Спогади політв’язня Артура Фура (1950-56рр.)
- 04.04.10, 01:28
Бандерівці
Як часто чув я цю назву під час мого довголітнього перебування в неволі. Скільки гордості було в ній, коли її вимовляли вороги Москви й комунізму, скільки ненависті, коли цю назву викрикували чекісти! Бандерівці! – це був для нас бойовий клич, гасло. Бандерівці – звалося полум’я, що його не могла згасити найстрашніша буря терору.
Я Бандерівець! Хто міг таке твердити, цей був найхоробріший з хоробрих. Бути бандерівцем означало бути „привілейованим“. Але цього „привілею“ не можна було дістати як подарунок, його треба було вибороти, витерпіти. Одним словом, для українця не було більшої відзнаки, як бути бандерівцем.
Бандера – наш визволитель! Генерал Айзенгауер, ген. де Голь, німецький канцлер Аденауер – безперечно великі мужі й безумовно вороги комунізму, але жодний в’язень чи засланець-українець не ждав від них визволення з московсько-комуністичної неволі. Цього визволення очікувано тільки від однієї людини, вплітаючи свою надію в кожну молитву: Бандера! Яке значення мало питання дипломатичної і військової сили? Для .мільйонів українців обабіч загороди з колючого дроту Бандера мав вартість цілої армії, слава його революційних чинів, блиск його імени й творча динаміка революційної особистості, що впливала на нас із велетенською назламною силою, не зважаючи на безмежну географічну віддаль, зрівноважували силу танків і літаків, яких він не мав. Бандера – це Україна! Коли хто говорив про Бандеру, той одночасно думав про Україну. Обидві назви зіллялися в одне й те саме. Бо Бандера уосіблював у собі найкращі й найбільші чесноти українського народу, був для сотень тисяч та мільйонів вимріяним символом волі й незалежності. Хто з них особисто знав Бандеру? Скільки з них справді були членами ОУН? Невелика кількість. І цих кількох, які його бачили, чули, чи говорили колись з ним, називалися щасливцями, їм заздрили, навіть не приховуючи цієї заздрости. Саме у цьому велич Степана Бандери. Ще за свого життя він став національною легендою, героєм, я навіть відважусь сказати: святим. Мабуть, не було жодного барака, заселеного в’язнями чи засланцями-українцями, де не було б його портрета.
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
10
Коментарі
Cьоб@к@
14.04.10, 07:26
УПА, Степан Бандера, це найбільша гордість новітньої історії України
Гість: Эхинопс
24.04.10, 10:27Відповідь на 1 від Cьоб@к@
Да, действительно, больше Украине похвастаться нечем. Какие герои - такая и страна. Обочина цивилизации.
Гість: Lasunkes
34.04.10, 13:42Відповідь на 2 від Гість: Эхинопс
Україна ніколи нічим не вихвалялася. У неї в цьому немає потреби. Вона просто має велику славу в історії. А хтось, не буду показувати пальцем, але це прямо на північний схід, без похвальби обійтися не може. І "язик" у них "великий", і народ вони "великий", і країна їхня "велика" і т.д. Насправді "язик" їхній - матюки, народ - п'янички і насильники, країна - пограбовані території інших народів. А герої їхні - распутіни, івани грозні, малюти скуратови, сталіни, власови... Вбогий народець! І задачка у нього одна - гвалтувати світ навколо, а якщо хтось посміє пручатись - знищувати і таврувати бандитами, фашистами, нацаналістами, душманами, басмачами... Тому невже ти думаєш, що той огидний бруд, що крапає з вашого роздвоєного "язика", зробить когось бруднішим, за вас самих?
Гість: Эхинопс
44.04.10, 14:56Відповідь на 3 від Гість: Lasunkes
А вот и собачка залаяла на прохожего
Гість: Lasunkes
54.04.10, 15:24Відповідь на 4 від Гість: Эхинопс
Це все, на що ви (маю на увазі кацапську породу) здатні в суперечці. Жодного розумного аргументу, лише облаяти, в морду дати. Чи звивин не вистачає під черепушкою, чи людських хромосом. Я не стидаюсь визнати, що Бандера герой, що я пишаюсь належністю з ним до однієї спільноти. А ти можеш навести приклади ваших власних героїв, якими варто пишатися? Здається мені, що в тебе, друже, будуть з цим серйозні проблеми. Одна справа хаяти інших, інша - самому бути кимось.
Гість: Эхинопс
64.04.10, 15:38Відповідь на 5 від Гість: Lasunkes
http://blog.i.ua/user/3807/337733/?autoplay=1
У меня другие представления о чести и совести.
А в кацапах твои деды ходили.
Заруби на своей картошке, именуемой в анатомии носом - мы русские, потомки русов, строившие своей отвагой Земли Руси и Украины. А ты - потомок печенего-хазаров, потому и герои у тебя хазарские.
Tustusya
74.04.10, 15:44Відповідь на 6 від Гість: Эхинопс
Промова на похороні Бандери:
"Колись Його ім’я буде записане в історії Його Батьківщини, України, золотими літерами, бо Він був відважний провідник своїх земляків, славних борців за волю, бандерівців, які поширили славу своєї країни в усьому світі."
Від хорватів полк. Кольоман Біліч
Tustusya
84.04.10, 15:45Відповідь на 6 від Гість: Эхинопс
А рідні сестри Бандери – Марта, Володимира і Оксана майже півстоліття мучились тільки за те, що не відреклися свого брата і не пішли на співпрацю з антихристом. У 1953 р. їх привозили з Сибіру до Москви і пропонували там квартиру, авто, вимагаючи взамін звернення до бандерівців, щоб припинили збройну боротьбу. Сестри мужньо вибрали інше – концтабори, бо життя на землі тимчасове, а як душу занапастиш, то що даш взамін на Страшному Суді перед Богом. Марта померла у 1982 р. в Красноярському краю. Тисячі бандерівців – цвіт нації, віддали своє життя з любов’ю, заради щастя майбутніх поколінь. Маємо з кого брати приклад!
Tustusya
94.04.10, 15:48Відповідь на 6 від Гість: Эхинопс
Завжди українці терпіли за свою щирість і доброту, за те, що ніколи не були окупантами, а лиш боронили свою рідну казкову землю. Історія України – це суцільні страждання, але покладаємо свою надію на Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, який сказав: „Випростайтесь і підніміть ваші голови вгору, бо ваше визволення близько“ (Лк. 21:28).
Tustusya
104.04.10, 15:48
Домовина Степана Бандери стоїть так, що не торкається чужої німецької землі, а чекає того часу, коли буде перенесена на рідну українську землю. Я вірю, той час настане від Бога і тоді мільйони старих, молодих і з немовлятами не те, що пішки, а на колінах підуть, щоб зустріти і попрощати, щоб віддати частку свого серця і любові, своєї пам’яті тому, хто стільки зробив для них і згорів для України…