Що спільного:
- вони ніколи самі не працюють (все роблять чужими руками або мізками);
- вони приймають участь у "сходняках" (засідають у спецрадах);
- вони вирішують всі питання (домовляються) - РІШАЛА.

А КОРОНУЮТЬ ЗЛОЧИНЦІВ У НАУЦІ СПЕЦРАДИ!

Світлана Арбузова: "Нові "досягнення" МОН — лише імітація боротьби з фальсифікацією...

"...сьогодні багато хто розглядає  учений ступінь як феодальний титул.Основне джерело псевдонауки — брак знань, відсутність моральних якостей, амбіції. Це не просто пристановище маргіналів від науки. Маючи, як правило, неабиякі пробивні здібності, псевдовчені обіймають високі посади, рвуться до всіляких нагород, звань і влади. Дуже тут важить саме претензія. Можна сказати, що ступінь псевдонауковості визначається добутком двох співмножників: рівня невігластва і претензій."

...

"Сформувалася спільнота "вчених", яким наука як така байдужа, спільнота, в якій встановилися традиції взаємного рецензування та опонування дисертацій. Збільшення легіону псевдовчених відбувається з дивовижною швидкістю. Нові власники наукових ступенів, не розуміючи навіть методології наукового дослідження, породжують собі подібних і, досягши критичної маси, відкривають нові спецради. Існує також серйозна проблема з журналами, у яких друкуються статті, оскільки в багатьох з них немає контролю якості публікацій і необхідних процедур рецензування. Усе це завдає величезної шкоди вітчизняній науці. "

Плагиат и Фемида

"Проблема плагиата в образовательной и научно-исследовательской деятельности в последнее время приобрела особую остроту. Плагиат стал предметом дискуссий ученых, политиков, членов правительства и, конечно же, преподавателей и студентов." 

Мисливці за плагіатом. Як група науковців шукає в Україні горе-академіків
Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях

Кафедра. Фильм-спектакль п о одноименной пьесе В. Врублевской (1982)

"Жизнь кафедры института изнутри: заведующий кафедрой Брызгалов злоупотребляет своим служебным положением и манипулирует сотрудниками, как хочет. Многие мирятся с этим: одни из них боятся Брызгалова, другие рассчитывают на его покровительство взамен на свою беспринципность ..." . Бризгалов це сьогоднішній М.П.Кузьмінець. "Там, где нет нравственности, там нет науки". Кузьмінець не має морального права керувати кафедрою і вважатися вченим. Рекомендую ВСІМ для перегляду, особливо співробітникам кафедри, якою керує "перспективний", на думку ректора, "науковець".  

Фильм Добряки

В котором профессиональный аферист, такой же как Кузьминец, используя свой «талант» и доброту сотрудников Института совершает стремительный взлёт по карьерной лестнице…
Убедив каждого из членов диссертационного совета, что всё равно все проголосуют против защиты его кандидатской диссертации, Гордей призывает «из милосердия» дать хоть один голос «за». Результатом голосования оказывается единогласное «за».

Николай Кузьминец так же договорился с оппонентами и членами совета. Его диссертация состоит из краденой научной идеи и результатов группы учёных, а собственные потуги и выводы ошибочны.

Крім того у Миколи Кузьмінця спостерігається "Ефект Даннінґа — Крюґера (ефект профана) — когнітивне упередження, яке полягає в тому, що люди з низькою кваліфікацією роблять помилкові висновки та невдалі рішення, але їхня некомпетентність не дозволяє усвідомити це[1]. Через це вони зверхні щодо інших, вважають свої здібності вищими за пересічні. Це призводить до того, що менш компетентні завищують свої здібності щодо тих, у кого вони насправді вищі" - https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Ефект_Даннінга_—_Крюґера

1. Теоретична частина

Якщо автомобільна дорога або залізниця перетинає маленьку річку або  струмок, замість моста  в насипу дороги влаштовують трубу. Теоретичні засади проектування труб та методи їх спорудження започаткував понад 100 років тому видатний київський інженер І.А.Киреєнко, в подальшому – доктор технічних наук, професор Київського інженерно-будівельного інституту, також член Вченої ради КАДІ.

Більше 50 років тому професор кафедри будівельної механіки Московського інженерно – будівельного інституту ім. В.В.Куйбишева Г.К.Клейн ґрунтовно дослідив розподіл тиску, що його вчиняє грунт довкола і над трубою і, найголовніше, тиск від транспорту, що рухається по дорозі. Дослідження Г.К. Клейна, а також Г.О. Генієва і М.І.Естріна (ЦНИИСК ім. В.А.Кучеренка в Москві) було покладено  в основу норм проектування труб в колишньому Радянському Союзі ( СНиП 2. 05. 03 – 84. Мосты и трубы/ Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1985.- 200 с.) і в сучасні вітчизняні норми (Державні будівельні норми України (ДБН України) В.2.2-14:2006”Споруди транспорту. Мости та труби. Правила проектування” Київ:2006 Офіційне видання.- 359 с.).

З’ясувалося, що розподіл тиску на трубу круглого окреслення є дуже близьким до вісесиметричного. Підземний трубопровід для нафти і газу на відміну від дорожніх труб в насипу (які можуть бути еліптичними, напівкруглими і т. ін.) завжди має круглий переріз. Розподіл тиску на нього від транспорту і ґрунту принципово не відрізняється від такого ж розподілу тиску на труби в насипах доріг. Тому не варто було розпочинати додаткові дослідження такого  тиску, треба було  подивитися в чинні норми проектування.

Отже,  ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА РОБОТИ НЕ МІСТИТЬ НОВИХ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.

2. Експериментальна частина

ВІДСУТНІСТЬ НОВОЇ ТЕОРІЇ АБО НОВИХ МЕТОДІВ РОЗРАХУНКУ робить непотрібною якусь експериментальну перевірку, адже сам пакет ANSYS є загальновизнаним і перевірки не потребує. Відомо, що від густини сітки залежить точність отриманих результатів і класичний підхід полягає в згущенні сітки в два рази для порівняння результатів, про те, чи досліджувалася збіжність  результатів, в дисертації ані слова.

3. Мета роботи і її реалізація

Якщо метою роботи є формування комплексу землерийних машин, то результатом мали би бути:

а) правила і методика формування ланцюжка машин, які просуваються  по трубопроводу, виконуючи ремонтні роботи, а саме визначення переліку машин, їхньої послідовності і характеристик.  Це означає, що змінювання одного або декількох вихідних даних (тип ґрунту, діаметр трубопроводу, глибина його розташування та ін.) мало би призвести до змінювання машин в ланцюжку - заміни одних  машин іншими або  змінювання  послідовності тих самих машин. Наприклад, для діаметра труби до 600 мм бульдозер ставиться попереду екскаватора, якщо ж діаметр  - більший, то екскаватор має передувати бульдозеру.

Нічого подібного в дисертації немає.

б) якщо вже самий набір машин і порядок їхнього слідування не залежать від змінювання вихідних даних, то, принаймні, на таке змінювання мали би реагувати технічні характеристики цих машин, наприклад, ширина гусениць, колія і база ходової частини, тип робочого органу (заміна прямої лопати   грейфером). Такого в дисертації також немає.

Навіть якщо би дисертація мала назву «Наукові основи визначення ширини гусениці», то  і в такому випадку назва була би набагато ширшою від отриманих результатів, бо висновки дисертації наводять фіксовану ширину гусениць, єдину  на всі часи і на всі випадки ремонтних робіт. Тому взагалі не можна говорити про формування комплексу, а тим більше про наукові основи такого формування.

4. Фатальна помилка

Роботу захищено за спеціальністю 05.05.04 – машини для земляних, дорожніх і лісотехнічних робіт, проте єдиним критерієм вибору механізмів і їхніх параметрів  є механічні напруження, що виникають в трубопроводі від спільної дії внутрішнього тиску і від роботи ремонтних машин, тобто визначення напружень є ключовим питанням усієї роботи.

В роботі є чимало інших помилкових тверджень, зокрема про те, що внаслідок корозії в металі труби зменшується допустиме напруження. Зрозуміло, що корозія зменшує товщину стінки труби, проте  неушкоджений метал свої механічні властивості не змінює – ані допустимі напруження, ані модуль пружності.

Згідно із формулою Барлоу  P=(2St)/D, де P - тиск, S - напруження, t - товщина стінки. S=(PD)/(2t)=4х1420/40=142 МПа. Тобто напруження від внутрішнього тиску значно більше максимального від ваги трактора 65,3 МПа (майже п.яти кратний запас міцності). При цьому допустиме напруження складає 313 МПа. 

Не буде перебільшенням назвати жахливою помилку, якої було припущено при формулюванні мети дослідження. Автор помилково вважав, що напруження в стінці трубопроводу від внутрішнього тиску і напруження від ваги наземних механізмів мають ДОДАВАТИСЯ. Насправді ж напруження, викликані внутрішнім тиском, і від ваги ремонтних механізмів і ґрунту мають різні знаки, відтак сумарні напруження ЗМЕНШУЮТЬСЯ. Тому ВСЯ дисертація є ПОМИЛКОВОЮ.

Всі вказані недоліки мали би свого часу зробити неможливим прийняття роботи до прилюдного захисту. Той факт, що такий захист все ж таки відбувся, свідчить про неналежну наукову експертизу з боку офіційних опонентів, голови і секретаря спеціалізованої ради і, звичайно, про недостатню кваліфікацію самого здобувача.

Дисертація і всі подробиці тут http://bav998.wixsite.com/plagiat 

 

1. Привласнив десятилітню працю КОЛЕКТИВА АВТОРІВ, які запропонували і впровадили ТЕХНОЛОГІЧНУ СХЕМУ і КОМПЛЕКС МАШИН. Подробиці тут http://blog.i.ua/user/2467720/1808776/

2. В назві роботи є слова «діючі трубопроводи», вони (слова) є ключовими для подальшого розуміння всієї роботи.  Якщо трубопровід є експлуатованим і знаходиться під внутрішнім тиском  5 – 8 МПа – рідини або газу, то додаткове навантаження від важких гусеничних машин, що передається на трубу через грунт, не погіршує, а покращує напружений стан  труби, отже мета наукового дослідження, покладена в основу дисертації, є хибною. Була б інша річ, якби йшлося про порожні або напівпорожні безнапірні труби, але тут сказано ясно про наявність чималого внутрішнього тиску.

Цитата із дисертації (ст. 139): «Порівнявши допустимі значення напруженого стану трубопроводу з отриманими значеннями зміни НДС трубопроводу на 66,5 МПа, у результаті розробки ґрунту гусеничним бульдозером над трубопроводом, можемо зробити висновок про те, що напружений стан складає 44% від допустимого. Ці дані отримані для «пустого» трубопроводу, по якому не транспортується продукт. У разі подачі продукту напруження в трубопроводі значно зростуть.»

А треба – значно зменшаться.

3.  Розділ 2  дисертації  присвячено напруженням, що виникають  поблизу трубопроводу від  важких машин. Тут використано попередні теоретичні розробки В.В.Соколовського, Г.К.Клейна, а  також Г.А.Генієва і В.Й. Сівка. Хоча  М.П.Кузьмінець зробив належні посилання на цих авторів, формули наведено в невиправдано великому багатосторінковому обсязі. Таке цитування можливе в оглядовій частині роботи, проте не може  мати місця при викладенні власних результатів.

Окремо підкреслюю, що в подальшому ці формули ніде не використовуються і навіть не згадуються, отже ця частина роботи має декоративний характер.

Згадані  вище  і декотрі подальші формули  містять величезну кількість помилок.  Помилки  за  своїм  характером  є  дуже виразні, їх не можна виправдати технічними або друкарськими помилками. Наприклад в формулах (3.3)  в  частинних  похідних  координати  та переміщення і деформації стоять  як  нижні індекси ,  і це не технічна помилка. Навіть на малюнках 2.19 та 2.23 це видно. Повторювані багато разів в тексті, вони свідчать про те, що здобувач не розуміє змісту цих формул, тобто вони не є результатом наукової роботи самого М.П.Кузьмінця.

В подальших частинах дисертації деякі з цих помилкових формул знову виникають, але вже без помилок, тому можна зробити припущення про те, що помилкові і безпомилкові формули написано різними авторами.

В розділі 2.4 спочатку зазначається, що швидкість прикладання навантаження є ключовою, але далі в розділі 2.5 будується "Математична модель взаємодії робочого та ходового обладнання з середовищем та близько розташованим трубопроводом", в якій жодним чином не фігурує «швидкість прикладання навантаження».

Цитата із дисертації (ст. 82-83):  «Аналіз виконаних досліджень дозволяє зробити наступні висновки:
– зміна напруження ґрунту від деформацій має характер петлі гістерезису;
– петля суттєво змінюється від швидкості прикладання навантаження;

– чітко проявляються ділянки з пружними, пластичними і в’язкими властивостями та мають місце процеси зміцнення і розвантаження, навіть при швидкостях взаємодії з середовищем до 1 м/с».

В моделі використовуються відомі літературні і експериментальні дані.

Цитата із дисертації (стр. 110): «Результати розрахунків полів напружень зведено в табл. 2.3 у параметричній формі (в залежності від прикладених навантажень р та властивостей ґрунтового середовища k встановлених експериментально для найбільш поширених ґрунтів типу суглинок щільністю 1,75 г/см3 та вологістю 12%)».

Отримані результати стосуються лише грунтів з обумовленою вологістю  і, головне, без  врахування "швидкості прикладання навантаження".

4. Розділ 3  присвячено напруженому стану власне самої труби. Спочатку наведено теоретичні основи таких розрахунків, ці формули також залишаються декоративними, позаяк далі М.П.Кузьмінець їх несподівано відкидає  і вирішує для розрахунків застосувати скінченноелементну програму ANSYS.

На декількох сторінках наведено елементарні відомості про цей пакет включно з описом і малюнком тетраедра – опис, який був би доречним в магістерській роботі, але не в докторській дисертації.

Відомо, що краще використовувати кінцевий елемент у вигляді паралелепіпеда, як більш точний, а  тетраедр слід використовувати для опису криволінійних об’єктів. В дисертації, при розрахунках, використовується лише класичний тетраедр замість більш сучасних варіантів паралелепіпедів і тетраедрів, за допомогою яких можна отримати більш точні результати, особливо для напружень, при тій самій густині сітки КЕ. Саме від густини сітки залежить точність отриманих результатів і класичний підхід полягає в згущенні сітки в два рази для порівняння результатів. Якщо результати не відрізняються в межах необхідної точності, вважається, що рішення отримано. Про те, чи досліджувалася збіжність  результатів, в дисертації ані слова. Отже, отримані результати теж сумнівні.

Розрахунки за допомогою ANSYSа – складні і трудомісткі, їх складно виконати для декількох десятків прикладів, адже зміна якогось одного параметра з багатьох фактично вимагає побудови нової тривимірної моделі. Тому М.П.Кузьмінець вирішує застосувати регресійний аналіз і побудувати поліноми, в яких вихідні величини були би формульно пов’язані  з очікуваними результатами – тобто йдеться про поліноміальні розрахункові моделі.

Певні степеневі поліноми  мали би зв’язати напруження в ґрунті з вихідними даними. Тут такими є  глибина закладання  труби, її діаметр, модуль пружності ґрунту та  тиск від машини – разом чотири величини. Пізніше такі поліноми непомітно поширено на напруження в трубі, проте набір вихідних даних не змінено – ті самі чотири величини. Важко повірити, що на напруження в трубі ніяк не впливають товщина стінки, тиск в трубі, модуль пружності матеріалу.

Цитата із дисертації (ст. 207): «Отримано рівняння регресії для визначення зміни напружено-деформованого магістрального трубопроводу з урахуванням: відстані від опорної поверхні гусениць бульдозера до поверхні труби, hтр, мм; діаметра трубопроводу, Dтр, мм; тиску гусениць бульдозера на опорну поверхню, Ргр, МПа; модуля пружності ґрунту в який закладено трубу, Егр, МПа та виконано перевірку одержаної математичної моделі визначення напруженого стану трубопроводу, на однорідність дисперсій, значущості коефіцієнтів регресії та підтверджено адекватність отриманого рівняння».

Ще одна цитата, ст. 207 дисертації, свідчить про «обізнаність» М.П.Кузьмінця з основами опору матеріалів «Поперечні деформації (напруження) враховуються коефіцієнтом Пуассона. Тому в загальному випадку пружні властивості ґрунтів описуються значеннями параметрів: .»

Також замість балки, жорстко затиснутої на кінцях, слід було розглядати більш  складну  контактну  задачу.  І  не балку, а оболонку. Ось де знадобився би ANSYS.

5. В розділі експериментальних досліджень подано пишний багатосторінковий  опис техніки тензометричних вимірювань. Цей метод застосовується більше 70 років, і його опис був би доречний хіба що в магістерській роботі. Так само недоречно наведено елементарні відомості з теорії подібності в моделюванні.

Найголовніше тут те, що робота не містить якихось  нових теорій або методів розрахунку, відтак немає предмету, який потребував би експериментальної перевірки. Отже, експериментальний розділ роботи взагалі непотрібний.

6. В роботі є чимало інших помилкових тверджень, зокрема про те, що внаслідок корозії в металі труби зменшується допустиме напруження. Зрозуміло, що корозія зменшує товщину стінки труби, проте  неушкоджений метал свої механічні властивості не змінює – ані допустимі напруження, ані модуль пружності.

Цитата із дисертації (ст. 278): «Аналіз результатів  досліджень дозволяє зробити висновок про те, що вплив роботи технологічних машин на зміну НДС трубопроводу суттєвий. Максимальне значення еквівалентних напружень складає 65,3 МПа (рис. 5.12), в той час коли гранично допустиме значення 151,2 МПа (див. п. 3.1 – приклад розрахунку ділянки трубопроводу «Кременчук-Херсон»). Це свідчить про те, що 43% від границі міцності трубопроводу, що ремонтується, припадає на вплив роботи машин під час капітального ремонту трубопроводу».

Насправді ж допустиме напруження в металі стінки труби  в 2 – 4 рази вище від згаданої величини 151 МПа, але найголовніше тут – напруження від внутрішнього тиску і від ваги трактора додаються алгебраїчно, тобто складники мають різні знаки.   "Доктор" знаки ігнорує і робить неправильні висновки стосовно НДС ДІЮЧОГО трубопроводу!!! І, нарешті,  допустиме напруження не може бути результатом розрахунку – це властивість матеріалу, з якого виготовлено трубу.

Згідно із формулою Барлоу  P=(2St)/D, де P - тиск, S - напруження, t - товщина стінки. S=(PD)/(2t)=4х1420/40=142 МПа. Тобто напруження від внутрішнього тиску значно більше максимального від ваги трактора 65,3 МПа (майже п'яти кратний запас міцності). При цьому допустиме напруження складає 313 МПа. 

Таким чином, висновок дисертанта "Це свідчить про те, що 43% від границі міцності трубопроводу, що ремонтується, припадає на вплив роботи машин під час капітального ремонту трубопроводу» помилковий. Не 43%, а 21 % і не від роботи машин, а від внутрішнього тиску в трубопроводі. Отже, всі подальші розрахунки не мають сенсу, оскільки НДС трубопроводу від дії механізмів не погіршується, як вважає дисертант, а навпаки покращується та зменшується.  

7. Термінологічні помилки:

Часткові похідні (ст.100) – треба частинні;

диференційні рівняння  (ст.176, 192) – треба диференціальні;

Розгягуючі, стискаючі напруження (ст. 36, 49, 53, 79, 83, 84, 204) – треба розтягувальні, стискальні;

ріжуча (ст. 41, 50, 51, 69, 70, 71, 150) – треба різальна;

складає – в переважній більшості треба становить

труба прагне придбати таку форму – треба набути такої форми;

не врахування – треба неврахування;

Таким чином, не складно дійти висновку – треба нескладно;

Статично не визначені системи – треба статично невизначувані;

Знаходимо шляхом при рівняння – треба прирівнювання;

ступінь вільності (ст. 142 – 144, 231) – треба ступінь свободи;

оточуючі – треба оточувальні;

сипуче середовище – треба сипке;

балочний – треба балковий;

вздовж вісі – треба осі;

защеплення (ст. 133) – треба затиснення;

сумісна дія (ст. 158, 170, 229, 250, 253) – треба спільна дія;

згинаючий момент – треба згинальний.

пустого – треба порожнього та ін.

Роботу ілюстровано невиразними кольоровими плямами – копіями екранів програми ANSYS, з них навіть спеціаліст не зможе отримати якусь корисну інформацію. Особливо жахливими є тривимірні графіки – поверхні, що їх отримано засобами графіки Ексель – суцільні шаради.

І це писав "доктор"!!!

Отже, згідно з п.41 "ПОРЯДКОМ присудження наукових ступенів" КМУ №567 від 24 липня 2013 року "МОН може позбавити осіб, яким присуджено наукові ступені, цих ступенів на підставі рішень спеціалізованих вчених рад, де проводився захист дисертацій.", але рада не визнала свою помилку і нажаль ще раз її припустилася, незважаючи на кричущі порушення. Така рада має бути розпущена!

Шановний Микола Федорович!

Завідувач кафедрою «Комп’ютерна, інженерна графіка та дизайн» Національного транспортного університету М.П.Кузьмінець не приділяє належної уваги учбовому процесу і керівництву кафедрою через свою зайнятість іншими справами. Замість себе проводити заняття він доручає або інженеру кафедри, або завідувачці лабораторією, хоча вони не є спеціалістами з комп’ютерної графіки. Це відбувалося не один раз, а стало СИСТЕМОЮ.

Студенти М.П.Кузьмінця не мають заборгованостей через те, що він не вимагає від них належних знань, а ставить заліки всім без розбору, навіть тим що пропустили багато занять або не відвідували їх взагалі. Також він ставить заліки і підписує направлення на перездачу замість багатьох викладачів кафедри.

Згідно посадової інструкції за відсутності завідувача може призначатися інша посадова особа і це мали би бути ВИКЛАДАЧІ, а не інженер і завлаб, які не проводять заняття, а тільки присутні на ньому і збирають відомості про відсутніх студентів. Такі випадки нажаль непоодинокі, а мають СИСТЕМНИЙ ХАРАКТЕР. Також згідно посадової інструкції завідувач має право приймати екзамени, заліки і заборгованості у студентів. Так має право ПРИЙМАТИ (перевіряти знання), а не просто (без винагороди, в кращому випадку) СТАВИТИ ЗАЛІКИ БЕЗ ЗНАНЬ, замість інших викладачів. І хто із студентів буде офіційно скаржитися, якщо моя скарга залишилася без належної уваги? Те саме стосується і викладачів О.В.Дудки, Л.І.Якімащенко В.А.Абизова, які вимушені були звільнитися або Н.М.Букраби і В.Г.Жемчужнікова, які не виявили бажання приймати участь у конкурсі і повертатися на кафедру та працювати під «керівництвом» такого завідувача. Отже, ПРО ЯКІСТЬ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ НЕ МОЖЕ БУТИ І МОВИ.

Звертаю Вашу увагу на те, що згідно ЗУ «Про вищу освіту» ст. 33 п. 5 «Кафедра - це базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу державної (комунальної) форми власності (його філій, інститутів, факультетів), що провадить освітню, методичну та/або наукову діяльність за певною спеціальністю (спеціалізацією) чи міжгалузевою групою спеціальностей, до складу якого входить не менше п’яти науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менш як три з них мають науковий ступінь або вчене (почесне) звання».

Отже, КАФЕДРА Є НЕЛЕГІТИМНОЮ, оскільки на ній лише два штатних працівника мають науковий ступінь.

Згідно ЗУ «Про вищу освіту»  ст. 35 п. 6 «…керівник кафедри повинен мати науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання ВІДПОВІДНО ДО ПРОФІЛЮ КАФЕДРИ. Керівник кафедри обирається за конкурсом таємним голосуванням вченою радою вищого навчального закладу строком на п’ять років з урахуванням пропозицій трудового колективу факультету (навчально-наукового інституту) та кафедри».

Показник впливовості науковця - h-index (індекс Гірша) М.П.Кузьмінець не має і ніколи мати не буде, оскільки його «роботи» публікувалися в непрестижних виданнях, без сторонніх рецензій і більшість в СПІВАВТОРСТВІ. Що це за доктор, який майже не має власних публікацій? Він полюбляє скрізь приписатися і це йому нажаль вдається. Так ВСІ його "винаходи" і патенти "зроблені" у СПІВАВТОРСТВІ колективу авторів, отже їх цінність майже нульова. Зараз він намагається "долучитися" до винаходу двороторного електрогенератора!!! О.А.Городецького. Його намагання потрапити у співавтори посібника В.Г.Жемчужнікова та Н.М.Букраби з нарисної геометрії закінчилися фіаско (йому відмовили). Але він не засмутився і сам себе, разом із Т.С.Степаненко, включив у підручник!!! "НАРИСНА ГЕОМЕТРІЯ". Для цього він використав навчальний посібник Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне) та замінив (прибрав) дійсного співавтора посібника Крівцова В.В. на своє прізвище!, що є чистісіньким ПЛАГІАТОМ.

На кафедрі ВСЮ свою роботу він переклав на викладачів і завлаба. Так ЙОГО робочі програми готувала асистент К.М.Павленчик (без наукового ступеня), а заняття замість нього проводять інженер і завлаб. Він «керує» кафедрою 18 місяців і за цей час ВЖЕ звільнилося 7 працівників, які не стали працювати під «керівництвом» такого завідувача.

Ступінь і звання М.П.Кузьмінця, які він отримав за спеціальністю 05.05.04 – машини для земляних, дорожніх і лісотехнічних робіт не відповідають профілю кафедри. А ще він плагіатор і псевдо науковець, про що докладно викладено тут http://bav998.wixsite.com/plagiat  і йому не місце у ВНЗ.

Всього цього не могло би статися, якби не Ваше покровительство, яким М.П.Кузьмінець хизується. Його улюблений вислів «мені все одно нічого не буде». Отже, безкарність призведе до ще більших зловживань і Ви це маєте зупинити.

На підставі викладеного, прошу Вас вжити відповідні заходи реагування та розірвати контракт с таким "письменником" і псевдонауковцем.

З повагою, О.В.Бабков

Як  пізніше виявилося, ректор Національного транспортного університету покриває плагіаторів  (подробиці), які при ньому почуваються, як у Бога за пазухою та найбагатший із одіозних ректорів, а очільниця МОН (їх керівник) Гриневич найбідніша (порівняння декларацій)

 

Шановна Лілія Михайлівна!

Прошу Вас розглянути по суті і взяти на особистий контроль цю заяву, оскільки моя скарга №Б-423/1 від 15.02.2016 року та Ваше звернення № 04-23/12-395 від 02.03.2016 року залишилися без належної перевірки і реагування.

 

На свою заяву №Б-5394 від 20.10.2015 року отримав відповідь №14/2-76-16 від 03.02.2016 року, в якій зазначається « спеціалізована вчена рада зробила висновок, що наведені у Вашому листі зауваження є необґрунтованими і не можуть слугувати підставою для позбавлення М.П.Кузьмінця наукового ступеня доктора технічних наук». Висновок ґрунтується на аналізі стенограми засідання спеціалізованої вченої ради Д 64.059.02 Харківського національного автомобільно-дорожнього університету від 23.10.2013 року та засідання експертної ради ВАК України того ж року, тобто більше трьох років тому. Звідси випливає, що спеціалізована рада, в якій відбувся захист, навіть і не розглядала мої зауваження по суті.

Мої зауваження «є некоректними, не відповідають дійсності та безпідставними для позбавлення М.П.Кузьмінця наукового ступеня доктора технічних наук». З цим висновком не можна погодитися, оскільки мої зауваження із 9 пунктів були цілком обґрунтованими на 4 сторінках і додатково викладені у заяві голові ради №1/27-04 від 04.01.2016 року ще на 3 сторінках. Аналогічну заяву № Б-13 від 04.01.2016 року про недовіру спеціалізованій вченій раді Д 26.056.08 я подав до МОН. Отже, ця рада, як я і передбачав, проігнорувала всі 9 пунктів моїх зауважень і ГОЛОСЛІВНО обвинуватила мене у некоректності, невідповідності і безпідставності моїх вимог. На жодне із зауважень обґрунтованої відповіді я не отримав і, найголовніше – рада ПРОІГНОРУВАЛА ФАКТ НАУКОВОГО ПЛАГІАТУ в дисертації, про що йшлося в першому пункті зауважень.

Таким чином, спеціалізована вчена рада Д 26.056.08 двічі порушила НПА України, а саме вказані недоліки, якби вони були вчасно виявлені, мали би у 2013 році унеможливити прийняття роботи до прилюдного захисту, і тепер замість того, щоб виправити свою помилку, стала на захист плагіатора. Спецрада,  як  і сам "доктор" не розуміють (або не бажають розуміти) що М.П.Кузьмінець привласнив більш як десятилітню працю КОЛЕКТИВА АВТОРІВ, які запропонували і впровадили ТЕХНОЛОГІЧНУ СХЕМУ і  КОМПЛЕКС МАШИН,  а псевдонаукові результати в дисертації можна наочно продемонструвати на такому прикладі: якщо  в  трубі  є  тиск  10  атмосфер  -  в її стінці виникнуть розтягуючи напруження,  а якщо цю трубу занурити у воду на глибину 100 метрів (ті ж 10 атмосфери) - стискаючі напруження компенсують перші і труба буде в рівновазі (нульові напруження). За логікою "доктора" напруження мають ЗРОСТИ !!! Ось у чому полягає ЙОГО ЖАХЛИВА ПОМИЛКА.

Згідно з п.7 "ПОРЯДКА присудження наукових ступенів" КМУ №567 від 24 липня 2013 р. «Спеціалізована вчена рада несе відповідальність за обґрунтованість прийнятих нею рішень і забезпечує високий рівень вимогливості під час розгляду дисертацій та проведення їх захисту. У разі порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно-правових актів з питань присудження наукових ступенів доктора або кандидата наук МОН вживає відповідних заходів аж до скасування рішення ради.

…

Персональну відповідальність за дотримання спеціалізованими вченими радами вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів вищої кваліфікації, науковий рівень захищених у радах дисертацій несуть керівники рад».

 

Згідно з "ПОРЯДКОМ присудження наукових ступенів" КМУ №567 від 24 липня 2013 р. дисертація вимогам не відповідає:

- п.10 "Інформація про отримані результати у кандидатській дисертації здобувача наукового ступеня доктора наук може бути наведена лише в оглядовій частині докторської дисертації" – М.П.Кузьмінець використав результати кандидатської в основній частині "докторської".

- п.14 "Якщо у дисертації використано ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими опубліковано наукові праці, здобувач повинен відзначити цей факт у дисертації та в авторефераті з обов’язковим зазначенням конкретного особистого внеску в такі праці або розробки.

У разі виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту.

Виявлення в дисертації, авторові якої вже видано диплом доктора чи кандидата наук, текстових запозичень без посилання на джерело, є підставою для прийняття рішення про позбавлення його наукового ступеня." - дисертація М.П.Кузьмінця це ВІДВЕРТИЙ ПЛАГІАТ (запозичив наукову ідею і результат).

Мої зауваження не спростовано, проте все одно залишаються два беззаперечні пункти ПОЛОЖЕННЯ, які були порушені і ПРОІГНОРОВАНІ радою, і це є підставою для позбавлення наукового ступеня доктора технічних наук М.П.Кузьмінця.

ВИЯВЛЕНИЙ НАУКОВИЙ ПЛАГІАТ В ДИСЕРТАЦІЇ

http://blog.i.ua/user/2467720/1808776/

На підставі викладеного,

ПРОШУ:

1. Створити незалежну експертну комісію зі скасування рішення ВАК про присвоєння наукового ступеня доктора технічних наук Кузьмінця Миколи Петровича.
2. Призначити незалежну експертизу дисертації Кузьмінця Миколи Петровича стосовно виявленого наукового плагіату.
3. Позбавити Кузьмінця Миколу Петровича наукового ступеню доктора технічних наук.
4. Вжити відповідні заходи реагування до спеціалізованої вченої ради Д 26.056.08 аж до позбавлення її ліцензії за вчинені порушення.

З повагою, О.В.Бабков

 "Плагіатором року" визнали Катерину Кириленко, "Посіпакою року" — Лілію Гриневич  

Розділ 5.2, а також 5.3 це цілковитий плагіат, оскільки ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА

– малюнок 5.9

та 5.14

належить не М.П.Кузьмінцю, і немає належного посилання на першоджерело [115], де цю схему запропоновано вперше (стаття 115, лютий 1994 року). Насправді розробником технологічної схеми і комплексу землерийних машин є КОЛЕКТИВ АВТОРІВ Науково-дослідного технічного центру «Ротор» (Київ), який ДП «Завод ім. Малишева» (Харків) почав випускати ще у 1999 році.

Крім того ще у 2004 році в статті [45] було запропоновано метод Швидкісного капітального ремонту магістральних трубопроводів. В патентах [120-127, 277] 1996, 1997, 2008 років, в яких М.П.Кузьмінець навмисно не вказав колектив авторів, та патентах 1998, 2002, 2003, 2008, 2010, 2011 років ВКАЗАНІ МАШИНИ ЗАПАТЕНТОВАНІ.

120. Пат. 20377 України, 97041936. Машина для пошарової розробки ґру-нту (МПРГ-1); Заявл. 22.04.97.

121. Пат. 2129193 РФ, 97106689/03. Машина для послойной разработки грунта (МПРГ-1); Заявл. 06.05.97.

122. Пат. 6,418,646 В1США, 09/423,195. Машина для пошарової розробки ґрунт у(МПРГ-1); Заявл. 06.05.97.

123. Пат. 20377 України, 97010085. Машина для розкривання трубопро-воду і робочий орган (МВТ); Заявл. 09.01.97.

124. Пат. 2112841 РФ, 97100274/03. Машина для вскрытия трубопровода и рабочий орган (МВТ); Заявл. 09.01.97.

125. Пат. 6,148,549 США, 09/341,437. Machine for uncovering a pipeline and operating element; Заявл. 09.01.98.

126. Пат. 17163 України, 96093693. Машина для підкопу і гусеничний ходовий пристрій (МПР); Заявл. 25.09.96.

127. Пат. 2114253 РФ, 96119082/03. Машина для подкопа и гусеничное ходовое устройство (МПР); Заявл. 25.09.96.

277. Пат. 83775 (C2) України. Машина для розкривання трубопроводу / В.Д. Мусійко, Коваль А.Б., Лейченко Ю.Б., Цибізов О.Г. опубл.11.08.2008.

Оригінал: «Технология и комплекс технических средств для капитального ремонта магистральных нефтепроводов без подъема трубы / С.К. Василенко, А.В. Быков, В.Д. Мусийко // Трубопроводный транспорт нефти. – М. : АК «Транснефть», 1994. – №2. – С. 25–28. [115]	Плагіат в дисертації «Формування комплексу спеціальних землерийних машин для роботи в умовах діючих магістральних трубопроводів»
«Комплекс технических средств включает в себя машины для: - послойной разработки грунта; - вскрытия трубопроводов; - подкапывания грунта под трубой; - засыпки грунта под трубу и его уплотнение» – ст.25 [115]	«У результаті запропоновано та реалізовано наукову задачу по формуванню технологічного комплексу землерийних машин для КР МТ у складі: машини пошарової розробки ґрунту МПРГ-1М; машини розкривання трубопроводів МВТ-2М; машини підкопування трубопроводів МПР-1М; машини підбивання ґрунту під трубопровід МП-М» - ст. 263
«Очистка ремонтируемого трубопровода от старой изоляции и нанесение нового изоляционного покрытия могут быть выполнены серийно выпускаемыми механизмами» - ст. 28 [115]	«Після підкопування трубопроводу відповідними машинами виконується комплекс робіт з очищування старого ізоляційного покриття та нанесення нового» - ст. 268
«Перед вскрытием трубопровода машина для послойной разработки грунта за два прохода снимает плодородный слой слева и справа от продольной оси трубы и перемещает его в бруствер на заданное расстояние (рисунок, вид А)» - ст. 25 [115]	«Першою в колоні (рис. 5.14) вздовж осі трубопроводу рухається машина для пошарової розробки (рекультивації) ґрунту МПРГ-1М (рис. 5.15). Вона розробляє верхній родючий шар ґрунту до рівня, необхідного для нормальної роботи наступних за нею машин комплексу і транспортує його в окремий бруствер» -ст. 264

Таким чином, М.П.Кузьмінець немає ніякого відношення до формування комплексу спеціальних землерийних машин для роботи в умовах діючих магістральних трубопроводів.  Витяг із його дисертації (саме головне на 10 сторінках), як і всі матеріали викладені тут http://bav998.wixsite.com/plagiat .

І.І.НАЗАРЕНКО - голова спецради Д 26.056.08 КНУБА (завкафедрою машин і обладнання технологічних процесів, де працював дисертант М.П.Кузьмінець) та В.Й.СІВКО - професор цієї ж кафедри і член спецради (науковий консультант плагіатора НТУ) закрили очі і не помітили плагіат та жахливі помилки у дисертації М.П.Кузьмінця. Завдяки їм та ще трьом опонентам: КИРИЧЕНКО Ігор Георгійович ( Харківський національний автомобільно-дорожній університет, професор кафедри будівельних і дорожніх машин; доктор технічних наук, професор), КРАВЕЦЬ Святослав Володимирович (Національний університет водного господарства та природокористування, завідувач кафедри) та ПЕНЧУК Валентин Олексійович (Донбаська національна академія будівництва і архітектури, професор кафедри технічної експлуатації і сервісу автомобілів, технологічних машин і обладнання , доктор технічних наук, професор),  псевдонауковець став "доктором". Також вагому роль зіграв тодішній завідувач кафедри дорожніх машин НТУ М.О.Білякович, який точно знав про ПЛАГІАТ але покривав і просував свого протеже М.П.Кузьмінця, який також працював і на цій кафедрі.

ТАКИМ "докторам" і "письменникам" не місце в ВНЗ!!!