1 жовтня – Відпустка розпочалась! Ура! Але чому «ура», коли тієї відпустки невідчутно? Гаразд, дощі дощами, та треба все ж таки гайнути у веселі села. І що? Знову там здичавію? Ще б пак, не знаю нікого з дачників, з місцевими ніколи не спілкувалась. Хай так.
2 жовтня – Вже день закінчується, буду грітися біля вогнища та думати про щось позитивне. Але що? Чому нічого такого позитивного на думку не спадає? Принаймні, те вогнище сама втіха.
3 жовтня – Вранці: ой, як не хотілося вставати...
Читати далі...