Вместо тепла - зелень стеклаВместо огня - дымИз сетки календаря выхвачен деньКрасное солнце сгорает дотлаДень догорает с нимНа пылающий город падает теньПеремен!Требуют наши сердцаПеремен!Требуют наши глазаВ нашем смехе и в наших слезах и в пульсации венПеремен!Мы ждём перемен!Электрический свет продолжает наш деньИ коробка от спичек пустаНо на кухне синим цветком горит газСигареты в руках, чай на столеЭта схема простаИ больше нет ничегоВсё находится в насПеремен!Требуют наши сердцаПеремен...

Читати далі...

Поки ти лобом об кацапскій алтар шишку набиваєш, поки за мальчіків уйню пишеш http://blog.i.ua/user/2797676/2337812/ Поки ти сєпарам, ригам і кацапам, а тепер і шарію підмахуєш тут на сайті. Поки ти в кацапськіх сообщєствах з вісмутами буйками румухрєнямі гниляк совковський чавиш. Жінки України, захищають твій великий зад. І таки твоє «Убедительно прошу не отождествлять мои сочинения с моей жизнью» все одно гівном собачим ...

Читати далі...

А й правда, крилатим ґрунту не треба.Землі немає, то буде небо.Немає поля, то буде воля.Немає пари, то будуть хмари.В цьому, напевно, правда пташина…А як же людина? А що ж людина?Живе на землі. Сама не літає.А крила має. А крила має!Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,А з правди, чесноти і довір'я.У кого – з вірності у коханні.У кого – з вічного поривання.У кого – з щирості до роботи.У кого – з щедрості на турботи.У кого – з пісні, або з надії,Або з поезії, або з мрії.Людина нібито не літає…А крила ...

Читати далі...

«Не доглядели, хоть реви, он просто умер от любви»Памяти Владимимра Высоцкого

Зродились ми великої годиниЗ пожеж війни, із полум’я вогнів,Плекав нас біль по втраті України,Кормив нас гнів і злість на ворогів.І ось ми йдем у бою життєвому –Тверді, міцні, незламні, мов граніт,Бо плач не дав свободи ще нікому,А хто борець, той здобуває світ.Не хочемо ні слави, ні заплати.Заплатою нам – розкіш боротьби!Солодше нам у бою умирати,Ніж жити в путах, мов німі раби.Доволі нам руїни і незгоди,Не сміє брат на брата йти у бій!Під синьо-жовтим прапором свободиЗ’єднаєм весь великий...

Читати далі...

Щось в мене дежавю?

Щоб ви риги, зелені і вата і прочіє не казали, Україна понад усе!

Давно это было, песня душевнаяВ совке её вставили в мультфильм, типа пошутили...ну и шюткаВ зимнем парке тополя так грустны,Липы просят подождать до весны.Кверху дном все лодки молча лежат,Как пилотки задремавших солдат.Но ты помнишь, как давно по веснеМы на чёртовом крутились колесе,Колесе, колесе…А теперь оно во сне.Но я лечуС тобой снова.Я лечу – Эх!И одно слово я кричу,Кричу: «Люблю!», -И лечу я к звёздам,Кричу и вновь лечу.Ла-ла-лаЛа-ла-ла-ла-лаЛа-ла-лаЛа-ла-лаЛа-ла-ла-ла-лаКричу: «Люблю!»,...

Читати далі...

Концерт ля-минор. ВивальдиТруба мой инструмент по-жизни , муз школа помогла выжить в юности , и в подземелье глубоком

Либертанго от Эйчевской Души!