Олекса Бригас. Надiя.

Коли надiя помира - тодi й менi не варто жити, тодi не варто щось робити i марно витрачать слова.

Тож, поки подих мiй не згас, любов плекаю i надiю, в свою зорю щасливу вiрю, що збереже мене i вас.

Терпiв Господь i я терплю заради крихiтки надiї. На долю нарiкать не смiю во iм’я тих, кого люблю.

Останні статті

Гість: Индара

116.12.10, 18:07

Хорошее стихотворение.

216.12.10, 18:15Відповідь на 1 від Гість: Индара

Давно тебе не бачила.. і дуже рада, що ти завітала..

Гість: Индара

316.12.10, 18:17Відповідь на 2 від Funny smile

Привет) Я тут)

416.12.10, 18:20Відповідь на 3 від Гість: Индара

Привіт-привіт))) Як життя? ))

Гість: Индара

516.12.10, 18:25Відповідь на 4 від Funny smile

Ничего так, потихоньку) А ты как?

616.12.10, 18:29Відповідь на 5 від Гість: Индара

да теж потихеньку.. навіть не віриться, що скоро новий рік.. ніби у іншому вимірі живу.. сподіваюсь в тебе все не так весело..

717.12.10, 08:55

817.12.10, 13:09

921.12.10, 02:41