15 цитат Симона Петлюри.

1. В боротьбі виростає сила, розвивається свідомість, набирає животворної енергії національна воля, боротьба ставить на порядок денний питання про організацію національних сил, про сталеві, міцні форми цієї організації...

2. Народ, що породив висловника своїх думок і настроїв, чи то поета, чи діяча на громадській ниві, наділяє його рисами свого Я.

3. Можна жалувати раба і співчувати йому; можна пояснити риси рабської психології в пізніших поколіннях, але жити з ними, але завжди бути серед них і разом з ними йти до спільної мети — неможливо.

4. Український народ охоче переймає що кращого у інших, має великий хист до культури, просвіти й організації та здатний в короткий час зробити те, до чого іншим треба значно більше часу.

5. Тільки міць, єдність та тверде непохитне стремління до повної незалежності й свободи може бути нашим побратимом.

6. Наша сила в єдності, а порука успіху наших змагань в державній слухняності!

7. Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров'ю. Нашої — так само. Кров'ю чужою і своєю. Ворожою і рідною.

8. Дбаймо про підвищення нацією моральних елементів її буття — творчої любови до Батьківщини, сторожкости до ворога та помсти за кривди, заподіяні ним.

9. Великий чин наших лицарів вчить вірності ідеалам і умінню підпорядковуватись. Тільки вірність і слухняність творять передумови успіху національної боротьби.

10. Скупчимося один біля одного з готовністю взаємної допомоги і перестороги,— і ми витримаємо всі „міри і проби”.

11. Вірність ідеям є підставок) внутрішньої сили ширших громадських об'єднань, до національного включно.

12. Кров, пролита для ...великої мети, не засихає.

13. ... Не забуваймо про меч, учімося міцніше тримати його в руках.

14. Держава понад партії. Нація понад класи.

15. Українські мечі перекуються на рала тільки тоді, коли гасло — Незалежна Держава Українська — перетвориться в дійсність і забезпечить отому ралові можливість зужиткувати рідну плодючу землю з її незчисленними багатствами не для потреб третього або другого з половиною чи якого іншого Інтернаціоналу, а для устаткування і зміцнення власного державного добра і збагачення рідного народу.