щастя в тому, чого ми навіть не помічаємо...

Потрібно навчитись радіти дрібницям… Щастя починається ще тоді, коли  прокидаєшся вранці і  тобі у вікно яскраво світить сонце, а один його промінчик падає тобі на обличчя, прорвавшись крізь темноту  віконних занавісок…

 Ми ненавидимо рано прокидатись і готувати сніданок/обід/вечерю. Але щастя вже в тому, що просто є для кого це робити, що тобі щиро подякують і скажуть: «А ти чудовий кухар. Було дуже смачно», навіть якщо щось не вдалось..  Як це чудово метушитьсь, прибираючи дім, бо щастя в тому, що тут ти живеш, що тут твої рідні, близькі, що у цих стінах пройшли найкращі роки твого життя.

Яке це щастя бачити, чути, відчувати, бо багато хто не має таких можливостей…

Як це чудово бачити у своїх найкращих друзів альбом з фотографіями під назвою «Happiness»… І на кожній з цих світлин ваші усміхнені щасливі обличчя, де ви завжди разом.

Як це чудово цілий день чекати на телефонний дзвінок від людини, яку любиш і чути цей рідний голос. Яке ж це щастя мати таку людину!

Яке щастя мати друзів, які завжди підтримають, допоможуть, не чекаючи нічого  у відповідь, а просто тому, що щиро тебе люблять і готові долати величезні відстані, щоб просто побути з тобою, бо сумують, бо їм тебе справді не вистачає…

Ось моє щастя!!!