почуваю себе вільною і счастливою,без краплі сумнівів, без каплі домислів,без каплі енергіі, вночі загорнутою, захованою у простирадло безпечності...як крейсер аврора між льоду та тіней,неначе гагарін в просторах безодні, із тишею в сердці, із галасом зовні,без краплі емоцій, без спалахів кроків,слухати тишу і пити мохіто, забути про будні,втікти...як завжди...вам буде усе не цікаво,штук десять сигарет і півлітри кави
багато алкоголю, народ, я вас люблюююю...
чимало крові, так мало жалю...
Читати далі...