Люди, кохайте! Кохайте безтямно, Щоб все аж здригалося в тілі! Люди, кохайте! І самоти не знайти, Щоб не були ваші дні змарнілі! Люди кохайте, нестримно і палко, Не бійтесь зазнати страждання, Люди, кохайте! й печалі не знайте, Це краще, аніж пусті зітхання.

Усі мої думки, мов зв'язані тобою, Ти моє щастя, радість, і життя. Ти не даєш моєму серцю спокою, А я не можу сховати свої почуття. Весь день, і всю ніч, мої думки про тебе- Ти мій єдиний і коханий - на весь світ. Ось зовсім скоро обійняти тебе зможу, І почути, знову зможу, голос твій. [Приєднана картинка]

Мы ищем для себя роскошные забавы, А жизнью властвует ребяческий разврат, Судьбой своей довольны, но болью дышат раны, и медицина не поможет здесь никак.... Ломаем... Строем (чтобы вновь сломать), И наслажденье в этом получаем, Нам проще выкинуть, нежели отдать. Порой, колодой карт судьбу свою решаем. Бросаем поветру пустые обещанья, Хоть загодя о фальши выполненья знаем. Нам лишни предрассудки, мы их не соблюдаем, И если виноваты, другим вину скидаем. Не ценим свою жизнь, но вдруг ...

Читати далі...

Коснись моей шейки дыханьем, И не нужно мне хмельного вина, Прельни к ней страстно губами, И своди меня с ума. Поцелуи твои как наркотик, Будоражат кровь внутри. Руки твои,обожаю, мой котик, В прочем как и губы твои. [Приєднана картинка]

Кохання, що воно таке, Блаженство чи жорстоке покарання? Коли кохаєш вибачаєш все, Коли кохаєш, очі закриваєш, На всі проблеми, чи образи, Життя ж бо є одне. Проте так боляче від тих образ, Але ти все ж кохаєш й пробачаєш. Роки минають, згадуєш усе, І думаєш, що марні ці страждання, Кохання, що воно таке, Блаженство чи жорстоке покарання? [Приєднана картинка]

Приваблює мене земна краса, Місця, що не охоплені людьми, Де все любов природи омива, Де грають блиском струмені води. Краса, в якій бринить її життя, І сонце посміхається на небі, Усе живе, що дише, і буя, Немов в колисці раю, у блаженстві. [Приєднана картинка]

Вечоріло... Небо вкривалося зірками. Ось з'явилася одна - це була Вона. Поряд, поблизу неї, друга - це був Він. Вони кинули яскраво-ніжні погляди один одному, ніби обмінявшись поцілунками. Підійшла легка хмаринка, закривши їх. Два промені злилися в обійми... Там, на землі, за ними стежили двоє: Він і Вона. Сидячи на березі річки у нього на колінах, Вона ніжно обіймала його шию, схилившись на могуче плече. Їх погляди були спрямовані в одному напрямку. Вона щось тихо шепотіла, але Він був ...

Читати далі...

Уходит он... Слезу роняя, ты прокричишь: "Скорей иди"! Уходит он, на ночь не глядя, А ты ему: "Уйди!" Уйди!". Кричишь, сама не понимая, Что он уходит не на час, Что вот секунда, вот другая, И нет любви, нет больше Вас. Теперь ведь только Ты и Он. И надо с этим уж смерится. Но ты подумай перед тем, Как отпустить "с ладони птицу", Ведь он бы мог с тобой остаться, и ты могла б его простить, Подумай, прежде чем расстаться, В глаза ему еще взгляни....

Читати далі...

Любимый - свет моей души, Побудь со мной, не исчезай, Мой нежный сон, в ночной тиши, Дари мне этот светлый рай. Мне так спокойно и уютно, С тобой вдвоем вне суеты, Целуй меня, сжимай мне руки, И станут явью наши сны. Но тут в окно туман ворвался И ты расстаял сладкий сон, В моей руке цветок остался, Прекрасный розовый бутон. [Приєднана картинка]

Приезжай скорее мой милый, успокой мое сердце в груди, Без тебя я жить не умею, без тебя мне этот мир не мил, Я скучаю, болею, и плачу, мне так хочется быть с тобой, Приезжай скорее мой мальчик, одиноко ведь быть одной. Приезжай, и я буду послушной, самой нежной и самой родной, Обещаю, что стану лучше, только б был ты всегда со мной, Мой любимый, родной человечек, так хочу я тебя обнять, Мне с тобой жить, как-то легче, я прошу тебя, приезжай. Ночь - не ночь, день...

Читати далі...