В день, коли над ненькою-Вкраїною
Господь-Бог схилив своє обличчя,
Мову Українську, мелодійную,
Нам подарував Творець навічно.

 
Вродою землі замилувавшись,
Нам надав Господь дороговказ:
Мовою небесною з’єднавши
Із собою -  кожного із нас!

 
Наказав нам берегти одвічно,
Як живу реліквію нетлінну,
Мову, що несемо крізь сторіччя,
Ми від першого батьківського коліна.

 
Хай вона лунає в нашім краї
Вранці, вдень, увечері, вві сні.
Бо Господь, коли відпочиває,
Українські слухає пісні.

©

 
Семён Битый

 
Федорыч – компанейский дед,
Певец, танцор - достоинств масса,
Не самый злющий президент –
Добрей, чем в Африке Бокасса.

 
А вы – гурьбой на старика
Набросились – и ну кусаться,
Намяли бедному бока,
Что, смалились, не стыдно, братцы?

 
Инфляцию, Печерский суд,
Крым, демократии кончину,
Газ, прессу, Юлькину косу -
Всё на бедняжку, дурачины.

 
Давно дедуля не в курсах,
Что в собственной стране творится –
Склероз, маразм - ну просто страх –
Фамилии не помнит, лица.  

 
Дошло, простите, до того –
С расстёгнутой ширинкой ходит,
Не хайте бедного его -
Им банда злая хороводит.

 
То Ганька, подлая змея,
С Россией зраду замутила,
То Димка, грязная свинья,
К Гаранту подобрался с тыла.

 
Державу разрушают в прах,
За рупь на вынос предлагают,
Присягу позабыв и страх,
Генпрокурор им помогает.

 
Азарыч, вороватый гад,
Спёр «Телеком» и пару банков,
И злобных мусоров отряд -
Луценко сцапал спозаранку.

 
А божий одуванчик дед,
Махатма в возрасте преклонном -
Гол, бос и рубище одет –
Российской церкви бьёт поклоны.

 
Он честен, светел, иногда
Лишь шапку стырит, мимоходом,
Побойтесь Бога, господа –
Покайтесь пред честным народом!

 
Семён Битый

 
В буру проиграны, пропиты –
Своих мозгов давно уж нет,
Известно, дураки бандиты -
Ну что же натворил ты, дед?

 
До пенсии дожил бы тихо,
А дальше – пасека и сад,
О горе, бабоньки, о лихо -
Ну что же натворил ты, гад?

 
О детях ты подумал, старый -
Как нам в европах куковать?
А раз не пустят, янычары –
К российской милости взывать?

 
Так Путин за свою зазнобу
Моргалы выколет в момент,
С косатою - любовь до гроба,
А ты лишь беглый президент.

 
На родину, под Лукашенко? –
Так ведь и с бацькой на ножах,
Да и того поставят к стенке –
Куда смываться? – просто жах!

 
С Межгорья выгнали, импичмент,
В бегах - а то впаяют срок,
В СИЗО следак, судья на киче -
Ох, старый мерин, как ты мог?

 
Не надо было Юльку трогать –
Страшнее бабы зверя нет,
Что, доигрался, лох безрогий? –
Теперь умей держать ответ!

Шовіністичні ілюзії Дмитра Медведєва

Президент Дмитро Медведев, міркуючи про відновлення миру з Грузією і про російсько-грузинську війну 2008 року, в інтерв`ю двом телеканалам і радіостанції «Эхо Москвы» заявив, що особисто йому Саакашвілі «має бути вдячним, тому, що я зупинив війська. Якби вони ввійшли до Тбілісі, то, швидше за все, зараз в Грузії був би інший президент».

Дивно, що юний російський президент з такою легкістю і цинізмом перетворився на прихильника ідей і рішень, з якими трохи раніше так само палко боровся. Утім, боротьба за мир є «війна холодна», а завзятість в гонитві за нереальним завжди ставала головною причиною катастроф у Росії.

Ось деякі «свіжі» історичні паралелі. Коли під час російсько-чеченських воєн всі адекватні політичні лідери світу намагалися напоумити великодержавну Москву, Кремль наполегливо проводив політику війни, розв`язав війну громадянську - для затвердження московського суверенітету над всією територією країни.

І що цікаво, в боротьбі за суверенітет Білокам`яну не дуже турбували бойові втрати своїх громадян, солдатів і офіцерів. Але найцинічніше - це були «точкові удари» по містах і селах в Чечні, в яких гинули мирні люди.

Аналізуючи кілька джерел і дані чотирьох інститутів, що займаються історією двох російсько-чеченських воєн, можна назвати цифри вбитих в боротьбі за «збереження цілісності Росії».

Втрати «федеральних військ» - так у Москві називають особовий склад російської армії - тільки в першій війні: загиблих 5042, зниклих безвісти - 510, поранених, контужених, травмованих - 16098. Втрати чеченських бійців - 17391. Втрати мирного населення - 40 тисяч жителів міст і сіл. Ось, власне, ціна суверенітету «по-російськи».

Але не слід забувати, що потім була і друга «чеченська війна». Загальні втрати, за словами генерала Олександра Лебедя - 80 тисяч, поранені - 120 тис., а Аслан Масхадов називав цифру убитих тільки серед мирного населення - 200 тисяч. Виявляється, можна укласти в могили 300000 власних громадян замість того, щоб зрозуміти очевидну істину в політиці - можливість домовлятися.

Питається, чому Росії можна боротися за суверенітет власної країни, зокрема танками і бойовою авіацією, а Грузії ні? І тоді чому Дмитро Медведєв і Володимир Путін входять до кола «цивілізованих політиків» або, як сам Медведев називає «рукопожимаемых», а президент Саакашвілі - злочинець, вбивця, а руку йому подавати не слід? Хіба грузинський президент живив (фінансово і ідеологічно) сепаратизм у Південній Осетії і Абхазії, озброював місцеві еліти проти Тбілісі?

У своєму інтерв`ю президент Медведєв знов назвав війну проти суверенної держави «примусом до миру». Тут, не міркуючи, доречно пригадати відомий анекдот про те, що: «Примус до щедрості - пограбування. Примус до відпустки - звільнення. Примус до поліпшення здоров`я - побиття. Примус до зміни обстановки - арешт. Примус до весілля - зґвалтування. Примус до дружби - газ по $500 за кубометр».

Ну і найголовніше. Медведєв зупинив війська і «врятував Саакашвілі». «Хай спасибі скаже, що я не дозволив армії ввійти до столиці!» - мужньо декларує Дмитро Анатолійович. Справді, дякувати (!) Медведеву, що не спустив з ланцюга чудовиська, не дав із стародавнього Тбілісі зробити руїну, попелище, зруйнувати мільйонне місто, вбити сотні тисяч людей. Це міркування пацієнта з «Палати №6» чи політика, за яким вдень і вночі два морські офіцери носять ядерну валізку?

Страшно!

Російський державний шовінізм - це (повторимо за французьким філософом) серйозна недуга, тонка суміш гордині з жахливою пихатістю, яка породжує злобу та насильство. Гіпотетично, враховуючи стратегію Кремля - «можливість першою завдати ядерного удару» - цілком можна припустити, що російські політики готові і Київ зробити заручником ідей розділення світу на сфери впливу.

Я не здивуюся, якщо в Україні пролунають гасла і крики: Росія сказилася! Тому треба зруйнувати, розрубати все, що пов`язує Україну з Москвою, інакше нас покусають, заразять сказом шовінізму і теорією «зон життєво важливих просторів».

©

Не уйдет он добровольно в мир иной
И проклятья нипочем такой заразе.
Что бессовестно глумится над страной,
Восседая на сваровском унитазе.

 
А все ты, бездумный лохторат,
Рот беззубый, а в кармане дуля.
Своего царя нам в пику всучить рад,
Лишь бы не "вароффкасучкаблох", не Юля.

 
Мало было в 90-х им братков
И азаровских гестаповцев при Лёне.
Посадили нам на голову воров,
урок бывших в Гуччи и Бриони.

 
Ваши пенсии, мозоли, пот и труд -
Все идет на содержанье тела
И оравы приближенных человечков.
Вам с экранов каждодневно врут.
Неужели вам не надоело
Чуда ждать, как поднебесной гречки?

 
Глупо ожидать, что "згинуть вороги
І самі розтануть, мов роса на сонці".
Що десант прибульців діловито
Пустить в ріки із ракети оковиту.
І масні "із сиром пироги"
Будем тріскати у рідній ми сторонці.

 
Хочу вам прислів*я нагадати,
Що ніякий закордон не прийде
Помогти здолати супостата.
І природа нам не явить милість.
Бо як кажуть, поки Сонце зійде,
То роса ядуча очі виїсть.

©

Семён Битый

 
На русском пишем, как велел
Табачник – многих лет Димону -
Прости, что отвлекли от дел,
Нижайшие кладём поклоны,

 
Нижайше лижем царский зад
За Крым, что за пятак отдали –
Зачем нам крымский виноград? –
Нам лучше премии, медали,

 
Мы, как собака в репяхах -
По пузо в званиях народных,
За что – за совесть и за страх
Вас любим, донов благородных.

 
Бандер, шухевичей – долой,
Спасибо, что похерил гадов -
Ведь только ты для нас герой,
Тебе мы бесконечно рады,

 
Ты – наш властитель, ты наш бог -
Из глаз струится лести влага,
Мы - лишь навоз у царских ног,
Грязь, туалетная бумага,

 
Протёртый в рвань презерватив,
Подтирка для державной влады,
Мы – девка господи прости –
За рупь и спереди, и сзади.

 
Всю оппозицию – сажать! –
Всецело и единогласно,
Всегда готовы поддержать
Кулак хозяйский своечастно,

 
Мы – малоросские мытци,
Письмэнныки и науковци,
Элита, нации отцы,
Трусливые холопы-овцы.

 
Прости, что отвлекли от дел -
В Администрации нагнули:
Сказала Герман - ты хотел,
Чтоб в задницу опять лизнули.

 

Семён Битый

 
Мы с Россией весело живём,
Мы друг дружке хворь передаём,
«Русский мир» – как Окружная -
Что ни шаг, то плечевая -
Аллилуйю РПЦ поём.

 
Вовка Димку СПИДом заразил,
Димка Витьку тут же наградил,
Мир и дружба в «русском мире» –
Скотоложество в сортире -
Развлеченье для больших мудил.

 
К нам Кирюха важный приезжал,
Троекратно Витьку ублажал -
Православные приветы,
Гонококки, спирохеты –
С полной жопой СПИДа уезжал.

 
Не ходите в РПЦ гулять,
Мир российский стадно прославлять -
Берегись Кремля проказы,
Венерической заразы -
Поп московский - путинская блядь!

Я наведу лише факти НАЯВНОЇ діючої законодавчої бази:

 
Ітак ви громадянин України. І у вас є значить паспорт:

4. Усі  записи  в паспорті і відомості про його власника,  що вносяться до нього, виконуються українською і російською мовами.

Як бачимо вжито слово І. ТОбто россійська мова взагалі обов'язкова при заповненні паспорта!

 

Що нам каже конституція:

В  Україні  гарантується  вільний  розвиток,  використання  і захист російської, інших мов національних меншин України.

Як бачимо россійська виокремлена з поміж інших мов. На неї зроблено спеціальний наголос.
Україною прийнята також мовна хартія
В законі про ратифікацію сказано:

Положення Хартії ( 994_014 ) застосовуються до  мов  таких національних меншин України: білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської,  кримськотатарської, молдавської, німецької, польської, російської, румунської, словацької та угорської.

Але життя громадян якправило часто
густо залежать від інших, більш конкретизованих законів та інструкцій
котрі регулюють повсякденне життя.
Про що ж ідеться там:

 

Стаття 7. Вживання мов у сфері телекомунікацій
    1. У  сфері  надання  телекомунікаційних  послуг  в   Україні
вживаються українська мова,  мови інших національностей відповідно до
законодавства України.
     2. Адреси   відправника   та    одержувача    телеграм,    що пересилаються в межах України, повинні зазначатись українською або російською мовою.

Як бачимо россійській надана ОСОБЛИВА привілея. Оскільки якщо про мови
інших меншин сказано що вони ВЖИВАЮТЬСЯ, то до россійської вжито слово
ПОВИННІ.

 

2. Заповнення трудових книжок
     а) загальні вказівки:
     2.1. Трудові  книжки  і  вкладиші  до  них   заповнюються   у відповідних розділах українською і російською мовами.

Тобто сказано не просто АБО, а вказано І Тобто виходить що потрібно ДУБЛЮВАТИ.

 
А ось закон про Освіту в редакції на 2011 рік!

Стаття 7. Мова освіти
     Мова  освіти  визначається  Конституцією  України,    Законом Української РСР "Про мови в Українській РСР" ( 8312-11 ).

Про це саме йдеться і в законі про ВИЩУ освіту:

Стаття 5. Мова (мови) навчання у вищих навчальних закладах
     Мова (мови) навчання у вищих навчальних закладах
визначається відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) та закону
України про мови.

 
І що ж сказано в законі про мови?
А там взагалі просто ПІСНЯ:

 

В   роботі   державних,   партійних,  
громадських   органів, підприємств,  установ  і  організацій,  
розташованих   у   місцях проживання   більшості  
громадян  інших  національностей  (міста, райони, сільські і
селищні  Ради,  сільські  населені  пункти,  їх
сукупність),  можуть  використовуватись поряд з українською і їхні
національні мови.

або

в роботі  названих органів  і  організацій може використовуватись українська мова або мова, прийнята для всього населення.

або

гарантується  право  користуватися своєю національною мовою або будь-якою іншою мовою.
     Громадянин   вправі   звертатися   до  державних,  партійних,
громадських   органів,   підприємств,   установ   і    організацій
українською чи іншою мовою їх роботи, російською мовою або мовою, прийнятою для сторін.
    
Відмова  службової  особи  прийняти  і  розглянути  звернення
громадянина  з посиланням на незнання мови його звернення тягне за собою
відповідальність за чинним законодавством.
     Рішення по суті звернення оформляється українською  мовою  чи
іншою  мовою  роботи  органу  або  організації,  до якої звернувся
громадянин. За бажанням громадянина таке рішення може бути  видане йому в перекладі російською мовою.

або повний шедевр демократії:

Незнання громадянином української або російської  мови  не  є підставою  для відмови йому у прийнятті на роботу. Після
прийняття на роботу службова особа повинна оволодіти мовою роботи
органу  чи організації   в   обсязі,  
необхідному  для  виконання  службових обов'язків.

 

Якщо хтось незгодний, він може подати до суду. Де знову таки в законі про судочинство сказано:

3. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують  право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.     
4. У  судах,  поряд  з  державною,  можуть  використовуватися
регіональні мови або мови меншин відповідно до Закону України "Про
ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або  мов  меншин" ( 802-15 ) в порядку, встановленому процесуальним законом.

Як відомо постанову про обов'язковий дубляж фільмів українською мовою було скасовано. Тож діє закон про кінематографію:

Стаття 6. Мова у галузі кінематографії
Застосування мов у галузі кінематографії здійснюється відповідно до статті 10 Конституції України.

А в статті 10 сказхано те що наведено на початку:

В  Україні  гарантується  вільний  розвиток,  використання  і захист російської, інших мов національних меншин України.

Якщо ж ви зіштовхнулись з проблемою маркування чи перекладом топонімів
або назвами то вам до статей 36; 37 та 38 вже згадуваного вище закону
про мови.

Маркування товарів, етикетки на товарах,
інструкції щодо користування товарами, виробленими в Українській РСР,
виконуються українською мовою.
Маркування товарів для вивозу за межі Української РСР здійснюється українською або російською мовою.

Тобто ЛИШЕ Українською це на товарах виключно для продажу в Україні без
експортування. А вони в нас ВСІ фактично йдуть і на експорт. А для тих
товарів взагалі вжито слово АБО. Тобто можна маркувати СУТО  РОССІЙСЬКОЮ взагалі без української. Це ж шедевр демократії.


 

Офіційні назви державних, партійних,
громадських органів, підприємств, установ і організацій утворюються і
подаються українською мовою. З правого боку (або внизу) ці назви можуть
подаватися в перекладі іншою мовою.

Як бачимо кримська автономія ПОРУШИЛА закон про мови.
Хтось покараний? Законність відновлення?
Відповідь на обидва питання НІ.

 

топоніми (назви населених пунктів,
адміністративно-територіальних одиниць, вулиць, майданів, річок і т.
ін.) утворюються і подаються українською мовою. Топоніми можуть передаватись також національною мовою більшості населення тієї чи іншої місцевості.

Знов россійській мові повне роздолля.

 
Ну, а про власні імена в законі теж сказано:

Стаття 39. Мова власних імен
Громадяни Української РСР користуються правом іменуватись згідно з
національними традиціями. Їхні імена передаються з національної мови
українською мовою у транскрипції.

Тобто можна написати в паспорті, в українській його частині:
Андрєй замість Андрій. І буде вам щастя................

 
Тобто більшисть скиглень про язик пов'язані лише з небажанням виконувати закони, рахуватись з іншими і взагалі вивчати закони.

 

З вище наведеного можна зробити лише один адекватний висновок:
Намагання протягнути додатковий статус державної мови для россійської, є
лише намаганням певних політичних сил та їх прихильників знайти собі
НАДІЙНУ законодавчу базу щоб можна було
ВЗАГАЛІ  НЕВЧИТИ  УКРАЇНСЬКУ  МОВУ.

©

Також він відзначив зниження цін на овочі, зокрема, на капусту…: "Ніхто з вас не написав і не сказав, що виявляється, на капусту в жовтні на 20% знизилися ціни. Смішно? А мені здається, не дуже. Капуста в раціоні наших громадян займає дуже серйозну позицію", - сказав Азаров. http://www.pravda.com.ua/news/2007/11/8/3315878/   Зато я знаю, что капуста, которая у меня под домом, я её с удовольствием ем. Она без всяких химикатов. И я не стыжусь этого, абсолютно! И задача местных органов власти – каждому, кто хочет взять лопату в руки, дать такую возможность сейчас. http://prikol.bigmir.net/view/181266/     Пройшовшися рядами, він  побачив те, про що мріяв — овочевий комунізм! І не втримавшись, повернувся до камери й зробив безкоштовну рекламу комерційному підприємству: «Приїжджайте всі на ринок «Столичний». Тут капуста по 80 копійок, картопля молода по 3 гривні, а огірки по гривні». І як належить керівникові, котрий вміє бачити далеку перспективу будьякої справи та є апологетом прогресу, одразу ж запропонував продавати вирощені в центральноукраїнських чорноземах коренеплоди, зелень та стручкові — у всесвітній мережі iнтернет.

 
Козёл (в недавнем прошлом – горный),
Экономист и эконом,
К высотам двигался упорно -
И, наконец, одним Ослом

 
Назначен был по Лесу главным -
Ответственным за нал и план.
Исчезли юные забавы,
Как сон, как утренний туман ©.

 
В Лесу тряслись деревья, листья,
Когда Козёл – ну просто Лев!
Клеймил позором кровосисей,
Пенсионеров, МВФ.

 
Пошла борьба за газ и гречку
(Её из Джунглей в Лес везли)
К награде Золотой Уздечкой
Козла представили Козлы.

 
Кругом – грабёж, в карманах - пусто,
Всё скачет по пенькам Осёл,
Козёл же – вспомнил о Капусте,
Ну что поделаешь – Козёл!

 
Питая нежные к ней чувства,
Он бросил в массы клич и зов
К рытья высокому искусству -
Поскольку был уже готов

 
Забыв о всех сельхозкультурах
Капустою кормить свой Лес,
Твердя, что, мол, в харчей структуре
Она большой имеет вес.

 
Шумел Козёл, что дешевеет
Сей стратегический продукт,
И что кочан ему милее,
Чем виноград иль сочный фрукт,

 
Что скоро будет в Интернете
Капустой торг, и бла-бла-бла…
Уже по Лесу ходят сплетни,
Что с нею видели Осла!

 
Мораль? Морали здесь негусто –
Козлы у нас всегда с Капустой.

©

Представители международных общественных организаций призвали президента Украины Виктора Януковича прекратить преследовать своих политических оппонентов