Я любю тебе! Вічно твоя ....
- 06.12.08, 22:00
Пригадай, як ти ніжно пестив мене своїми губами. І хоча деколи слід від зубів залишався на моєму тілі годинами, я ніколи не ображалась. Я завжди любила тебе і прагнула не звертати уваги на прикрі непорозуміння в наших відносинах. Я постійно була поряд. Вдень і вночі, в свята і будні, в «горі і радості». А зараз ти говориш, що між нами все закінчено. Йди.
Так –так , йди. На серці немає злості і образи. Ти все одно повернешся. Це вже було, наші відносини йдуть по кругу, тому рано чи пізно… Загалом, я була готова до чергового розриву з тобою. Що? Ти говориш: «Ми більше не побачимося»? Ти брешеш, милий. Ми зустрічатимемося не раз і не два. І навіть не тисячу. Ми зустрічатимемося постійно. Просто ти вдаватимеш, що я перестала хвилювати тебе. Але коли ти побачиш мене з своїм другом, колегою по роботі або просто випадковим перехожим, твоє серце заб'ється хоч трішки, але швидше. Я не залишу тебе байдужим і ти не зможеш обдурити мене своєю удаваною зневагою. Я не хвалькувата, але дуже багато, познайомившись зі мною, жадали, хотіли і божеволіли по мені. Терпіння і уміння чекати — сталевий стрижень мого залізного характеру.
Наша перша зустріч… Тобі, стрункому брюнету, що дивиться на світ широко розплющеними сірими очима, п'ятнадцять років. Твої нестримні фантазії, твоє дихання в повні груди. Смієшся? Ви всі колись були молоді…
Це тільки доля правди. Газети, журнали, книги, ящик з постійною частотою кадрів. Не слухай їх і пам'ятай про мене тільки те, що знаєш сам. Вони брешуть. Вони не говорять всієї правди. Вони викрикують гидоти, освітлюючи мене софітами, а при такій увазі рано чи пізно потаємно дістануть брудну білизну. Я не хочу, щоб ти це бачив. Подивися мені в очі. Тільки двоє, тільки ти і я, тільки я і ти.
Все одно йдеш? Твої мрії?! Ти кричиш, що я ним перешкода. Знаєш, я вже давно звикла до цих істеричних спроб розлучитися і забути про все, що було між нами. Я мало хвилююся. Ти повернешся і станеш колишнім. Це пройде, я упевнена. Лише одиниці йшли від мене самі, інших забирала смерть.
Я люблю тебе. Вічно твоя сигарета.
Так –так , йди. На серці немає злості і образи. Ти все одно повернешся. Це вже було, наші відносини йдуть по кругу, тому рано чи пізно… Загалом, я була готова до чергового розриву з тобою. Що? Ти говориш: «Ми більше не побачимося»? Ти брешеш, милий. Ми зустрічатимемося не раз і не два. І навіть не тисячу. Ми зустрічатимемося постійно. Просто ти вдаватимеш, що я перестала хвилювати тебе. Але коли ти побачиш мене з своїм другом, колегою по роботі або просто випадковим перехожим, твоє серце заб'ється хоч трішки, але швидше. Я не залишу тебе байдужим і ти не зможеш обдурити мене своєю удаваною зневагою. Я не хвалькувата, але дуже багато, познайомившись зі мною, жадали, хотіли і божеволіли по мені. Терпіння і уміння чекати — сталевий стрижень мого залізного характеру.
Наша перша зустріч… Тобі, стрункому брюнету, що дивиться на світ широко розплющеними сірими очима, п'ятнадцять років. Твої нестримні фантазії, твоє дихання в повні груди. Смієшся? Ви всі колись були молоді…
Це тільки доля правди. Газети, журнали, книги, ящик з постійною частотою кадрів. Не слухай їх і пам'ятай про мене тільки те, що знаєш сам. Вони брешуть. Вони не говорять всієї правди. Вони викрикують гидоти, освітлюючи мене софітами, а при такій увазі рано чи пізно потаємно дістануть брудну білизну. Я не хочу, щоб ти це бачив. Подивися мені в очі. Тільки двоє, тільки ти і я, тільки я і ти.
Все одно йдеш? Твої мрії?! Ти кричиш, що я ним перешкода. Знаєш, я вже давно звикла до цих істеричних спроб розлучитися і забути про все, що було між нами. Я мало хвилююся. Ти повернешся і станеш колишнім. Це пройде, я упевнена. Лише одиниці йшли від мене самі, інших забирала смерть.
Я люблю тебе. Вічно твоя сигарета.
5
Коментарі