Мысли стынут, продрогли желанья.
Снега нет...Он пока не заслужен.
Но - мороз.И трещат под ногами
Тонкой коркой вчерашние лужи.
Руки в небо: учусь у деревьев.
Обещанья делю на семнадцать.
Покидают седые кочевья
Птицы. В промахах сложно признаться.
Вы дарили запретное слово,
Вдохновляли прощать и прощаться.
Всё казалось знакомым и новым,
Посреди дорогих декораций.
Ваши локоны пахли ванилью
И в глазах ваших прятались звёзды...
Мне сказали,... что вы не любили.
Жаль, о том я узнал слишком поздно.
Да, стих написан от имени мужчины. Надеюсь, что хоть немного "словила" суть мыслей мужчины, а ,может , и ошибаюсь.
Коментарі
erstensky
114.01.10, 10:52
"В промахах сложно признаться." - это точно чисто мужское

Agata
214.01.10, 11:02
Не стану путать тебя с лирическим героем твоих стихов.

Вспышка
314.01.10, 11:08
Гість: Милая+
414.01.10, 11:14
Veresneya
514.01.10, 12:47Відповідь на 1 від erstensky
Veresneya
614.01.10, 12:48Відповідь на 2 від Agata
Veresneya
714.01.10, 12:48Відповідь на 3 від Вспышка
Veresneya
814.01.10, 12:48Відповідь на 4 від Гість: Милая+
Вспышка
914.01.10, 12:57Відповідь на 7 від Veresneya
Agata
1014.01.10, 13:02Відповідь на 6 від Veresneya
Издержки аватарного общения. )))