У буденності -гинеш.У мрії -відроджена.Насторожено линеш,але очізволожені.До нестямикохаєш.Та, кохаючи,мучишся.І причини не знаєш,та в докорахканючишся.Непорочната грішна,Безневинно засуджена.І цей сон,ніби вічний,лине коломзасмученим.

Найтепліше у нашій зустрічі -прощання.У таку мить я знаю зарання,Як швидкий промельк долоніЗігріє теплом своїм душу.І я посміхатись мушу,З думкою про нове стрічання.Нестерпно тримати бажання,Та найтепліше      у нашій зустрічі -                       прощання.

Торкнутись поглядом,Відчути дихання, Напитись голосу. Зайнятись полум"ям, Збагнути таїнство,Забутись голосно. Летіти вихоромУ світ фантазіїНа крилах радості. І відновитисяУ снах буденностіПід впливом спогадів.

Сумом оповилася земляВід реалій нашого буття,І застиг у сутінках журбиСенс життя.

Була мрія -Лише марево.Було щастя -Лише марево.Було кохання -Лише марево.Чи живемо?Чи маримо?

Що людське життя?...Лише миттєвість між минулим і майбутнім.Немов падаюча зоря - блиснуло і згасло...Не встиг навіть задумати бажання.

- О, Господи!- я круто повернулся и столкнулся с проходившим мимо толстеньким коготышом.- Протри глаза, чучело гороховое!- огрызнулся толстяк.Я вытаращился на него.- Людей ты что ли не видел?- тявкнул он.Я словно только этого и ждал.- Людей то я видел,- сказал я,- но разгуливающую пивную бочку вижу впервые.Толстяк не полез в карман за словом. Остановившись и разбухая на моих глазах, он процедил сквозь зубы- Знаешь что? Пошел бы ты к себе в зоопарк ! Мечтательным кенгуру нечего шляться по улицам!...

Читати далі...

Негодяем человек обычно становится постепенно.                                                       Эдгар Аллан По

Жили два чувства-Счастье и горе.Вместе по жизни шагали.Вместе им было море - не море,Вместе им скалы - не скалы. Но вот несчастье:Чувства сглупили:Ссора у них приключилась,И разошлись они врозь по миру -Судьба над людьми подшутила. Долго скиталисьЧувства в разлуке.Степи топтали и горы...Счастье без горя - вовсе не счастье,Горе без счастья - не горе. Если у вас будет счастье,И однажды нагрянет горе, То вас покинет счастье:Потому что с горем в ссоре. Но только покинет вас горе,Счастье опять...

Читати далі...

Чорна ніч та чорна кава-Дві супутниці моїУ ці сірі та незграбні,Сумомвимучені дні. Щоб триматись, вип"ю кави,Щоб спочити, піду в ніч-Пригорну душу загнану до сну.