Вот стою я мысленно у Президентской цитадели на Банковой и думаю о происходящих и прошедших событиях на Украине и не только, о втором Майдане и вообще о нашем смутном времени, нынешнее начало которому определяю апрелем 1985 года. Да, именно с Горбачевского театра политического абсурда нужно отсчитывать время становления « незалежностей » республик СССР и начало дележа общего пирога, именно там я бы стал искать зародыши,...

Читати далі...

Вставай країно, Досить мирно спати, за Україну і за свій народ, За тих , хто молодий, Хто не навчивсь мовчати, вставайте друзі, на переворот. Глянь, на майдані молодь стала, замайоріли в небі прапори, Слова надії дзвінко пролунали, нам до Європи, друзі, нам туди. Я знаю.... багатьом не зрозуміти, ні прагнень люду, а ні їх ідей, Що молодь тут стоїть не для розваги, Стоять за волю, правду, за людей! І в кожного горить в душі надія, що не підніметься рука...

Читати далі...

Подними глаза, и у стойки бара, Ты оставь стакан и не пей с него, Это не поможет, это не подскажет, Душу ведь не лечит- терпкое вино. Ты забыться сможешь, но забить не в силах, И душе так больно но куда идти, если разошлись, как уходят в море, от причала "Счастье"наши корабли.

Несколько дней назад президент Украины Виктор Янукович получил несколько тренировок по основам английского языка, перед тем как он посетит Вашингтон и встретится с президентом Бараком Обамой. Инструктор сказал Виктору Януковичу: "Перед тем как Вы пожмете руки с президентом Обамой, пожалуйста скажите ‘how are you’(Как Вы поживаете). Потом мистер Обама скажет ‘I am fine, and you?’ (Я в порядке а Вы как?). И вот теперь Вам нужно сказать ‘me too’ (Я...

Читати далі...

Я ХОЧУ В ГОСТІ ДО БОГДАНАВ святкову чи у будню днину, Зайду до нього в домовину і скажу: " Вже пора вставати,Бо стогне й плаче твоя мати. Закута знов в кайдани злості, Пече в душі і ломить кості, Нам зради не порахувати. Проснись Гетьмане , плаче мати". Уже не в силі їй терпіти, Голодні й босі її діти, Наругу терплять і знущання, А ти надія їх остання, Проснись Богдане, вже пора..... Тебе я хочу розбудити, Бо вже не можна так нам жити, На коней...

Читати далі...

- Мне давно хотелось тебя увидеть и поговорить. Знаешь в жизни сколько непонятного. Я даже раньше не верил что ты есть, а вот сейчас я вижу тебя, не ужели ты можешь все? - Ну..... совсем не все. - Ну да? Ты же должен меня охранять, спасать, прокладивать путь мне по жизни. -Ха, ты не правильно понимаешь мое предназначение, я предлагаю тебе варианты, а ты сам делаешь выбор. - А если я не правильно сделаю выбор, кто в ответе? - Ты. Ангелов не судят. -Ну тогда по подробнее, как мне тебя...

Читати далі...

Заглянемо в сесійну залу, Дивись тут депутатів рать сідай Гетьмане по зручніше Про що вони тут гомонять. Дивись затихли, дай їм Боже, Порозсідались на місця, Один дістав з них папірця, Розкрив і щось собі лопоче, А той он слухае й регоче, І каже що все це брехня, Його ж підтримують "браття", Які сидять з промовцем разом, Один дістав гранату з газом, Щоб це засідання прервати, Щоб той не смів більше брехати. ******** Знов обговорення іде, Ідеї інші видвигають...

Читати далі...

Поїдем де Верховна Рада, Веде засідання свої, Побач Богдане , там бої, Там гам і крики й барикади, Там клятви вірності і зради, Всі розділились на гурти. Одні кричать, другі регочуть, У рокопашні йдуть бої, А щоб всяк бачив, де свої, Мають нашивки кольорові. Спитаєш ти , за що воюють, Та я й не знаю як сказати, За той народ, який не чують, За тих , хто научивсь мовчати. Лише вони оруть та сіють, Збирають збіжжя і зерно, Вони народ, їм всеодно...

Читати далі...

В святкову чи у будню днину, Зайду до нього в домовину і скажу: " Вже пора вставати, бо стогне й плаче твоя мати. Закута знов в кайдани злості, пече в душі і ломить кості, Нам зради не порахувати. Проснись Гетьмане, плаче мати". Уже не в силі їй терпіти, голодні й босі її діти, Наругу терплять і знущання, А ти, надія їх остання, проснись Богдане, бо пора..... Тебе я хочу розбудити, бо вже не можна так нам жити, На коней сядемо й айда, Туди поїдемо де орда, засіла...

Читати далі...

-Ольга Андреевна, зайдите ко мне! Недовольным голосом произнес начальник. Оля быстренько поднялась со стула, взяла в руки блокнот и ручку и вошла в кабинет боса. Он сидел за столом, а рядом, держа в руке какой то документ сидел Максим Сергеевич, сотрудник который её очень нравился и при виде его она заливалась краской. На четверг оформите мне документы на выезд в Кировоград,, ну все что там полагается, и предупредите водителя, что бы в машине была вода...

Читати далі...