Розумом Росію не зрозуміти , а мотивацію російської жінки і тим паче!  Як би там не було , а екс-дружина Вовіка  Путіна - Людмила , як знала , що до 1 квітня її усунуть з офіційної біографії президента РФ на сайті Кремля і підготувала незвичайний і , мабуть , не зовсім приємний сюрприз своєму колишньому чоловікові, з'явившись на публіці в костюмі кольорів українського прапора! 

Люду Путіну в Президенти Росії !!! 

Я не знала Олександра Музичка близько, тому про нього як про людину не писатиму. Безперечно, він умів шокувати громадськість, але якщо дивитися на його вчинки не через фільтр російської пропаганди – нічого особливо страшного він не робив. Навпаки, досить-таки непогано наводив лад на рідній Рівненщині.

Так, він іноді поводився брутально. Але він нікого не вбив, нічого не спалив, і таке інше. Якогось монстра з нього зробили кремлівці, а їх якщо послухати – то Яценюк бандит, а Кличко радикальний націоналіст, і обоє вони здобули владу шляхом військового перевороту, захопивши за допомогою бойовиків органи державного управління.

ПОВНИЙ ТЕКСТ (исни)

Якщо Аваков віддав наказ вбити Сашка, то це двічі злочин – як убивство і як державна зрада. Якщо побратими Сашка почнуть мститися – Путін розцінить це як привід для спроби захопити Україну аж по Київ. І харизматичного повстанського ватажка, здатного об’єднати людей для опору, теж уже не буде.
І навіть якщо побратими Білого поставлять державний інтерес України вище за обов’язок помститися, навіть якщо на його місце прийдуть нові лідери – все одно, в Росії вже радіють, що майданівці, революціонери почали мочити один одного. Через вбивство Білого ми всі з вами зараз, шановні, в лайні по вуха.

Якщо ж Аваков не віддавав такого наказу, а його підставили підлеглі – він має негайно вибачитись і покарати винних. Інакше вважатиметься, що це був його наказ.

Нехай згадає про долю Януковича – є багато інформації про те, що це не він віддав наказ побити студентів 30 листопада, що його підставили зеки калібром поменше. Але наступного дня, після того, як Янукович не вибачився перед студентами і не віддав винних під суд (зроби він це – мав би шанси лишитися на другий термін), він сам став винним у цьому. І отримав Майдан. І довічне, в кращому для нього разі, вигнання.

Пане Аваков, у вас ще є кілька годин для того, щоб вчинити правильно.

P.S. Прощання з Олександром Музичком відбудеться 26 березня з 10:00 по 12:00 годину в приміщенні Рівненського Драмтеатру. Після цього відбудеться піша хода до Свято-Покровського собору, де о 12:30 відбудеться панахида, яку проведе архиєпископ Рівненський і Острозький Іларіон.

Поховають Олександра Музичка на кладовищі “Молодіжне”, неподалік із могилами героїв Небесної сотні.

Провал військової політики під час кримської кампанії ще можна якось пояснити. Методичне знищення обороноздатності країни ПАПЄРЄДНІКАМИ  не могло пройти безслідно. Набагато важче пояснити провал у таких делікатних поняттях, як честь і мораль. Кидання на поталу долі своїх військових і їхніх родин, як не крути, але політикою Януковича не поясниш. Апофеозом «турботи» адмірала Тенюха про своїх підлеглих стала без перебільшення шокуюча його перепалка з одним із них у прямому ефірі. 

Події останніх тижнів перетворили Ігоря Тенюха із патріота та «надії українського війська» на об’єкт глузувань і прокльонів. Немає сенсу переповідати добре відомі усім епізоди кримської ганьби нашого командування, але, згадуючи їх, кожен особисто зможе зрозуміти посили політиків, експертів, громадських активістів. Тих, котрі вимагають, як мінімум, відставки Тенюха і, як максимум, - трибуналу над ним, вважаючи, у кращому разі, непрофесіоналом і, в гіршому, – зрадником.

Досі не до кінця було зрозуміло, яким чином Тенюх очолив Міністерство оборони. Якось за замовчуванням прийнято було вважати, що раз він член ВО «Свободи», то це їхня кандидатура, посаджена у крісло за осоружним квотним принципом. Однак в інтерв’ю «Українській правді» головний фінансист партії Ігор Кривецький спростував цю версію. Мовляв, за квотами «Свободі» відійшли тільки два міністерства – АПК та екології.

Щодо появи в уряді Тенюха Кривецький сказав буквально наступне: «Я вам скажу, як був призначений Тенюх. Була кандидатура від афганців, але цей чоловік сам зрозумів, яка небезпека, він сам відмовився. І стояв поруч Тенюх, який говорить: «Так, я готовий взяти на себе відповідальність». І було прийнято рішення, що міністром стане Тенюх, тому що терміново треба було приймати рішення. Ми не просили і не вимагали цього. Єдине, що ми говорили – що це має бути патріотично налаштована людина».

Тут, звичайно, виникають питання. Важко повірити, що отак просто, ні з того, ні з сього, із кущів вискочив Тенюх, і всі в один голос сказали щось на кшталт «Хай адмірал за отамана буде». Так просто не буває. Але з водночас важко не погодитися з Ігорем Кривецьким в тому, що «Свобода» не була тим локомотивом, який виволік Ігоря Йосиповича на вершини міністерства.

Тоді виникає логічне питання – хто? Нагадаю, що версію про ледь не самопризначення адмірала ми відкинули за її неймовірність. Отож, тепер найкращий час зробити екскурс у зовсім недалеку історію.

Призабутий в Україні і майже забутий у рідному Стрию адмірал Тенюх раптово вигулькує на рідних теренах з початком виборчої кампанії. Вигулькує не сам, а, образно кажучи, під ручку з Віктором Швецем, колишнім високо посадовцем Генеральної прокуратури та адвокатом Юлії Тимошенко. Швець і сам довший час «грів» Стрийський округ, але, здобувши прохідне місце у партійному списку «Батьківщини», логічно прийняв такий варіант свого потрапляння у Верховну Раду. Натомість на Стрийсько-Жидачівську мажоритарку він вирішив привести свого протеже.

Протеже, втім, не вдалося здобути підтримку об’єднаної опозиції, що, зрештою, не завадило йому показати не найгірший результат – третє місце. Але справа не в тому. Близькість Тенюха і впливового Швеця підтверджує, зокрема, той факт, що останній, будучи керівником кампанії «Батьківщини» на Львівщині, ризикнув відкрито підтримати не узгодженого кандидата, а саме: свого протеже. Хоча, зважаючи про впливи Швеця у партійній верхівці партії, може, й ніякого ризику там не було. Бо, незважаючи на певний резонанс, який позиція Швеця отримала у політикумі та в ЗМІ, вище керівництво «Батьківщини» на його виборчий демарш не відреагувало жодним чином.

Коли у 2001-му році Юлія Тимошенко потрапила до Лук’янівського СІЗО у справі ЄЕСУ, її адвокатом став не хто інший, як Віктор Швець. Спершу він домагався її звільнення, а відтак представляв інтереси у численних судах. Чому вибір Юлії Володимирівни припав саме на Віктора Дмитровича, судити не будемо. Але факт, що адвокатом він був досвідченим. Із 1984 року – член київської колегії адвокатів, де його шляхи знову перетнулися із колишнім однокласником Віктором Медведчуком. Тим самим. Утім якихось даних про те, що Віктор Володимирович міг би в якийсь спосіб вплинути на кар’єру Швеця у нас немає. Та й не про це, зрештою, мова.

Віктор Швець стає одною з ключових фігур у команді Юлії Володимирівни, а в 2005-му році заступає на посаду начальника головного управління Генеральної прокуратури, яку тоді очолював Святослав Піскун. Швець отримав доступ до справ ЄЕСУ, після чого багато томів просто зникло.

Швецю навіть зійшла з рук спроба вивезти на другий день перемоги революції з аеропорту Жуляни одіозного депутата-регіонала Геннадія Васильєва. Нагадаємо, що за цим непоштивим заняттям Швеця злапали активісти Майдану.

А чи міг Швець вплинути на призначення Тенюха? Міг. З великою долею вірогідності припустимо, що таки і вплинув. Але що це означає? Будучи формально свободівцем, де-факто Ігор Тенюх є виразником інтересів і позиції «Батьківщини». Уміння адмірала дякувати своїм патронам ми вже побачили на прикладі солоспівів на адресу Швеця. Єдине в чому правий Тенюх, так це те, що армія не може діяти без політичного рішення. Але, виглядає, що й головнокомандувач, він же в.о. президента Турчинов після звільнення Тимошенко жодних політичних рішень не приймає.


На виході маємо ланцюжок знизу догори: Тенюх – Турчинов – Тимошенко. Тобто не облаяний нині хіба лінивим міністр оборони може бути тільки справним виконавцем волі офіційного головнокомандувача чи неофіційної головнокомандувачки. Власної волі у нього набагато менше. А як з офіцерською честю? Промовчу…

Необхідно, щоб це переповіли всім мешканцям південно-східних регіонів, щоб кожна комуно-бабуся знала, що може трапитись з її онуками, якщо їх захищатимуть садюги із Чечні! Люди, не маємо права схибити!!!

Із особистої переписки кримчан...............

"Девчонка пишет, у нее шурин под Евпаторией служит. Знаешь, как русские сегодня взяли базу? Без единого выстрела, хотя главный в штабе - патриот Украины до мозга костей, а родился и вырос в Крыму... Они готовы были умереть, защищая флаг своей страныРусские окружили школу и детский садик. А у военной части сказали - не сложите оружие - войдем к детям...Наташа билась в истерике, она никогда НИКОГДА никому не желала зла. Сегодня она пожелала.. пережить то, что пережила она. И отцы этих детей... которые верны присяге...но которые превыше всего ценят жизнь своих детей...У меня сейчас катятся слезы по щекам...Она ненавидит русских. Всех, кто с такой радостью потирая ладошками стремится отобрать Крым... ...А папы...папы молча положили автоматы на землю...А русские на ТВ расскажут ,что без капли крови... " 

Парламентська фракція "Батьківщина" розглядає можливість перенесення позачергових виборів президента з 25 травня на іншу дату. Не виключено , що вже на цьому тижні може з'явитися постанова про перенесення виборів президента на кінець 2014 року. Крім того , не виключено також, проведення позачергових парламентських виборів. Щодо перевиборів до парламенту "Батьківщиною" ведуться переговори як з Партією регіонів , так і з комуністами. 

 Раніше активісти Майдану категорично заперечували проти затягування виборів і їх проведення у вересні-грудні.Варто відзначити , що в результаті масових лютневих протестів проти режиму Віктора Януковича до влади в країні фактично повернулася Юлія Тимошенко (На всіх ключових посадах "Батьківщинці")

Мешканець Алчевська, підприємець Костянтин Ребенко за власний кошт розмістив в Алчевську та Перевальську антивоєнну рекламу.

У містах з’явилися білборди "Нет войне", "Путин, убери войска с Украины", "Украина едина и неделима".

Якби всі наші олігархи  і "зовсім небідні" підприємці (власники мереж супермаркетів) проявили таку ініціативу, то вся Україна перетворилась би на територію ПРОТЕСТУ  ПУЦІНСЬКОМУ БЄЗПРЄДЄЛУ!

!