Школа ненависті. Урок 8. Як медведчук «мизамирців» переграв.

Незабаром два місяці як триває війна. Про її сакральний сенс ми поговоримо на наступних заняттях. А поки що про сенс ідеологічний і про те, як ми всі потрапили в зону дії спецоперації задовго до її початку.

У такі екстремальні моменти життя людини, країни та планети, коли час закручується у пружину, на кожному її витку можна дуже просто відстежити етапи того, "чому так сталося".

Я чудово пам'ятаю імена, прізвища та посади людей, які розповідали мені про своє бачення майбутнього, як і те, що вони розповідали.

 Отже, влітку 2018 була дуже популярною розповідь про «Партію миру».

"Ти не уявляєш!" - із захопленням та енергією завзятого МММ-щика розповідала мені про моє можливе майбутнє людина з великого європейського центру прийняття рішень МВФ, - «у Європі на Україну дуже великі плани! Готується генеральна реконструкція. Почнеться все з дуже вигідних позик. Згодом докорінні інфраструктурні зміни. Напевно, почнуть із доріг та залізниці. А потім і панельки будуть ренувати по всій країні, тут вже який регіон більше відхопить допомоги, той і молодець. Але спочатку треба позбавитися «Партії війни». Ця вся нестабільність вже набридла всім у Європі. Гроші люблять лад. А не ці повстання постійні».

 Ще один товариш, дуже близький до ресурсних вузлів грантової імперії одного американського дідуся, теж казав: «Треба, щоб до влади прийшли помірні. Партія миру. Потрібно будувати, а не стріляти та руйнувати. Якби ти знав, які вже виділені суми на гранти, щоб просунути цю ідею цим тупим, що треба з усіма помиритися, і вам дадуть грошей, і житимете і забудете через десять років про проблеми зі своїми мовами та екстремалами. Ситі один одного розуміють будь-якою мовою!»

 «Крутий трек вийшов! Тільки треба ще укромовну версію зробити. Щоб «нє вонялі», - розповідав в інтерв'ю центральним виданням «бунтар» та «альтернативник», колишній наш клієнт, який завжди був «поза цим усім».

 Тобто буквально за рік до виборів країна вже впала жертвою змови світового капіталу та морально гнучких артистів, менеджерів шоу-бізнесу, інфоциган та іншоїго усієї піздоти, що «втомилася від війни», якої ніколи не бачила на той час і пристрасно бажала, щоб було «как прі батюшкє».

Хтось їм розповів про казкову країну на ім'я ЕСЕСЕСЕР, що була сповнена лохів. Яким можна було впарити будь-який МММ, будь-які гранти, де у населення було до хрєніща бабла. Яке можна було стригти, проїжджаючи з концертними чесами нафтохуянськами та усть-піздимськами. Але це за умови, що буде єдина велика країна. А для цього потрібна була «партія миру», яка одразу перестала б стріляти і припинила «ету вайну».

 Більш-менш реальну концепцію того, що планувалося, розповів мені похмурим грудневим днем 2018 року у чудовій кав'ярні на Либідській один із дуже впливових координаторів «волонтерського» бізнес-руху в Німеччині. Котрий безперечно мав доступ до якоїсь частини пазлу.

Він чітко заявив, що «Партія війни» в Україні вже задовбала всіх. Грошей не дадуть. І приберуть її за всяку ціну, аж до чергового перевороту. Так кажуть наші «старші товариші» у Європі. Вже є кілька варіантів, як привести до влади «Партію миру». Є кілька кандидатур. Коли «яструби» підуть, то в Україну поллється великий потік інвестицій і прямої допомоги. До 100 млрд. за наступні три роки. Зайдуть дуже круті компанії, які займуться реновацією. Навіть із нашими підрядниками.

 Але для цього треба вдатися до деяких компромісів.

 Як я розумію, у 2018 році Європа готова була купити в України за 100 ярдів крим та лугандонію у межах областей. Тоді це для розумних не було секретом, і тепер також ясно як день.

І навіть стало зрозуміло, хто продавлював цей план і що у них все вийшло. Доки.

Але загалом, це була лише передісторія до головного.

 А головне те, що зараз я бачу, як ці ж люди (і багато інших), рвуть на собі тільники, позують у «пікселі» та «формують громадську думку» на тему «які ж у нас герої нами керують».

Якщо не забувати, що і «керує» та сама піздота, за яку вони рвали комірці Бріоні п'ять років тому, то картинка стає гідною кисті Неллєра.

 І тепер сухий залишок.

«Партія миру» перетворилася на запеклих мілітаристів;

Мільярди дали. І дадуть ще. Але на тяжку зброю та руйнування залишків українських міст. Реновація у дії, як і обіцяли, чо;

Медведчук, яким так нарікали «партію війни», виявився ніким, простим злодюжкою, від якого відмовляються навіть господарі;

Тобто «партія війни», потураючи Медведчуку, який брехав господарям, бо тільки так міг продовжувати красти, таким чином уповільнювала чи навіть унеможливлювала велику війну, т.я. згідно з брехнею Медведчука, справи і так були чудові і Україна готова була здатися будь-якої миті. До будь-якої дати. Але не в цьому десятилітті. І не в цьому Всесвіті. Треба почекати. І дайте грошей на новий вагончик;

Усю гру поламала неосвічена циркова гопота, яка захотіла вхопити всі мільярди й одразу. Що ж, вони їх здобули. Нехай Ленка повісить у вітальні золотий Стінгер.

Сподіваюсь, всі, хто «устал ат вайни», гарно відпочили.

А більше цього дня нічого не трапилося.