Кругова порука корупції й колективної взаємоненависті.

    Нова влада чи старий паразит ?

 Справжньої Революції Гідності так і не відбулося – сьогодні це вже очевидно і суспільству, і владі, й опозиції, які ціною нашої крові й життів героїв Небесної Сотні просто помінялися місцями (дуже боюся, що тільки тимчасово). Ніхто з політиків учорашньої опозиції, схоже, не збирається (і не збирався !) ламати систему корупції і тотальної зневаги до «маленьких українців». Напрацьовані старим режимом схеми «підйому бабла» по вертикалі досі майже безвідмовно працюють – просто «бабло» попливло до інших кишень (отже, постає закономірне питання: а чи змінився режим ?). «Злочинну» владу ніби-то й скинуто, але на рівні середньої ланки знову маємо звичну картину: «свій до свого по своє». Корупціонерів та вбивць майданівців перетасовують по областях та районах з посади на посаду, беруть на службу до нових «господарів життя», очікуючи від них лояльності й самовідданої покори. Схоже, що чиновники-опора режиму Кривавого хряка отримали негласний дозвіл на подальше розграбування країни і збиткування над нами – тими, хто ще місяць тому був упевнений, що «ми їх скинули». При «квотному дерибані» ніхто зі «святої трійці» псевдолідерів чомусь не подумав про «квоту Майдану»…
     Стає щоразу більш очевидним, що система, яка утвердилася в Україні 2000-х і функціонує досі, практично, без змін, – відверто тупикова, абсолютно недієздатна в якості основи державного ладу й осердя суспільної рівноваги. Цю модель можна означити як клептократично-корупційний тоталітаризм. Всі сфери соціального життя здатні функціонувати суто при наявності «корупційної складової». В структурі управління державою є лише два різновиди корупційних злодіянь: 1) не красти й не ділитися; 2) красти, але не ділитися.
     Чесні й відповідальні держслужбовці на важливих посадах у цій системі – неприйнятні й обурливо-епатажні аномалії (існування чи хоча б нетривале виживання яких система унеможливлює категорично). «Гвинтики» цієї системи на всіх рівнях – від райдержадміністрації до Кабміну – заради підтримання потрібного іміджу безглуздо накопичують «статусні атрибути»: дорогущі годинники, одяг, автівки, маєтки, гламурних коханок, - і безповоротно деградують, упиваючись марнославною пихою й дорогим алкоголем.
     Клептоманія у верхах породжує клептократію на всіх рівнях державної системи: крадуть, щоб утримувати владу, - тримаються за владу, аби й далі невгамовно красти. Усі всіх ненавидять, підозрюють, зневажають – «низи» люто заздрять і прагнуть «експропріації», «верхи» не менш люто бояться й хапаються за владу, бо розуміють: втрата влади сьогодні означатиме в’язницю вже завтра. 
     Воістину, диявольська система, котра розбещує все і всіх в собі й навколо себе. Врешті-решт, кругова порука корупції й колективної самовбивчої взаємоненависті робить жертвами у співстражданні і чиновників, і «пересічних» громадян (котрі вважають одне одного відповідно «бидлоелітою» та «біомасою»). Система ця схожа на паразита, що пожирає себе, неймовірно при цьому страждає, але зупинитися не в змозі в силу нестримної інерції сатанинської зажерливості й загребущості.
     Голод цього чудовиска не наситить жоден бюджет, МВФ, ЄС, США чи тим більше Путін. Тоталітарна сутність цього клептократично-корупційного покруча виявляється у ґвалтовному примусі всього населення держави приймати описане збочення за норму життя й поведінки, примусі животіти під гнітом і « не видєлувацца». Система налаштована на відбраковування всього чесного, світлого, совісного, гідного – людського, врешті-решт.
     «Вирішити питання по-людськи» тут означає погодитися на корупційну угоду з невисокою рентабельністю (не більше!). Саме тому система приречена - в добу мережевого суспільства залізну завісу не збудуєш, а грошей на нову диктатуру в Турчинова, Юлі, Авакова чи ще когось, як і в Межигірського нелюда, не вистачить в жодному разі (насамперед, з причини вже згадуваної клептократичної жадібності). Україна, котра не має потужних покладів ані газу, ані нафти, не в змозі виплодити чи довго утримувати власну версію Путіна або Каддафі. Ніхто з моїх побратимів-майданівців не «підписувався», аби змінити Кривавого зека на безвольного саботажника Турчинова або неадекватну популістку Тимошенко. «Беззубі привиди кривавого Чаушеску» , які до паніки перелякали власника золотого унітазу в лютому, вже чигають під дверима Кабміну й Адміністрації в.о. президента…
     Хлопці (і особливо «дівчата» !), отямтеся, Христом-Богом прошу! Не змушуйте нас, тих, хто пройшов через «вогненне Водохреще» на Грушевського, вижив на Інститутській та в Маріїнці, взятися знову за покришки і вказати вам місце, на яке ви заслуговуєте насправді. Думаю, Путін прихистить вас усіх, слідом за Єнакієвським виродком, у знак подяки за блискучу здачу Криму, Донбасу, зброї, армії, честі, гідності, совісті й душі…Панове «керівники» країни, отямтеся – ми поки-що даємо вам шанс – але терпіння патріотів не безмежне (добре собі це затямте !). Довго лякати нас російськими танками й загрозою вторгнення несамовитого Путлера вже не вдасться, бо ми вже зараз бачимо, наскільки все це схоже на банальну змову негідників з Москви та Києва, аби тримати українців у покорі під страхом «російського вторгнення». 
    Петре, якщо ??? ми тебе оберемо, пам’ятай, якою неоплатною ціною ми врятували Майдан і тебе особисто, - не зрадь наших сподівань. Тоді й ми не дамо «злигатися» недобитим регіоналам з новими претендентами на «княжіння» і «злити» тебе чи «підставити» як невдалого президента-реформатора.

Політики зраджують Майдан – тож не зрадьмо його ми…

Потапенко Ярослав, доктор історичних наук,

активіст Самооборони Майдану

http://www.ligapkr.org/kiev/923-nova-vlada-chi-stariy-parazit-.html

https://www.youtube.com/watch?v=3is1BYUIan4