Рашиські посідєлкі-перебрехеньки.

«Ми домовилися про двостороннє припинення вогню до 10-ї ранку 27 червня», — заявив Леонід Кучма, залишаючи ДонОДА. На площі перед «білим домом» з екс-Президентом стався прикрий інцидент: на автомобіль, у якому від’їжджали Кучма та Нестор Шуфрич, напали прихильники ДНР, переважно жінки, скандували антиукраїнські гасла, пошкодили корпус дорогої іномарки кулаками та камінням. Але Кучма, будемо вважати, на той час свою справу зробив. Нагадаємо, раніше речник АТО Владислав Селезньов наголошував, що Президент Петро Порошенко поставив завданняприпинити ведення вогню з 22-ї години 20 червня до 10-ї години 27-го.

27 червня, як відомо, має відбутися підписання економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС. Радник Президента Юрій Луценко вважає, що Росія робитиме все можливе й неможливе, аби «зіпсувати» Україні цей доленосний день. «Саме тому Медведчук і мавпи з гранатою зі сторони ДНР, ЛНР оголосили кінцевою датою перемир’я 27 червня», — написав Луценко у своєму «Фейсбуці», маючи на увазі, що в цей день може поновитися «повноцінна» війна.

«Історія вчить лише тих, хто хоче вчитися. Трагічна доля УНР диктує нам необхідність об’єднання зусиль навколо двох завдань: творення боєздатної армії і формування європейського союзницького альянсу», — провадить далі Луценко.

Ніхто не може гарантувати, що, починаючи з вечора 23 червня, ситуація помалу повертатиме на краще, а Путін, як йому побажали три українські президенти у недавньому відкритому листі, перейде на «сторону світла». Після переговорів у Донецьку ввечері 23 червня припинення вогню підтверджував голова РНБО Андрій Парубій («Буквально в ці години, за допомогою українських фахівців, вже відновлено водопостачання Слов’янська», — звітував він). Але вчора знову почалися бої на Луганщині, хай і з меншою силою. Позиції українських вояків були обстріляні з автоматичної зброї, є поранені.

У контексті донецьких перемовин можна сприймати і повідомлення з Москви про те, що президент Росії Володимир Путін запропонував Раді Федерації скасувати постанову «про використання Збройних сил РФ на території України». Втім, як відомо, Путін не визнає присутності російської армії на теренах нашої держави. Тож його рішення в кращому разі можна розцінювати хіба що як показуху для Заходу. Аби стати корисною для України, ця декларація має бути підтверджена конкретними кроками: відмовою від постачання терористам в Україні зброї та «неопізнаного» кадрового підкріплення.

Петру Порошенку ініціатива російського колеги сподобалась — він назвав її «першим практичним кроком».

Склад «української» сторони «квадратного столу» на переговорах у Донецьку вразив багатьох. Суть домовленостей одразу відійшла на другий план, як і питання, чи підкоряються Бородаю Стрєлок-Гіркін із Бєсом-Безлером і чому Генпрокуратура не арештовує розшукуваного Царьова. Що робить у цій компанії Віктор Медведчук? Якщо, за даними «Української правди», із ним — а ще з Рінатом Ахметовим — у Києві перед початком переговорів мав зустріч Порошенко, то чи не означає це, що витягнутий із нафталіну «сірий кардинал» часів Кучми, «князь тьми й темників», кум Путіна Медведчук представляє на сході нову українську владу? Свого часу він «мирив» Тимошенко і Януковича в рамках «ширки» — то, може, тепер цей адвокат-переговорник втілює новий «союзний» проект?

«Медведчук поводиться так, щоб усі повірили, що він є посередником, а не учасником з того чи іншого боку. Як досвідчений юрист він робить все, щоб його чітко не ідентифікували. Тодi як одна сторона вважає, що він є переговірником від ДНР (хоча його ця самопроголошена республіка не вповноважувала на жодні переговори), інша сторона розповсюджує інформацію, що він ледве чи не вповноважений самим Порошенком. Йому треба ув’язатися у переговори, а що буде далі — то вже покаже час», — коментує для «УМ» політолог Кость Бондаренко.

«Медведчук — на боці Росії. Те, що його залучають до переговорів, свідчить, що існує певна домовленість. І походить вона, швидше за все, з боку Росії. Але якщо на зустріч приходять представники ДНР та ЛНР, там не потрібні ані Медведчук, ані Царьов як посередники. Інакше це, виходить, якісь збори клубу прихильників сепаратистів, а не переговори. Так що до формату цих перемовин є питання. Не треба залучати будь-кого, хто хоче на цьому попiаритись», — додає політолог Володимир Фесенко.

Заступник глави АП Валерій Чалий у програмі «Свобода слова» позавчора ввечері заявив, що легітимну українську владу на переговорах на сході представляє тільки Леонід Кучма. «Кучму попросили виступити як людину, котру можуть сприйняти на сході. Імідж Кучми відбілився протягом останніх десять років, він уже не сприймається так контраверсійно, як перед тим. Він знає схід і може говорити зі сходом. З усіх президентів тільки Кучма може зробити це. Кравчука більше сприймають на заході та в Центральній Україні. Тим часом Кучма зберігає на сході імідж людини, що керувала країною у відносно стабільний час», — каже Бондаренко.

І, повертаючись до участі в перемовинах Медведчука, зазначає: «Це йому потрібно, щоб продемонструвати свою значимість. Відомо, що він кілька разів їздив у Донецьк, мав там зустрічі, і ось у такий спосіб він, очевидно, хоче повернутись у велику політику. Медведчука сприймають як переговірника в Росії, Путін навіть сказав, що вітає його участь у цих переговорах. А з іншої сторони побутує думка, що домовлятися треба з будь-ким, навіть iз Медведчуком, аби тільки досягти миру».

Саме таку думку вчора висловила уповноважена Президента України з мирного урегулювання на сході Ірина Геращенко. «Головне — складання зброї, припинення вогню, створення передумов для відновлення нормального життя в регіоні. Тому сьогодні ключове — це досягнення переговорів, а не прізвища», — написала народна депутатка від «УДАРу» у «Фейсбуці».

При цьому посол РФ Зурабов стверджує, що Медведчук і Шуфрич брали участь у засіданні тристоронньої контактної групи саме за дорученням Президента Порошенка.

А громадські діячі з українського опозиційного середовища вважають, що вдавання Порошенка до послуг такої одіозної особи, як Медведчук, має стати першим дзвінком для тих, хто сліпо повірив у нову якість нового Президента України. Адже очевидно, що «Український вибір» Медведчука — це федералізація й розкол України в інтересах Росії. І було б дивно, якби в Донецьку кум Путіна забув про своє основне призначення...