далі

Розмова починається з дрібниць: хто як п"є чай,
плетеної серветки, синтетичної фабрики у Торуні що виробляє віскозну нитку. Якось швико розмова стає пердметною. Рената одружена, її чоловік син директора тої самої фабрики. Стосунки не склались вона хоче розлучатись. (Я був правий коли ще в машині подумав що їй не до моїх одкорвень, вона шукає відповіді на свої запитання, шукає опори.) Намагаюсь висловлюватись нейтрально, не як священник, але і не як приятель. А що Таня? Що шукає вона. Вона теж на роздоріжжі. Закінчила інститут у Києві, а працювати за спеціальністю не цікаво. Хоче побачити світ. От хоч так, автостопом по Європам. Але це не вихід, вона сама себе порівнює з тим коником з байки. Ми всі на роздоріжжі. Кожному потрібно прийняти рішення. Ми трохи засиділись, вже скоро дев"ята. О дев"ятій треба бути на молитві. Кажу, є два варіанти, або ви перечекаєте тут а о десятій я вас відвезу до Торуня, або я вивезу вас на край міста як домовлялись. (Останній варіант мені не подобаєтья, вже вечоріє, і по краю дороги шикується інший континген дівчат.) Та Рената наполягає. Ми їдемо, по дорозі обмінюємся телефонами. Машину ловимо разом (все ще сподіваюсь встигнути на молитву). На цей раз везе, у перші ж п"ять хвилин гальмує шикарний мерс. За кермом на вигляд солідний пан, їде якраз до Торуня. Я переговорив з ним, враження приємне. Ми швидко прощаємось прошу подзвонити по приїзді. На молитву я теж встиг. Я молився і за моїх нових знайомих. Об одинадцятій подзвонила Ренатка, вони доїхали без пригод, поспілкавались з важливим паном. (Той пан виявився податківцем. Податківець що підбирає хіппі на дорозі -- буває ж таке!) Ми говорили трохи не з годину, якось про все і ні про що. Забув сказати, серед моїх обов"язків також робота в одній школі в Торуні два рази на тижень. Рената була асистентом в університеті. (Університет де працював сам Коперник, хто не знає). Правда,веде вона не фізику, а програмування. Домовились на тижні зустрітись. Тепер вже і мене розбирала цікавість що та як, тобто як то воно воно бути асистентом в університеті Коперника.
От в все давно запанувала ніч. Все в цей день наче відбувалось згідно з якимось вищім планом. Зустріч, слова ... питання. Чому мені зустрілись ці дві дівчини? як пов"язані наші шляхи? Обидві вони не янголята, дівчатка проблемні... Ще так багато не сказаного не відкритого. Але це вже не сьогодні.