Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу. Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу. - Куди ж це ви, мамо?! - сполохано кинулись діти. - Куди ж ви, бабусю? - онуки біжать до воріт. - Та я ж недалечко... де сонце лягає спочити. Пора мені, діти... А ви вже без мене ростіть. - Та як же без вас ми?... Та що ви намислили, мамо? - А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках? - А я...

Читати далі...

Щастя гірке Болем чужим сповито, А у очах Стигле нескошене жито. Смутку гербарій У полі зеленім сховали, Плакали зорі, Та правди всієї не знали. А забуття, Награне хвилею осені, Житнії очі Шукають його ще досі. Щастя гірке Болем чужим сповито. Чи треба кому Те нескошене жито?

Слова: Сергій Фоменко Музика: Сергій Фоменко           Я тобі скажу, де квітне дивний сад, де срібляста ніч тремтить у темних водах. У далекий край лежить нелегкий шлях, доки хижа ніч кружля по колу.   Приспів 1: Не спи, моя рідна земля! Прокинься, моя Україно! Відкрий свої очі у світлі далеких зірок! Це дивляться з темних небес загиблі поети й герої - всі ті, що поклали життя за майбутнє твоє.   Тільки два шляхи... Один...

Читати далі...

Знову сонце ласкаве промінь свій посилає І степам, і долинам, і потокам гірським - Це моя Україна день новий зустрічає, Моя лагідна мати усміхається всім. Там, де Січ Запорізька духом вольності віє І козацькії чайки в Чорне море пливуть. А на київських кручах сяє злото Софії, І на гору Чернечу нас дороги ведуть. Світлу сонця радіє Буковина й Поділля І над краєм донецьким в небі жайвір співа, А з карпатського літа лине голос трембіти - Все то є Україна, наша пісня жива. Це...

Читати далі...

Ти шляхом праведним, святим йшла до волі, Україно. Ти перед ворогом своїм не ставала на коліна. Ти до омріяних зірок йшла крізь терна. (2) Ти в душах сіяла добро, наче зерна. (2)   Приспів: Є на світі моя країна, де червона цвіте калина. Гори, ріки і полонина - це моя Україна. Є на світі моя країна, найчарівніша, як перлина. В моїм серці вона єдина. Це моя Україна.   Де б я на світі не була - ти зі мною, Україно. Ти - моя мати,...

Читати далі...

Посади калину у краю дитиннім, Де ти народився і побачив світ, Де ходити вчився ти під небом синім І прожив щасливо стільки дивних літ.   Хай росте калина і шумить зелена, На землі рахманній цвітом процвіта, Як в серпанку білім юна наречена, Для якої щастя вже прядуть літа.   Посади калину, хай коралі-грона Нахиляє низько до землі гілля, Хай під сонцем стигнуть ягоди червоні, Щедрим урожаєм повниться земля.   Хай цвіте калина пишно біля хати...

Читати далі...

Яким ти дивом сповнена, людино, Що світ цей бачиш в різних кольорах? Що намалюєш з образа картину,Передаси її всю у тонах. А ніжність і любов наповнені красоюІ фарбами природи так насичені вони: Вогонь - яскравим світлом,А вода - прозорою росою На всі часи: і миру, спокою, й війни.Природа все сама створила, А ти несеш у душу кожного із насЦей Храм Краси, де образи й світила - Над ними непідвладний навіть час.Так точно...

Читати далі...

Знов зозулі голос чути в лісі, Ластівки звили гніздечко в стрісі, А вівчар жене отару плаєм, Тьохнув пісню соловей за гаєм.   Приспів: Всюди буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася дівчина. Вівчаря в садочку, В темному куточку Жде дівчина, жде.   Йшла вона в садок повз осокори, Задивилась на високі гори. Де з беріз спадають чисті роси, Цвіт калини приколола в коси.   Приспів   Вже за обрій сонечко сідає, З полонини...

Читати далі...

Зернами збалансуюТвою ніч, Ароматами кави   Танцюватиму польку. Осадом розчинюся В твоїх думках... Пробач, що так мало Додала цукру   У твоє безсоння. [Приєднана картинка]

          *** Кілька рис дощу на небі.Холодом молилось сонце.Все життя ішла до тебе,А натрапила на осінь.           *** В пошуках великих крапокРозтоптали коми сотень І на тих банальних клаптях Залишки забутих зовсім.