Рука Москви і незалежність: це вже було
- 16.11.18, 12:44
Те з якої упертість до влади рвуться особи, які не так вже й давно саботували отримання Україною плану членських дій в НАТО, заявляли що Україні в НАТО не треба, зачищали Крим від американських компаній (аби не заважали російській армії), розпродавали українську зброю на тлі збройної агресії Росії проти Грузії та укладали з Москвою грабіжницькі газові угоди, примушує добряче замислитися і пригадати минуле. До влади рвуться особи пов’язані з Москвою. І в історії України таке вже було. Тоді приход до влади таких осіб призвів Україну до зникнення з мапи світу, а українців – до Голодомору, ГУЛАГу і 1937 р.
Що ж сталося у нашому минулому?
14 грудня 1918 р. в Україні було повалено владу гетьмана Скоропадського. Владою стала Директорія УНР – тобто ніким не обраний виконавчий комітет складений з керівників соціалістичних партій у першу чергу – Української соціал-демократичної робочої партії та Української партії соціалістів-революціонерів. Головою Директорії став лідер УСДРП Володимир Винниченко – колишній голова ради міністрів УНР в часи Центральної Ради.
Поява Винниченка у владі, сильно занепокоїла націоналістів-самостійників з Української партії хліборобів-демократів – її провідниками в той час були брати Шемети, Дмитро Донцов та Микола Міхновський. У Винниченку всі вони вбачали загрозу самому існуванню України – і їм було від чого турбуватися.
Вся попередня діяльність Винниченка примушували зробити один з двох невтішних висновків – він або наївний романтик, якого від державотворення тримати треба подалі, або… він відверто працював на більшовицьку Москву.
Конфлікт між Винниченком і самостійниками Міхновського виник ще у 1907 р. – на світоглядному грунті. Міхновський виступав за незалежність України, а Винниченко – категорично проти. Після лютневої революції 1917 р. конфлікт між соціалістами Винниченка і самостійниками Міхновського спалахнув з новою силою – тепер каменем спотикання стала ідея формування українізованих військових частин. Міхновський виступав категорично за створення таких частин і не приховував що бачить в них кістяк майбутньої української армії. Винниченко був категорично проти: «Не своєї армії нам соціал-демократам потрібно і всім щирим демократам треба, а знищення всяких постійних армій». Існує такий створений УНРівською еміграцією міф, ніби перші частини українського війська створила Центральна рада. Насправді вони створилися почасти не завдяки, а всупереч волі Центральної Ради, на ініціативі окремих офіцерів і генералів...
Що ж сталося у нашому минулому?
14 грудня 1918 р. в Україні було повалено владу гетьмана Скоропадського. Владою стала Директорія УНР – тобто ніким не обраний виконавчий комітет складений з керівників соціалістичних партій у першу чергу – Української соціал-демократичної робочої партії та Української партії соціалістів-революціонерів. Головою Директорії став лідер УСДРП Володимир Винниченко – колишній голова ради міністрів УНР в часи Центральної Ради.
Поява Винниченка у владі, сильно занепокоїла націоналістів-самостійників з Української партії хліборобів-демократів – її провідниками в той час були брати Шемети, Дмитро Донцов та Микола Міхновський. У Винниченку всі вони вбачали загрозу самому існуванню України – і їм було від чого турбуватися.
Вся попередня діяльність Винниченка примушували зробити один з двох невтішних висновків – він або наївний романтик, якого від державотворення тримати треба подалі, або… він відверто працював на більшовицьку Москву.
Конфлікт між Винниченком і самостійниками Міхновського виник ще у 1907 р. – на світоглядному грунті. Міхновський виступав за незалежність України, а Винниченко – категорично проти. Після лютневої революції 1917 р. конфлікт між соціалістами Винниченка і самостійниками Міхновського спалахнув з новою силою – тепер каменем спотикання стала ідея формування українізованих військових частин. Міхновський виступав категорично за створення таких частин і не приховував що бачить в них кістяк майбутньої української армії. Винниченко був категорично проти: «Не своєї армії нам соціал-демократам потрібно і всім щирим демократам треба, а знищення всяких постійних армій». Існує такий створений УНРівською еміграцією міф, ніби перші частини українського війська створила Центральна рада. Насправді вони створилися почасти не завдяки, а всупереч волі Центральної Ради, на ініціативі окремих офіцерів і генералів...
читати далі https://www.facebook.com/a.chto.tam.u.pp/photos/a.272206583614857/309498646552317/
6
Коментарі
Гість: InnaFL
116.11.18, 12:47