєсніченка, (діє й сьогодні)

Авторам цього закону не прийшлось потіти над ним. За них уже добре попрацювали попередні загарбники.та ідеологи кремля, Їм залишилося тільки переписати основні положення колишніх царських указів, більшовицьких та нацистських наказів - щодо української мови. 

Та українці, як і в попередні роки, об'єднуються. Не дамо новітнім окупантам на поталу свою рідну мову, про яку Тарас Шевченко сказав, що вона "Господа слово"! 

Можна зробити декілька висновків. 

Незалежно від історичного періоду окупації України, національного походження загарбників, їхнього віросповідання та ідеологічних основ світогляду - вони однаково виконували пригноблення української нації, придушення її мови. 

Окупанти забороняли українську мову та фізично й духовно знищували національну інтелігенцію - хранителів цієї мови. Так діяв уряд царської Росії. 

Ще більш жорстоко розправлялися з українцями російські комуно-соціалісти (більшовики) та гітлерівські націонал-соціалісти (нацисти). Окупанти намагалися не просто знищити українську інтелігенцію, а прагнули позбавити людей гідності, відчуття національної належності й почуття національної гордості. 

Колоніальна політика фізичного знищення та ідеологічного терору зводилась до того, аби знищити духовні скарби, позбавити український народ можливості користуватися її здобутками. 

А сьогодні новітні окупанти України на чолі з путіним роблять спробу використати досвід попередніх окупантів, щоб відібрати в українців їхню рідну мову, історію, культуру, державу, повернути в своє рабство український народ.

Зараз Україна не належить українцям, влада не українська. Знову в Раді панують пархаті та московити, українцям відвели -  7 місць свободівцям та 7 місць "укропам". Націоналістичну партію взагалі не допустили, знищивши голоси українців , проте провели, нахабно та зухвало так званий опозиційний блок - відвертих ворогів України !

Чому українці викинуті з процесу державотворення? До яких пір право сили буде домінувати над логікою і здоровим глуздом? Відповідь здається очевидною – комусь дуже кортить мати Україну в приватній власності разом з її населенням. Тому й застосовуються різні політичні технології для досягнення цієї мети. У тому числі й так званий „інтернаціоналізм”. А де ж визначено місце такій співочій, красивій, мирній українській нації в цій системі? А ніде… 

Ніякої української нації в майбутньому не передбачено, а має існувати один багатонаціональний український народ. А хто хоче побавитись у „печерний націоналізм” тому й місце визначено – на маргінесі. І не дай Боже хтось із цих маргіналів спробує зазіхнути на основи „свинської” демократії по-їхньому.

Та вони мають знати, що їхні спроби - це бажання жаби досягти розмірів бика.