Ще не вмерла політологія?

  • 13.02.11, 12:05
В Інтернет виданні versii.com 11 лютого 2011 р. з’явилася стаття „політолога, президента Центру системного аналізу й прогнозування” Ростислава Іщенко. Назва, м’яко кажучи, здивувала. „Покойному «оранжизму», с признательностью” http://versii.com/news/225073/. Це що, назва статті із претензією на науковість? Ще більше дивує стиль викладення матеріалу. Звісно, від вітчизняних політологів ніхто не очікує об’єктивності й не упередженості при висвітлені політичних подій. Метод включеного

спостереження не передбачає цього. Але ж елементарна науковість в оцінюванні повинна ж бути. Почнемо з назви Центру. Які методи дослідження він використовує? Загальні чи загальнологічні? Взагалі відомий системний метод аналізу суспільно-політичних елементів, структури та функціонування. Характеризується комплексним аналізом політичних явищ, механізмів формування політичних організацій та інститутів. Належить до загальних або загальнотеоретичних методів. Прогностичний метод належить до загальнологічної групи методів. Це що „союз меча и орала”? Прорив у політології й об’єднання двох різних за підходами методів. Мені дуже цікаво, що про це новаторство думає Міжнародна асоціація політичної науки. Також дуже цікаво, чи входить до неї даний Центр? Невідповідності даних підходів проявляється в тому, що комплексна оцінка явища не завжди дає вірне прогнозування. Ну Бог із нею, з назвою. Питання в іншому. А чи присутній комплексний аналіз у статті? Спочатку йде оцінка розумових здібностей опонентів. Це що, достойно політолога? Науковця? Фраза „они стояли в очереди за «свидомистю»” гідна хіба що Чєчєтова, висловлювання котрого на науковість не претендують. І аж ніяк не прикрашають людину, яка претендує на звання політолог. Читаємо далі „Напомню, что в начале 2005 года, захватившие власть мятежники”. Шановний пан Іщенко, напевно, не здогадується що, термін „заколотник” має чітке юридичне визначення, і не йому вказувати, хто „заколотник”, а хто ні. Це справа суду. Без рішення суду – це наклеп. У політології ж заколот - це: „таємна змова вузького кола осіб із метою здійснити збройне повалення чинної влади, або змусити її прийняти потрібне рішення”. Мільйонний Майдан 2004 р. – це що „вузьке коло осіб”? Подальший лексикон пана Іщенка, на яку законотворчість була готова ВР в 2005 р. може характеризувати лише одне – буйну уяву. Пан „політолог” повинен запам’ятати елементарну істину – Закон стає легальним лише після певних процедур. Усе інше – лише здогадки, не гідні звання політолога фантазії.

Ще більш із наукової точки зору визначення: „Так вот, надо было обладать особым «талантом», чтобы при такой форе уже в 2006 году проиграть «регионалам» парламентские выборы и далее стремительно скатиться на политическую помойку всей «оранжевой» бандой”. Пан Іщенко, напевно має на руках рішення суду, яке чітко визначила „помаранчеву банду”? Тепер з юридичної площини в політологічну. Цікаво, пан Іщенко рахувати вміє? На основі якого системного аналізу він зробив вищевказаний висновок? На сайті ЦВК http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/w6p001 надані чіткі результатів виборів. Пройшли в ВР ПР – 32,14 %, БЮТ – 22,29 %, Блок „Наша Україна” – 13,95 %, СПУ – 5,69 % та КПУ – 3,66 %. Що більше 35,8 % чи 41,93 %? Саме 41,93 % набрали в сумі учасники Майдану БЮТ, Блок „Наша Україна” і ... СПУ. Щодо подальшої зміни союзників СПУ, то це було лише рішення керівництва, а не прихильників. Що й засвідчили наступні перевибори, на яких знову більшість підтримала саме „помаранчеві” сили. БЮТ і НСНУ в сумі набрали 44,89 % проти 43,72 % ПР, КПУ та Блока Литвина. А СПУ набравши 2,86 % і не пройшовши у ВР скотилася до рівня маргінальної партії.

Досліджуємо далі „системний аналіз” пана Іщенка. „Тогда все бывшие «оранжевые», для которых приход к власти Януковича означал личную трагедию вселенского масштаба, почти что утрату смысла жизни, объединились и проголосовали даже не за Тимошенко, но против Януковича, сократив разрыв с солидных 10% в первом туре, до 3% с небольшим во втором”. А 4,39 % тих, які не підтримали жодного кандидата, що враховуються як прихильники Януковича? І тут викреслюються зовсім інші цифри 48,95 % „за” і 45,47 % + 4,36 % = 49,83 % „проти”. Тобто, населення знову розділилося з невеликою перевагою назвемо так „антирегіональних”. Ніякої взятої зі стелі 70 % підтримки ПР не спостерігається.

Ще цікавіше апелювання до подій української революції 1917-1921 рр. „В гражданской же войне у политического галичанства шансов нет. Могли уже в 1917-1920 гг. убедиться”. Безумовно, історичний метод у політології існує. Але ж треба враховувати всі історичні реалії. І порівнювати з сучасністю. Якщо проаналізувати вище значені події, то лише „братня пролетарська” допомога змогла більшовикам України перемогти військовим шляхом. Адже мирним шляхом програли. А те, що тоді світ не був однополярним, - якось забувається. У сучасній геополітичній ситуації, втручання у внутрішні події України скоріше всього може призвести до зіткнення регіональної держави РФ і супердержави США. Про наслідки можна лише з жахом здогадуватися. Тому громадянська страшна не лише для Західної України (Центральна ж, напевно, вважається автором вже „біло-голубим” регіоном, після досить сумнівних, з точки зору світового співтовариства, місцевих виборів), а для всього світу.

Тепер стосовно політологічного терміну „націоналізм”. Політологія визначає, як „ідеологія або національний рух, спрямовані на здобуття національної держави (або, в окремих випадках, національної автономії), забезпечення політичного та етнокультурного розвитку народу”. Спільним для націоналістичної ідеології є визнання лише нації єдиним суб’єктом історичного процесу, джерелом влади, а також гарантом свободи особисті. А вже методи, які використовують представники націоналістичних ідеологій і розрізняють нацистів, фашистів, расистів, інтегральних, іредентистських, романтичних та демократичних націоналістів. Методи нацистів та фашистів дуже схожі на методи „класичних лібералів” якобінців чи „класичних марксистів” більшовиків. У той же час правляча в Мальті Націоналістична партія (Nationalist Party), аж ніяк не збирається репресувати туристів, за те що вони не мальтійці. Тому визначення „они все равно уверены, что национальная, а в сущности родоплеменная принадлежность, автоматически делает их лучше других людей” не є об’єктивним при визначенні загальних рис націоналістичної ідеології. Та й усе зростаюча кількість прихильників ВО „Свободі” серед етнічних росіян, дозволяє відносити ідеологію партії до антиколоніального, демократичного типу націоналізму, згідно типологізації Е. Сміта.

Ще більш цікавий висновок автора: „Наверное, именно потому и не получается у украинских националистов с построением демократического европейского государства, что многие из их идеологов, если не большинство, – в прошлом правоверные коммунисты, преподаватели истории КПСС, многократно обласканные советской властью члены союза писателей УССР, высокопоставленные сотрудники МИД УССР, КГБ УССР, ЦК КПУ”. Можна подумати, що представники сучасної влади не мали ніякого відношення до КПРС, і тому вони краще „побудують демократичну європейську державу”? Що й казати, комплексний підхід.

І останнє. Політологія – це наука із чітким визначенням термінів. І тому таке вільне оперування політологічною термінологією, яке дозволяє собі „президент Центру системного аналізу і прогнозування” може призвести до неприйняття його науковцями, як вітчизняними так і світовими.

 

 

Богдан Гатило

Крах «руского міра»: криза, гниття, розпад

  • 04.02.11, 19:46
Крах «руского міра»: криза, гниття, розпад

Високою є ймовірність того, що величезна країна впаде протягом найближчого часу... Маловірогідно, що система протягне більше п`яти років... Бжезинський передбачав, що Росія розпадеться в 2012-му...

Росія в цифрах і фактах

За даними Інституту соціально-економічних досліджень Російської академії наук, на 2011 рік у Росії вже налічувалися 4 мільйони бомжів, 3 мільйони жебраків, близько 5 мільйонів безпритульних дітей.

Ну і що з того? – скаже читач. Якого щодня за допомогою телебачення з головою занурюють у вселенський мурашник на блакитній нашій планеті.

Річ у тому, що російська статистика – передвісник реальної катастрофи.

dymovskiy.name

У Росії 3 мільйони вуличних і привокзальних повій, зареєстрованих приводами до райвідділів міліції. Ще приблизно 1,5 мільйона росіянок цією тяжкою працею молотять бакси, євро, шекелі і іншу не-дерев`яну валюту в країнах Європи і Азії. Коли порівняти кількість зелені, яку щороку надсилають повії до країн мешкання їх нужденних сімей, з кількістю валюти, яку заробляє держава від продажу зброї, вражає близькість цифр.

До цілком здорових тілом мільйонів російських секс-трудівниць додамо шість мільйонів психічнохворих росіян. Велика частина госпіталізовані, а при хронічній відсутності ліжок у психлікарнях – на вулицях міст і селищ юродяться, кривляться, біснуються, вважають себе «леніними», «сталіними», «гагаріними», останнім часом з`явилися навіть «гітлери» - весь букет на волі розквартированих російських психів без необхідного лікарського нагляду.

П`ять мільйонів – наркомани. Шість мільйонів носіїв ВІЛ-інфекції вже хворіють на СНІД. А скільки блукає країною не виявлених носіїв ВІЛ-інфекції?

За словами директора Дитячого фонду Аліханова, кількість дітей-сиріт Росії перевищила показник післявоєнного травня 1945 року. 750 тисяч у мирний час зараз – проти 678 тисяч сиріт батьків, які загинули на війні, та матерів, які померли в тилу від голоду і хвороб.

У воістину Великій Росії, за оцінкою Світової організації охорони здоров`я, кількість алкоголіків - 37-42 мільйони. Споживання спирту на душу населення становить у середньому 14 літрів за рік, що виводить авангард «русского мира» в абсолютні світові лідери за цим показником. Враховуючи ту обставину, що 20 мільйонів мусульман Росії до зеленого змія, зазвичай, байдужі, алкогольного удару значної сили цілеспрямовано завдається по печінці і ниркам авангарду «русского мира» - так узаглавив російськомовне населення, осколки «великого радянського народу» патріарх Кирил (Гундяєв), нинішній продовжувач справи свого ідейного і політичного попередника, провокатора 1905 року Гапона. Тим часом, за міжнародною шкалою, вживання більш як вісьмох літрів «на рило» означає незворотню фізичну деградацію.

Статистика свідчить: на десять тисяч населення за кількістю визнаного «антиалкогольного засобу» – театрів – Росія зараз на 40-му місці, та й рівень освітнього і культурного розвитку молоді продовжує падати, зараз він десь на 47-му місці в світі. Натомість не вщухають закльони кремлівських ВІП-ієрархів і квасних патріотів дрібніших калібром про «вселенську культурно-духовну місію» Росії.

Щорік у Росії скоюють злочини близько 3 мільйонів осіб, за рік стається більше 80 тисяч убивств (з доповіді генерального прокурора РФ Устінова). Ув`язнених в країні понад 1 мільйон, тоді як камери розраховані на 700 тисяч. Народ спить у в`язницях на «шконках» по черзі. У горезвісному 1937 року зеків у численнішому тоді Радянському Союзі, ніж Росія сьогодні, було на 200 тисяч менше. За кількістю ув’язнених на сто тисяч населення вільна Росія з особливим шляхом розвитку тримає безперечний рекорд у світі – 800-810 осіб. Навіть у кріпацькому Китаї з неототалітарним гнобленням громадян цей показник менший.

Щороку в дорожньо-транспортні пригоди потрапляють 200 тисяч людей, близько 30 тисяч з яких гинуть. Десятиліття обмежених військових дій в Афганістані обійшлися такою ж кількістю мертвих і інвалідів як нині за один мирний російський рік на дорогах.

Середня тривалість життя в Росії 64,8 року. Для порівняння: у США – 75 років, в Китаї, де в колгоспному рабстві перебуває величезна частина населення, – 71,3. Якщо не озиратися на світових лідерів, а порівняти цей показник, наприклад, з Білоруссю, де, якщо вірити кремлівським ЗМІ, поголовна бідність, то позиції Росії гірші на п`ять-шість років, а дитяча смертність у «бідних» і «знедолених» білорусів вдвічі менша! Щодня в Російській Федерації роблять 10 тисяч абортів. При цьому 7 мільйонів шлюбних пар бездітні. Що це, як не фізичне звиродніння?

У XIX столітті, коли до складу Російської імперії входили Україна, Польща, Прибалтика, Бессарабія, Фінляндія, губерній було 69. А сьогодні на російських «рештках» СРСР розташувалися 89 губерній. У Сполучених Штатах, де населення вдвічі більше, штатів лише 52. Відповідно, в Росії величезна армія чиновників – більше 1 мільйона 100 тисяч. Для порівняння: при Йосипі Сталіні в СРСР їх було близько півмільйона, при Микиті Хрущові теж – 532 тисячі. Російський Генштаб, за словами адмірала Бардіна, зараз за кількістю працюючих там офіцерів перевищив показник часів Великої Вітчизняної війни. Це притому що тільки з 1991 року армія в Росії скоротилася майже в п`ять разів. А скільки захисників Росії з подагрою в колінних суглобах, з серцевою одишком і шкіряними ременями, що лопаються на «бронежирожилетах» черевах, але, із золотими генеральськими і адміральськими погонами?

За рівнем життя росіяни перебувають на 60-му місці в світі, натомість як «злиденні» без своєї нафти і газу білоруси на 56-му місці. А ось за кількістю мільярдерів Росія на 7-му місці. Путінські протеже олігархи, до речі, платять найнижчі в світі податки (13%), які й не снилися, наприклад, Франції і Швеції (по 57%), Данії (61%) або Італії (66%). 1,5% населення Росії володіють 50 відсотками національних багатств.

За словами екс-прем`єра Михайла Касьянова, тільки за останні півроку відтік фінансових коштів з країни досяг 20 мільярдів доларів. На хабарі та підкуп посадовців населення країни витрачає щорік у середньому 33,5 мільярда «зелені» (Георгій Сатаров, фонд «Індем»).

Трансльоване з путінських прес-конференцій, «оптимістичне» зростання виробництва є таким, що за видобутком вугілля Росія нарешті досягла рівня 1957 року, за виробництвом вантажівок – 1937 року, комбайнів – 1933 року, тракторів – 1931-го, вагонів і тканин – 1910-го, взуття – 1900 року. Авіатранспортом раніше користувалося майже 100% населення, а зараз тільки 3%.

А ось і утішний статистичний промінець світла пробився. Хоч щось повинне мати позитивне сальдо в країні. Росія є безумовним лідером в світі за кількістю банківських службовців на душу населення.

У Росії були зруйновані і без того не найвидатніші умови для ведення бізнесу. Бізнес став додатком до адміністративних посад, а корупція – основою всіх господарських відносин. Світовий банк у 2006 році поставив за цим показником Росію на 96-е місце з 175 можливих. За десятибальною шкалою Росії виставили 3,8 за ефективність держуправління, а за законність – 1,9. Це показники убогих африканських і нині вже минулих – загиблих – латиноамериканських диктатур.

Триває потворна урбанізація. За 20 років в РФ зникли 23 тисячі населених пунктів. На тлі загального скорочення населення до 900 тисяч чоловік в рік - населення Москви, Санкт-Петербурга і деяких міст-мільйонників стрімко зростає, що призводить до жахливого забруднення прилеглих територій, руйнування екосистем і до транспортного колапсу мегаполісів.

Інфраструктура не витримує перевантажень. Ще не було в новітній історії, щоб десятки тисяч жителів Підмосков`я зустрічали Новий рік без електрики, а аварію не могли усунути більше тижня. Влада панічно боїться, що без електрики в розпал зимових морозів опиниться Москва, про що свідчить введення режиму надзвичайного стану. Для системи це буде кінець, а для людей – катастрофа з сотнями тисяч жертв.

Загальна причина валу техногенних катастроф, які мали місце в минулому році і вже продовжуються в нинішньому, – це втрата керованості економікою взагалі і промисловими об`єктами зокрема. Система управління повинна бути регулятором, це ланка прямого і зворотного зв`язку, контролю. Одним з дефектів регулятора є те, що сьогодні на багатьох об`єктах керівниками поставлені абсолютно некомпетентні люди. Це наочно видно на прикладі електроенергетики, де замість фахівців у галузі енергетики на керівні посади призначалися «свої» в партійному відношенні економісти, які ніколи не працювали в цій сфері.

Це може статися будь-якої миті

Крах системи може статися в будь-який момент. Висока ймовірність, що це відбудеться протягом найближчого часу. Практично малоймовірно, що система протягне більше п`яти років. Як тут не пригадати пророцтво Збігнева Бжезінського десятирічної давності, що Росія розпадеться в 2012 році.

Попереду, можливо, будуть місяці анархії і руїни, панування вуличного кримінального беззаконня. Масштаби втрат залежатимуть від ступеня і глибини дезинтеграції, тривалості смутного часу і здатності до бажано подальшій реінтеграції стихійно утворених автономій. Ряд регіонів (Татарстан, Башкортостан, можливо, Карелія) в перші ж дні кризи проголосять незалежність. В принципі, і інші регіони, де є більш-менш самостійні і дієздатні місцеві еліти, вже на другий день можуть наслідувати їх прикладу. Подальше національне відродження нинішніх придатків «русского мира» все ж таки є бажаним за умови реінтеграції з утворенням оновленої федерації або конфедерації. Тому що розкол країни на десятки конфліктуючих між собою «князівств» означатиме продовження гниття і самознищення. Тоді «русскому миру» можна буде поставити свічку в якій-небудь старообрядській церкві, що дивом збережеться.

Розсудливі голоси в Росії вже пропонують шляхи порятунку. В умовах кризової ситуації місто дуже швидко стане пасткою для городян. У першу чергу будуть паралізовані транспортні мережі, масовий і організований виїзд з міста стане неможливим. У перші ж години кризової ситуації системи життєзабезпечення (теплопостачання, водопостачання, електропостачання, зв`язок і т. д.) будуть виведені з ладу. Хто не встигне вибратися з міста в першу добу години Х, практично буде приречений.

Якщо у війну людям допомагали виживати печі і колодязі (по суті, автономні системи тепло- і водозабезпечення), в сучасному місті люди залишаться і без питної води, і без тепла практично одразу ж. Посилить ситуацію відключення електрики. Стільниковий зв`язок буде блокований в перші ж хвилини, стаціонарний – перерваний протягом кількох годин. Спроби приготування їжі й обігрітися за допомогою відкритого вогню неминуче призведуть до вибухів і пожеж.

Через антисанітарію в теплу добу року протягом перших тижнів почнеться інтенсивне поширення інфекційних хвороб.

Гроші в перші ж дні перетворяться на порожні «фантики». Падіння центру імперії – Москви – означатиме припинення постачання регіонів продуктами першої необхідності за налагодженою схемою.

Мародерство, грабіж і вбивства набудуть масового характеру. В умовах стрімкого насування голоду будь-якій владі буде складно утримати свої позиції. Добре, якщо на місцях завчасно домовляться губернатори, військові й інші силові структури.

Шанси на виживання

У протилежність вликим містам, високий ступінь виживання матимуть віддалені від обласних центрів населені пункти, де збереглися сільськогосподарські підприємства і супутнє виробництво, де серед населення достатньо молодих і енергійних людей. Ті, хто має можливість перебратися до родичів у такі райони, як пропонують стурбовані російські аналітики, повинні це зробити заздалегідь.

Крім віддалених сільських районів, шанси на тривале автономне існування мають організовані міські громади, готові за наперед підготовленим планом екстрено евакуюватися в сільську місцевість, згуртовані ідеєю створення автономного антикризового поселення. Це може бути від 15 до 30 сімей (50-100 осіб). Громади менших розмірів більш вразливі, групи більшої чисельності стають погано керованими. Необхідна наявність в такій громаді людей різних спеціальностей, перш за все військових, інженерно-будівельних, сільськогосподарських, медичних.

...Сучасна РФ давно втратила продовольчу незалежність і безславно доживає свої дні, по-хижацьки розбазарюючи дефіцитну вуглеводневу сировину, годуючи населення буйволятину, кенгурятиною і іншими низькосортними продуктами харчування.

Збанкрутіла влада залишає в спадок практично повністю зруйновану інфраструктуру, промисловість і сільське господарство. Жити як і раніше, розпродаючи енергоносії і купуючи продовольство за кордоном, можливості не буде, оскільки запаси нафти ось-ось вичерпаються, а видобуток газу почне падати через виснаження родовищ. Доведеться екстрено вживати непопулярним заходів, мобілізовувати людей на трудовий і сільськогосподарський фронт.

Оптимістично налаштовані російські експерти пропонують готуватися до виживання і розбудови нової цивілізації з опорою на екологічні пріоритети. Більшість людей будуть вимушена займатися спочатку переважно важкою ручною працею, оскільки і з сільгосптехнікою, і з пальним, і навіть з тягловими тваринами будуть неймовірно великі проблеми. Більшості колишніх офісних працівників неминуче доведеться освоювати нові професії землероба і доярки.

Проблема посилюється тим, що в Росії 90% освічених молодих городян ні до чого не готові, окрім як папірці в офісах перекладати. А сільська молодь – переважно пиячить.

...Одну тему боязко стороною обходять російські експерти. Що буде з ядерною зброєю? Чи стануть бомби і ракети надійно зберігатися в умовах загального краху? Хто займе місце біля пультів замість політично і морально деградованих російських офіцерів, для яких обов’язок хоч якось нагодувати сім`ю стане вище обов’язку перед фантомом вітчизни?

Георгій Бурсов

Бюджет самодержавства

Перечитуючи книгу Валентина Саввича Пікуля "Слово і діло" знайшов цікаві дані:

В древнем селе Архангельском под Москвою занесло тропки. Снег — ласковый, чистый, пушистый. И на нем по утреннику — следки: вот воробей рылся, тут кошка от кухонь пробежала, а человечий след — острый, глубокий, опасный… Это прошел, размышляя и мучаясь, опальный верховник — князь Дмитрий Голицын.

В сенях девки подбежали — обмести снег с валенок князя. Прошел в кабинет к себе, полистал сенатские дела, кои иной раз присылали к нему из Петербурга. Сына вот не стало рядом: отбыл князь Сергей Дмитриевич в Персию — послом к Надиру, и не с кем более печали с души отвести…

— Емеля! — секретаря кликнул. — Хоть ты приди! Вошел Емельян Семенов с пером за ухом, держа в руках раскрытый том Боккаччо на итальянском, учтиво поклонился, выжидая.

— Прочти вот… Расходы российские! Семенов с опаской глянул в реестрик, составленный Голицыным:

"2600000 рублей — на содержание двора Анны Иоанновны.

1200000 — на нужды флота российского.

1 000 000 — на содержание конюшен для Бирена.

460118 — на жалованье чиновникам государства.

370 000 — на развитие русской артиллерии.

256813 — на строительство СанктПетербурга.

77111 — на родственников императрицы.

47371 — на Академию наук и Адмиралтейство.

42622 — на мелкие расходы Анны Иоанновны.

38096 — на пенсии ветеранам, инвалидам войн.

16000 — на народное здравоохранение.

4500 — на народное образование”.

— Я прочел, князь, — ответил секретарь.

— Со вниманием ли прочел, Емеля?

— Да, ваше сиятельство. Особливо сравнил я две цифры — самую первую с самой последней.

— А коли прочел, так положи листок на место. Но выводы из сей табели весьма поучительны для историков времен грядущих…

Тихо в селе Архангельском, до чего же тихо.

По вечерам из лесу темного набегают волки и, сев на тощие подмороженные зады, воют на огоньки боярской усадьбы. Уютно потрескивают в доме высокие печи, мягко колышется пламя свечей. В узорах сложных оконце. И, оттаяв стекло своим дыханием, старый князь Голицын глядит в ночь…

Страшна ночь на Руси! Сон русского человека в ночь зимнюю — не сравнить со “сном” шекспировским: чудятся Голицыну отрубленные головы предков и головы внуков его. Крадется старик в детские опочивальни. Спят внуки его, крепко спят. Еще ничего не знают! Питання до форумчан, аналогії з нашим бюджетом не напрошується?

У держбюджеті на 2011 рік збільшено фінансування:

Національного агентства з питань Євро 2012 – в 162,5 рази (6,5 млрд. грн.);

«Укравтодору» – на 86% (6,5 млрд. грн.);

Вищої ради юстиції – на 67%;

Вищого господарського суду - на 42,2%;

Державного управління справами – на 37%;

Вищого адміністративного суду - на 27,7%;

Керівництва Міносвіти - на 21%;

Генпрокуратури – на 83% (1 млрд. грн.);

СБУ – на 21%;

Міноборони – на 20% (2,3 млрд. грн.);

МВС – на 15% (1,8 млрд. грн.)


79%, 11 голосів

21%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Партія середнього класу

  • 30.11.10, 20:10
Підприємці створюють свою політичну партію Учасники

акції протесту проти Податкового кодексу створили Оргкомітет по створенню політичної партії Громадянський рух України.

Про це повідомив координатор Оргкомітету Павло Нусс.

Він повідомив, що з ініціативи підприємців, активних учасників мітингів протесту з Києва, Чернігівської області, Миколаєва, Харкова, Херсона й інших областей України створений комітет з організації політичної сили, що має на меті боротися за права малого підприємництва й відстоювати інтереси середнього класу.

Як сказав Нусс, оргкомітет запрошує лідерів підприємницького руху протесту із всіх регіонів України, представників громадських організацій, які ще коливаються щодо плану подальших дій, прилучитися до роботи оргкомітету.

"Головним завданням політичної партії Громадянський рух України оргкомітет уважає створення розгалуженої партійної структури на місцях і залучення в ряди партії як можна більшого числа людей з активною громадянською позицією. Створення партійної структури буде проходити за принципом самоорганізації. Партія, відповідно до проекту уставу, буде захищати інтереси своїх членів", - сказав Нусс.

Він відзначив, що оргкомітет працює на постійній основі. Контакти: тел. (044) 229 84 14, електронна пошта: [email protected].

Як повідомлялося, лідер БЮТ Юлія Тимошенко застерігає Президента України Віктора Януковича від косметичних виправлень у Податковий кодекс і відзначає, що позиція малого підприємництва повинна бути врахована цілком і повністю.

Верховний суд Раші ліквідував українську організацію

Верховный суд ликвидировал автономию украинцев России
BFM.RU, 1 час назад, 24 ноя 2010, 16:41

По мнению Минюста, организация нарушала законодательство.

Верховный суд России ликвидировал Федеральную национально-культурную автономию украинцев России (ФНКАУР), сообщает РАПСИ. Организация ичключена из реестра юридических лиц. Мотивы решения не уточняются, поскольку пока была оглашена лишь его резолютивная часть.

Судья Николай Романенков удовлетворил заявление Минюста РФ. В октябре 2009 года Минюст приостановил деятельность организации после ряда проверок и обнаружения нарушений. По данным ведомства, организация допускала «неоднократные и грубые нарушения действующего законодательства РФ». Проверка выявила, что автономия нарушала даже собственный устав. В частности, организация опаздывала с предоставлением государству необходимых документов, а ее руководство не знало о том, что ранее были ликвидированы региональные представительства ФНКАУР. Минюст рассматривает это как подтверждение того факта, что руководители организации не справлялись со своими обязанностями.

Ведомство также обращает внимание, что представители организации продолжали выступать от ее лица после того, как деятельность ФНКАУР была приостановлена. В частности, председатель автономии Валерий Семененко в прошлом октябре выступал от имени ФНКАУР на Радио «Свобода», уточнили в Минюсте. Также, по версии министерства, он фигурировал среди организаторов «мероприятий, посвященных памяти жертв голодомора и убийства украинцев в 1930-х годах». После вынесенного в адрес ФНКАУР предупреждения Минюст обратился в суд. Тверской суд Москвы 12 мая отклонил иск Семененко с просьбой признать незаконным предупреждение Минюста. Глава организации предполагает, что причины ее закрытия связаны с политикой. В начале сентября законность документа подтсвердил Мосгорсуд.

Представитель ФНКАУР Виктор Телегуз считает, что нарушения не настолько серьезны, чтобы ликвидировать организацию. Свидетель Николай Журавлев, в свою очередь, пояснил, что наряду с ФНКАУР действует Объединение украинцев России, это фактически аналогичные организации, что и могло привести к нарушению законодательства.

Сторінки:
1
8
9
10
11
12
13
14
15
попередня
наступна