Мразь «русского міра» приїхала в Ригу. Привезла туди трішечки «русской культури».
ОБЕРЕЖНО!!! В кадрі наявна «русская рєчь»!

Ведуча українського телеканалу читає поезію Т. Шевченка

Рівно 75 років тому, 19 лютого 1942 р., в чудовому канадському місті Вінніпегу відбулася подія, про яку мало знають у нас. А подія є знаковою. Зненацька до цього міста в глибині Канади на світанку вдерлося кількасот солдатів Вермахту. Нагадаю, що на той момент Канада перебувала у стані війни з ІІІ Рейхом. Місцева поліція, заскочена зненацька, опору не чинила. Її було роззброєно. На вулицях було встановлено патрулі солдатів у німецькій формі. Над Вінніпегом замайоріла нацистська свастика. На вулицях роздавалися газети німецькою мовою та прокламації до місцевих городян про встановлення тут "нового порядку". Були заарештовані всі урядовці, а також почалися тотальні арешти євреїв. При цьому багато людей охоче видавали відомих їм євреїв несподіваним загарбникам і намагалися вислужитися перед новою владою. Декого з заарештованих розстріляли. Вінніпегці, яким повідомили про скасування всіх громадянських свобод і встановлення комендантської години, досить спокійно сприйняли нову реальність.

Нацистська окупація Вінніпега закінчилася так само раптово, як і розпочалася. "Нацисти", роль яких зіграли волонтери, з міста пішли, всі заарештовані були відпущені, "розстріляні" - воскресли. Виявилося, що це була показова акція, проведена за погодженням з урядом, щоб показати канадцям, що було б, якби нацисти реально захопили їхню країну. За співпрацю з окупантами ніхто покараний не був. Ця інсценізація, що отримала назву If Day, ознаменувала початок великого збору коштів на потреби канадських солдатів, які реально воювали з нацистами у Старому світі.

Про цю постановку у нас не згадують. Але саме вона стала реальністю в Криму та на Донбасі, де з'явилися озброєні люди, було піднято прапор іншої держави та встановлено новий порядок. А чи готові ми протистояти реалізації такого сценарію у своїх містах і селах?

                                                                                                                               

Русская Православная Церковь играет важную роль во внешней политике Кремля. На прошедшей неделе на сайте podrobnosti.ua появилась информация о встрече в Киеве послов стран ЕС и США в Украине со священнослужителями Украинской Православной Церкви (УПЦ) Московского Патриархата. Предстоятель УПЦ якобы попросил послов о международной поддержке против «жестокого преследования» сторонников его церкви и попыток захвата церквей.
  В этой красочной истории есть только одна нестыковка: как подтвердили в Представительстве ЕС в Киеве и в посольстве США в Киеве, подобная встреча никогда не проводилась.

«В 1841 году не слишком известный русский писатель выпустил в свет роман, который, прямо скажем, не выстрелил. В 1947 году однофамилец писателя, а может быть, и его потомок предложил миру свое произведение с тем же самым названием, и уж оно наделало шуму!»

Ще зі шкільних уроків географії ми знаємо, що деякі народи називають себе та свої країни зовсім по-іншому, не так, як називаємо їх ми. Наприклад, німці називають свою батьківщину Дойчлянд, австрійці — Остеррайх, греки — Еллада тощо. Та це непоодинокі приклади. Існує багато країн, мешканці яких були б украй здивовані, дізнавшись, як ми їх називаємо. Отже, дивовижні, з нашої точки зору, самоназви деяких країн світу:

Шкіперія (Албанія)

Аль-Джумхурія аль-Джазаїрія Демократія аш-Шаабія (Алжирська Народна Демократична Республіка)

Хаястани Ханрапетутюн (Республіка Вірменія)

Мадярорсаґ (Угорщина)

Сакартвело (Грузія)

Міср (Єгипет); Гумухурія Міср аль-Арабія (Арабська Республіка Єгипет)

Бхарат (Індія)

Чжунхуа Женьмінь Гунхего (Китайська Народна Республіка)

Чосон (Корея)

Аль-Мамляка аль-Магрібія (Марокко)

Пратет-Таї (Таїланд)

Суомі (Фінляндія)

Саха (Якутія)

Ніппон (Японія)