Його імператорська величність Винищувач Котів

Особистості російських царів-імператорів давно вже є предметом дослідження психіятрії. Що цілком логічно: qualis grex talis rex — що за нарід (москалі), такий і цар. Але якщо з відверто параноїдальними кретинами штибу Івана IV та Петра І все очевидно, то стосовно останнього імператора Ніколая ІІ існує образ невинного мученика, жыдо-массонами ритуально убієннаго.

Але і в нього психічний стан був, скажемо прямо, далекий від норми. Судіть самі.

Останній імператор російський полюбляв полювання.

Добре відомі калькуляції його щорічних шляхетних забав. Разом із дикими звірьми Ніколай стріляв… котів, його придворні старанно фіксували кількість жертв. Ось один зі звітів про «імператорське полювання» за 1902 рік. Тоді Ніколай ІІ убив 1322 кішки.

1900 року ним було вбито 1010 кішок. 1908 — 1215 кішок. 1911 — 1177 кішок… Вважається, що за все своє життя Ніколай ІІ винищив приблизно 20 тисяч котів.

Убивати котів, нехай і здичавілих? У такій кількості? Не можу уявити, як це здійснювалося практично. Адже кішка є твариною, що мешкає поблизу людини, а не в лісі і тим паче в полі. «Цар-батюшко» що, ганяв з ружбайкою по підвалах та городах? Де він міг настріляти таку кількість? Маячня якась. Але підтверджена документально.

А ось ще записи в його щоденнику. Ворон цар-батюшко, здається, ненавидів не згірше від котів.

«Поохотился на ворон до обеда…
Сделал хорошую прогулку с Мишей, убил ворону…
Гулял долго, убил ворону…
Гулял и катался в «Гатчинке». Убил ворону…
Гулял, убил ворону…
Гулял долго и убил 2-х ворон...
Долго гулял и убил 2-х ворон…»

(Утім, цілком можливо, що щоденник останнього російського царя є фальшивкою, такою, як і «Застільні бесіди Гітлера» і т. п. дискредитаційна агітпродукція)

Що сказати? Дивно не те, що людина з такою клінічною картиною врешті-решт довела Російську імперію до краху, вв’язавши її в світову війну, наслідком якої стала революція та прихід до влади большевицьких садистів-маніяків. Дивно те, що сьогодні існують особи, які вважають цього історичного персонажа «святим» (здається, Ніколай канонізований московською синагогою РПЦ) та ще й вивішують подібного роду борди (в Севастополі, звичайно, де ж ще?).