Прикриваючись ідеями «зшивання чогось-там з чимось», насправді узято курс на знищення будь-яких проявів гостро-українського ТБ. І заміни його на лагідно-малоросійське. І назвуть це "українським", як колись більшовики малювали нас дружелюбними котами леопольдами в шароварчиках.
Зі знанням справи повідомляю, що процес блокування всього категорично-українського курують ті самі «медіа-менеджери», які недавно створювали холдинг для Медведчука і регіонала Столара.
Можу по пунктах озвучити ті параметри, які виставляються і на які я в житті не пішов би:
1. Забути про термін велике крадівництво (ніякої аналітики про корупційну складову не може бути).
2. Забути про збагачення владної еліти.
3. Забути прізвище Єрмак.
4. Зеленський – всенародний лідер, тому критика або невинно-нейтральна, або ніяка.
5. Вагнерівці, офшорний скандал, Коломойський, антимонопольний комітет, конституційний суд – цих тем не існує.
6. Категоричне табу на колишніх слуг, які відкололися від зе-команди.
7. Обов’язкова присутність спікерів Слуг Народу в кожній груповій програмі.
8. Для російської мови – сприяння і лояльність.
9. Віднині патріотична риторика – це услишать Донбас (дослівно).
10. Заборонено утверджувати українську національну пам'ять, говорити про деколонізацію, декомунізацію, дерусифікацію та інші гуманітарні цінності, тому що вони рассаєдіняют.
11. Позиція щодо Росії: Путін ворог, але рускій народ – братній.
12. Систематичне мочилово політичних опонентів (у першу чергу П’ятий і Ахметов). Стосовно ОПЗЖ – хай будуть.
13. Усі тезові меседжі узгоджувати з куратором.
14. Розворот риторики здійснювати плавно й нерізко, аби не було явно помітно (про це подбають «праффесіонали»).
Ось так виглядає провладне ЗМІ слуг і слугенят. Ось таким їм бачиться журналістика в епоху лижників.
Брати в цьому участь є не лише неприпустимо, але й огидно. Проте кожен робить свій світоглядний вибір. Я дякую всім колегам, які на щирому пориві робили 4 канал геть чисто українським. Буду радий глянути на, наприклад, розслідування про завищення удвічі тендерних цін на великому кра-ой-будівництві; або ж програму про справу убитого Антона Полякова; або ж зйомки з квадракоптера маєтків Кирила Тимошенка, Олега Татарова та прочих аграріїв.
На 4 каналі я залишаю золоту колекцію авторської програми Прямим Текстом, яка не має і вже не матиме аналогів у загальноукраїнському етері за рівнем гостроти суджень. Лемент усієї ватної частини медіа-помийки, який супроводжує мене й досі, - найкращий тому доказ. Насправді це був унікальний прорив, бо вперше атакувальна українська риторика вийшла на такий високий рівень, і навіть якщо ми переходили межі, то лише заради того, аби ці межі зосталися ширшими для тих, хто йтиме за нами. Якщо буде кому йти…
Особисто я маю намір іти далі. Тим людям, які розуміють цінність зробленого за останні 2 роки, щиро дякую!
Остап Дроздов