Чичваркин: на украденные у народа Украины деньги главному украинскому жулику был сделан подарок, который потом был украден из музея коррупции через коррумпированную охрану и продан в обход бюджета Украины нам. Цена 4500фунтов.  Mouton Rothschild 1945 за 15885.60 фунтов оттуда же.

avmalgin  Сегодня Борис Гребенщиков и Брайан Финнеган сыграли для прохожих на станции киевского метро "Золотые ворота".
Завтра "Аквариум" дает большой концерт в Киеве.

Представляю истерику, например, "Комсомольской правды"

Депутат Парламентської Асамблеї Ради Європи разом з своєю маленькою доцею голосують за вимогу негайного виведення російських окупаційних військ з території Криму і в підтримку цілісності і суверенітету України... фото варте поваги і найтепліших відгуків у серцях всіх українців...

По расчетам Merrill Lynch, при дальнейшем падении нефтяных котировок до $30/барр. на запланированном уровне дефицит бюджета удастся удержать только при курсе доллара от 105 до 120 руб. Максимальный курс доллара, учтенный в обзоре инвестбанка, составляет 168 руб. Он будет необходим для бездефицитного бюджета при нефти по $30/барр.

Саша Сотник: Наблюдение. Супермаркет "Перекресток".
Женщина копается в лотке с мандаринами. Вялые, полусгнившие плоды. Другая брезгливо отбрасывает картофельные корнеплоды в кучку, дабы выбрать что-то съедобное. Не то, что было еще год назад - белое и мытое из Израиля, а - сморщенное, коричнево-черное нечто...
Виноград гнилой - весь. И белый, и красный. Над ним летают радостные мухи. Бананы - с коричневыми трупными пятнами, как замороженные покойники. Яблоки "эконом" - все с гнильцой. Зато - в цивильных пакетах с дырочками: чтоб дышали...
Стою и думаю: "Что нужно еще сделать, как унизить, как поставить на колени, какое дерьмо заставить жрать этих людей, чтобы они бросили все и помчались к Красной площади, Лубянке, Рублевке и разнесли в пух и прах этих козлов, превративших супермаркеты в помойки, а их жизнь - в сплошной кошмар? Что еще нужно? Что???"

Если вы готовы разбираться в сортах гнилья - наверное, сами еще не дозрели. Но - черт возьми - когда?

Vladimir Gendlin: Поражение Роя Джонса, принявшего российское гражданство, крайне символично. Нельзя выходить неподготовленным в ринг, уповая на былое мастерство и величие. Это плохо отражается на репутации, на здоровье и угрожает жизни. Новый чернокожий россиянин продемонстрировал все самые хреновые черты нового русского -- понты, забытые навыки и полная неэффективность. Все то же самое касается политики нашего государства -- такая же неэффективность, такое же раздолбайство, такие же ничем не обоснованные понты. За которые приходится расплачиваться. Головой, между прочим.

Vitalii Chepynoga: Про деякі історичні паралелі 150-річної давності
13 грудня 1864 року розпочалася найбезглуздіша, найкровопролитніша і найжорстокіша війна в історії людства… Ні, не світова, “мєстна”, континентальна
А почалося все з того, що президент Парагваю Франсіско Суано Лопес – фрік та неадекват – від дурі і угнєтєнія проголосив війну Бразилії, Аргентині та Уругваю. Якщо подивитися на карту та співставити ресурси, то це приблизно те ж саме, якби Коста-Ріка, наприклад, напала на США, Канаду і Європу… Словом, це була війна дурака проти цілого світу…
Супротивники спочатку просто відмахувалися від Лопеса, вводили якісь тогочасні економічні санкції та ембарго. І, наприклад, перекупили у Європи військові кораблі, які президент Парагваю замовив для себе (“Містралі”?). Але Лопесу було пофіг. Його рейтинг в зубожілій країні на той час сягав майже 100 відсотків. Він атакував бразильський флот і ввів парагвайські війська на територію Донбасу… (в смислі – на територію бразильського Мата-Гросу)…
В общим, щоб довго не говорити… В результаті цієї безглуздої війни, Парагвай було розчленовано на шматки. Він зберігся лише як геополітичний “буфер” між Аргентиною та Бразилією, країна втратила майже всю тогочасну економіку і 90!!!!!! (Дев’яносто, блін!!!) процентів чоловічого населення… Від тої війни Парагвай не може прийти до тями й досі…
А Франсіско Суано Лопес загинув як Чапай… Поранений перепливав річку Акідабана і його вбили. “Вмираю за Родіну” – встиг сказати Лопес… Диктатори-неадеквати завжди “вмирають за Родіну”, навіть тоді коли самі й приводять її до загибелі…