http://www.ex.ua/view/553475?r=82476,80934

Для тих, хто в своєму житті іноді спілкувався, спілкується або спілкуватиметься із співробітниками патрульно-постової служби міліції України (далі по тексту - ППС).

Стаття 57 Конституції України свідчить: «Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки».

Правовою основою діяльності співробітників ППС, згідно ст. 2 Статуту патрульно-постової служби міліції України, (далі по тексту - Статут ППС) є: Конституція України, Закон України «Про міліцію» та інші законодавчі акти, укази і розпорядження Президента України, декрети, ухвали і розпорядження Кабінету Міністрів України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані в установленому порядку, сам Статут ППС, рішення органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади, прийняті в межах їх компетенції, нормативні акти МВС України.

Розповідаючи про належну поведінку співробітників ППС з громадянами, ми спиратимемося переважно на Закон України «Про міліцію» і Статут ПСС та Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУАП) з огляду на те, що ці нормативно-правові акти найчіткіше регламентують права та обов'язки співробітників ППС. І щоб не зганьбити честь і гідність українського міліціонера, ми змальовуватимемо картину належної поведінки співробітника ППС із законослухняними громадянами, керуючись лише нормами закону.

Співробітники міліції - особи, наділені владою, часто впевнені в своїй безкарності і правоті, навіть у тому випадку, якщо вони порушують закон. Проте серед них зустрічаються дуже різні люди по рівню агресивності, поглядам, намірам і т. д. У нашій країні багато чого залежить від особистих якостей міліціонера, тому не може бути універсальних рад, як поводитися в тій чи іншій ситуації - уважно придивляйтеся і вирішуйте самі.

Найвірогідніше Ви можете опинитися в двох ситуаціях:

1) конфлікт з міліцією розвивається на вулиці, в публічному місці, на акції, а міліціонер просто відпрацьовує чергування або заробляє собі «на морозиво»;

2) міліціонер (оперативник, патрульний) затримав Вас по наведенню органів або, заставши на місці здійснення правопорушення або злочину, помістив в машину, привіз у відділення, посадив до камери.

У першому випадку Ви можете сміливо відстоювати свої права - це часто приносить добрий результат. Ризик насильства є, але він невеликий. У другому випадку потрібно бути обережніше, без свідків співробітники міліції поводяться набагато агресивніше! Поводьтеся з ними ввічливо. Не чиніть опір, коли обшукують. Не грубіть їм і не використовуйте в спілкуванні з ними нецензурну лексику. Звертатися варто на «Ви», спокійним тоном, використовуючи слова: «будь ласка» і «спасибі». Якщо вони матюкатимуться і будуть щось питати на жаргоні, скажіть, що жаргону Ви не розумієте. Ввічливо і спокійно попрохайте їх говорити нормальною мовою.

Як показує практика, найчастіше побиття зазнають особи з вищою гуманітарною освітою, які, на думку міліціонерів, полюбляють «бути розумними». У разі серйозних розбіжностей з патрульними, ОМОНом, п'яними або явно неадекватними міліціонерами, потрібно попрохати запросити старшого за званням або просто чекати, коли він з'явиться, не розвиваючи конфлікт. Оскільки на старшому за званням лежить набагато більше відповідальності, він, найімовірніше, погодиться з юридично обґрунтованою точкою зору.

ЗУСТРІЧ ІЗ СПІВРОБІТНИКОМ МІЛІЦІЇ НА ВУЛИЦІ

Згідно п. 1 ст. 10 Закону України «Про міліцію» одним з обов'язків співробітників міліції є забезпечення безпеки громадян і громадського порядку. Основним засобом виконання вказаного обов'язку є патрульно-постова служба міліції, діяльність співробітників якої детально регламентується Статутом ППС. Але майте на увазі, що патрульні далеко не завжди добре знають закон «Про міліцію» і Статут ППС, тому має сенс зкопіювати або роздрукувати і носити з собою найбільш важливі сторінки цих документів а також витягу з Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУАП) і Карно-процесуального кодексу (КПК). Вказувати на порушення конкретних статей потрібно ввічливо, щоб не склалося враження, що Ви намагаєтеся принизити патрульного.


Що слід пам'ятати при зверненні до Вас співробітника ППС, і як це звернення має відбуватися:

• при зверненні до громадянина патрульний (постовий) має привітатися, приклавши руку до кашкета, назвати свою посаду, звання і прізвище. Потім стисло і зрозуміло повідомити причину і мету звернення, тобто обґрунтувати своє звернення до Вас не тільки назвавши статтю якогось закону, але і роз'яснивши зміст вказаної статті (ст. 143 Статуту ППС)

• співробітник міліції в будь-яких умовах має бути ввічливим і тактовним з громадянами, звертатися до них на «Ви», свої вимоги і зауваження висловлювати в переконливій і зрозумілій формі, крім того, у спілкуванні з громадянами неприпустимі:

А. Підвищення тону, грубість, зарозумілість;

Б. Іронічний або неввічливий виклад зауваження;

В. Фрази або репліки, які принижують людську гідність;

Г. Погрози, повчання і несправедливі докори;

Ґ. Пред'явлення необґрунтованих звинувачень;

Е. Загрозливі або такі, що кривдять жести знаки (ст. 143 Статуту ППС)

• з підлітками патрульно-постові наряди мають поводитися так само ввічливо, як і з дорослими. Зауваження дітям робляться з урахуванням їх психології і рівня розвитку (п. 146 Статуту ППС)

• у розмові з громадянами працівники міліції мають проявляти спокій, витримку і розсудливість. Вони не повинні відповідати грубістю на грубість і в своїх діях керуватися особистими неприязними відчуттями. Якщо порушник на зроблені йому зауваження реагує збуджено, необхідно дати йому час заспокоїтися і попросити пояснення з приводу його невірних дій. Роз'яснити неправомірність його поведінки з посиланням на відповідні закони, ухвали й інші нормативні акти. Тільки після цього може бути прийняте рішення про складання протоколу, накладення штрафу на місці, доставку порушника в міліцію або можливості обмежитися зауваженням. Зауваження правопорушникам, які мають при собі дітей, по можливості, робляться так, щоб діти цього не чули. (ст. 144 Статуту ППС)

Необхідно знати, що відповідно до чинного законодавства і нормативних документів МВС України, громадяни зобов'язані виконувати тільки законні вимоги співробітників міліції і лише при несенні ними служби, тобто у момент виконання ними своїх посадових обов'язків. Не мають права звертатися і робити відносно Вас будь-які дії співробітники міліції поза часом свого чергування (несення служби), які тим паче знаходяться у відпустці, а також співробітники позавідомчої охорони і інших спецпідрозділів, якщо вони не виконують у цей момент на вулиці або інших суспільних місцях окремі операції, тобто не знаходяться при виконанні (це мають місце при проведенні масових суспільних заходів, в зонах аварій, під час проведення рейдів на ринках і т. п.) Стажисти не мають права нести службу без супроводу а також перевіряти Ваші документи і складати протоколи.

Співробітник ППС, який знаходиться при виконанні своїх обов'язків, зобов'язаний:

• бути у форменому одязі, може мати закріплений на одязі номерний знак (жетон), на якому вказаний персональний номер, підрозділ в якому він служить

• на першу вимогу посадовців і громадян назвати своє прізвище, місце роботи і пред'явити своє службове посвідчення для ознайомлення, не випускаючи його з рук, при цьому тримати посвідчення співробітник ППС повинен так, щоб його зручно було прочитати і у разі потреби переписати дані співробітника. Обов'язково перепишіть дані співробітника міліції, який Вас затримує - вони можуть стати в нагоді у разі оскарження його незаконних дій. Можливо патрульний поставить Вам питання: «Нащо Ви робите записи?» Відповідайте йому прямо, що хочете знати його дані, щоб оскаржити дії міліціонера, якщо вони, на ваш погляд, виявляться неправомірними. Зверніть увагу, що не треба кричати: «Я скаржитимуся», скандалити і загрожувати. Потрібно спокійно сказати щось на зразок: «Якщо Ви порушуєте закон, я буду вимушений написати заяву в прокуратуру». Міліційне начальство дуже не любить, коли приходять скарги на конкретних людей. Вже на цій стадії від Вас можуть "відв'язатися".

Крім того, згідно ст. 39 Статуту ППС, заступаючий на службу співробітник міліції зобов'язаний мати при собі картку маршруту або посту. Можна попросити співробітника міліції пред'явити цей документ. Робити це міліціонер не зобов'язаний, але ця вимога дозволить Вам закріпити психологічну перевагу, особливо якщо співробітник здійснює патрулювання не на своїй ділянці і / або не в робочий час. Якщо Ви почали хвилюватися - наберіть у груди повітря і, не видихаючи, пора***те до десяти, потім почніть відповідати.

У випадку, якщо співробітник міліції відмовився пред'явити Вам свої документи, Ви маєте повне право припинити з ним спілкування і йти у своїх справах, оскільки всі подальші дії співробітника міліції будуть неправомірними. Ймовірно, що у відповідь на відмову пройти за ними, співробітники міліції почнуть Вас тягнути у бік машини і / або почнуть затримувати Вас ще грубіше. Ви можете чинити опір з відповідними наслідками. Якщо Ви знаходитеся в людному місці і впевнені в поганих намірах співробітників міліції, Ви можете кричати і просити про допомогу тих, що оточують: представники всіх «каральних» структур не люблять привертати до себе зайвої уваги перехожих і преси, тому якщо затримуваний не йде з ними добровільно, а валиться на землю і голосно кричить: «Мене заарештували ні за що, без жодної причини!» - патрульні або оперативники перестають кричати і матюкатися, а м'яко, пошепки умовляють Вас пройти в машину. Якщо на Вас не було спеціального «наведення», на одному з цих етапів у Вас є шанс "відв'язатися" від міліціонерів - вони не люблять мати справу зі скандалістами. Якщо їм потрібні саме Ви, затримання уникнути, швидше за все, не вдасться, і надалі краще всього не провокувати своєю поведінкою насильство.

Коли Вас затримують, намагайтеся запам'ятати максимум «особливих прикмет» оперативників або патрульних: скільки їх, який у кожного зріст, колір очей і волосся, голос, чи є татуювання, в чому вбрані (у формі або у штатському), колір одягу, матеріал, якісь особисті прикмети: шрам на обличчі або в іншому видному місці, родимка, бородавка і т. п. Якщо Вас ведуть до машини, запам'ятайте її номер, модель, колір, як виглядає водій, скільки в ній людина, як вони виглядають, їх звання, вбрання. У машині прислухайтеся до переговорів по рації - запам'ятаєте позивні, на який відгукуються люди в машині. Вас посадили в машину і кудись везуть - дивиться у вікно, якщо це можливо, на дорогу і запам'ятовуйте. Якщо з однієї машини Вас пересаджують в іншу, запам'ятайте і її номер, колір, модель. Все це може знадобитися під час слідства, якщо співробітники, що відвезли Вас, зроблять протиправні дії. Якщо до Вас в машину або в камеру приведуть ще якусь людину, не будьте відвертий з ним. Це може бути спеціально підсаджена особа, що вдає з себе потребуючу підтримки і співчуття. Підбадьорте її, але не розповідайте їй нічого про себе.

ПЕРЕВІРКА ДОКУМЕНТІВ

Улюблені приводи затримання на вулиці або в транспорті ні в чому невинної людини (з метою виконання «плану» і додаткового заробітку) - перевірка документів і реєстрації. У цьому випадку важливо знати, що відповідно до Закону «Про міліцію» (п. 2 ст. 11), співробітник міліції має право перевіряти документи, що засвідчують особу, у громадян якщо є достатні підстави підозрювати їх в здійсненні правопорушення (злочини).

Згідно ст. 136 Статуту ППС, співробітники мають право доставляти в міліцію осіб, підозрюваних в скоєнні злочинів (правопорушень), за наявності однієї з наступних підстав:

А. Коли цю особу застали під час скоєння злочину або безпосередньо після його здійснення;

Б. Коли очевидці, у т. ч. і потерпілі, прямо вкажуть на цю особу, що саме вона скоїла злочин;

В. Коли на підозрюваному або на його одязі, при ньому або в його житлі будуть виявлені явні сліди злочину. За наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу в скоєнні злочину, її може бути доставлено в міліцію лише в тому випадку, якщо здійснена спроба втечі або коли не встановлена її особа;

Г. Передбачається, що особа знаходиться в розшуку.

Отже ввічливо і тактовно до Вас звернувшись, співробітник ППС має право уточнити необхідну йому за службовим обов'язком інформацію, якщо Вам така відома, або на підставі ст. 11 Закону України «Про міліцію» і ст. ст. 133, 229 Статуту ППС перевірити у Вас документи, якщо Ви ПІДОЗРЮЄТЕСЯ в здійсненні правопорушення.

При такому розвитку подій Вам, як законослухняному громадянину (якщо Ви таким є), необхідно уточнити, в якому саме правопорушенні Ви підозрюєтеся. На що співробітник ППС може відповісти, що Ваша зовнішність схожа за описом із зовнішністю відомого правопорушника і злочинця, яку він, як пильний вартовий порядку, вивчав в зведеннях МВС України.

Міліціонер не зобов'язаний пред'являти Вам орієнтування до розшуку, проте Ви маєте право зажадати опис того, кого він розшукує. Це стане в нагоді, якщо згодом Вам доведеться оскаржити дії міліціонера. Суд зажадає розшукову справу і зможе переконатися, чи дійсно Ви схожі на людину, що знаходиться в розшуку, чи міліціонер просто шукав привід для перевірки у Вас документів.

Які документи можна пред'являти?

Документом, який засвідчує особу, є будь-який документ, виданий уповноваженим на те державним органом. Тому це не тільки український паспорт (ні у одному правовому акті, до речі, не закріплений обов'язок громадянина скрізь носити з собою цей документ), але і закордонний паспорт, водійські права, свідоцтво про народження, пенсійні, ветеранські посвідчення і т. п. Іноді буває досить студентського квитка, пропуску, посвідчення журналіста, посвідчення громадської організації і т. п., але слід мати на увазі, що офіційними документами, що засвідчують особу, вони не є.

Із документами громадян співробітник ППС повинен звертатися охайно, не робити в них ніяких позначок (ст. 147 Статуту ППС). Виходячи з цього, наш Вам порада - виходячи з дому, візьміть з собою документ, що засвідчує Вашу особу. Великих труднощів це не складе, проте може стати у пригоді! Співробітник ППС, взявши в руки Ваше посвідчення особи, прочитавши Ваше прізвище та інші дані, порівнявши фото в ньому з Вами і не знайшовши особливої відмінності, все ж таки залишається непохитним. Він заявляє, що Ваші документи мають ЯВНІ ОЗНАКИ ПІДРОБКИ і на підставі ст. 11 Закону України «Про міліцію», ст. ст. 136, 148 Статуту ППС просить пройти з ним в найближчий відділок міліції. Якщо Ваші документи в порядку, але співробітник міліції має намір їх вилучити, а натомість видати довідку або не видати нічого - це неправомірні дії з його сторони. Згідно п. 23 Положення про паспорт громадянина України, «забороняється вилучення у громадянина паспорта, окрім випадків, передбачених законодавством України» (заклик на термінову службу в армію, рішення або вирок суду і т. д.) Згідно ст. 201 КУАП, «незаконне вилучення посадовцем паспорта загрожує накладенням адміністративного штрафу в розмірі від 17 до 51 гривні». Отже Ви можете сміливо скаржитися на дії співробітника міліції.

Таким чином, якщо у Вас вилучають паспорт, то потрібно повідомити співробітнику міліції, що його дії неправомірні і Ви будете на нього скаржитися в прокуратуру. Якщо це не допомагає, можна продемонструвати Вашу готовність піти додому, залишивши паспорт в міліції, і жити якийсь час без паспорта, написавши заяву про його крадіжку міліціонером і чекаючи виготовлення нового. Якщо і це не допоможе, врешті-решт, дійсно, можна залишити паспорт міліції і піти додому.

Згідно ст. 4 Статуту ППС України, працівники міліції, які несуть патрульно-постову службу, повинні мати високі моральні цінності і необхідну професійну підготовку. Звідси витікає, що якщо Ваші документи були у повному порядку, Ви володіли ними на законних підставах і після доставлення у відділ міліції ці факти підтвердилися, Ви маєте право поводитися з скаргою на непрофесійні дії і за відшкодуванням моральної шкоди до вищепоставленого начальника міліціонера, що затримав Вас, і в органи прокуратури. А у разі ігноруванні Ваших вимог правоохоронними органами - звертайтеся до правозахисних організації, доведіть, якщо доведеться, справу до суду.

Таким чином якщо міліція дуже хоче забрати саме Вас, вона знайде привід для цього, якщо Ви великої цінності для неї не маєте, досить часто можна уникнути затримання за допомогою аргументів про його неправомірність. Якщо Вас незаконно затримали, пасивний опір не допоміг, Ви сидите в міліційній машині або Вас везуть у відділення, насамперед потрібно повідомити про затримання вашим родичам або знайомим. Краще всього повідомити номер відділення, його адресу і / або описати місце вашого затримання так, щоб родичі змогли з'ясувати, на території якого відділення це сталося. Робіть це так, щоб співробітники міліції цього не помітили - інакше вони можуть спробувати Вам перешкодити. Відправте sms і постарайтеся вимкнути звук і заховати мобільний телефон, щоб у Вас залишився зв'язок із зовнішнім світом.

http://cym.org.ua/tmp/090723212252P.html

http://www.youtube.com/watch?v=LPw4BYy2dbw&feature=player_embedded

НКВД - Гестапо: Брати по крові / НКВД-GESTAPO. Браты па крыві (2009) НКВД - Гестапо: Брати по крові (2009) Фільм грунтується на долях людей і історичних документах про співпрацю НКВД і Гестапо в різних сферах - зокрема, в обміні в'язнями. СРСР відправляв до Німеччини антифашистів і євреїв, які там піддавалися знищенню. Рік випуску: 2009 Мова :білоруська, російська Країна: Білорусь Жанр: Дакументальни, Гістарични Режисер: Ўладзімір Самойлаў Тривалість: 00:31:33 Якість: Satrip Формат: AVI Відео кодек: XVID Аудіо кодек: Mp3 Відео: 704 x 536 Аудіо: 48000hz 2 ch 128 kbp

http://www.ex.ua/view/169364?r=82476,80934

Жанр: артхаус, психологічний Країна: Українська РСР Кіностудія / кінокомпанія: Київська кіностудія імені О. Довженка Режисер: Юрій Іллєнко Актори: Дмитро Мілютенко, Лариса Кадочникова, Феодосія Литвиненко, Ніна Алісова, Джемма Фірсова, Іван Костюченко, Євген Балієв, Юрій Мажуга, Олена Коваленко, Костянтин Єршов, Наталія Міщенко, Володимир Лемпорт, Микола Сіліс, Григорій Басенко, Сашко Вєніков Сюжет: Фільм-притча, фільм-роздум про сенс нашого життя, про брак духовности і співчуття рідним людям, рідній природі, один одному. "Криниця для спраглих" - дебют у кінематографі Івана Драча, сценариста, та Юрія Іллєнка, режисера. Була знята у 1965 році, але покладена "на полицю". Фільм було заборонено постановою ЦК КП України. У Постанові №3 Державного Комітету України з кінематографії від 10.03.1967 в розділі про недоліки в роботі є фраза: "Так, недосвідченість режисера Ю.Іллєнка призвела до того, що у фільмі "Криниця для спраглих" було допущено ідейні збочення, внаслідок чого фільм не було випущено на екран, а витрати в сумі 268,0 тис. крб. списані на збитки". Вперше фільм було показано 1988 року. Тривалість: 1:08:00 Якість: TVRip Відео: кодек: MPEG-2 розмір кадру: 720х576 бітрейт: 2930 кб/с Аудіо: мова: українська переклад: оригінал кодек: MP3

бітрейт: 128 кб/с

http://www.ex.ua/view/346369?r=82473,80934

Мы многое потеряли, наши близкие погибли, но мы не одни. Мы не сломлены. Если вы слышите меня - вы и есть сопротивление. Если вы меня слышите - вы есть сопротивление... Глаза заклейте пластырем Купюра стала пастырем Заткните уши ватой Ведь вы не виноваты Давайте сделайте вид Что этого всего нет Ну или вас это точно никак не касается... Может тогда насиловать, резать будут не вас Маш, Наташ, Лен, Иванов и прочих Вась Народу много, русское быдло Вас корми гамном - вы скажете повидло Я разозлил вас - вам обидно Дальше вида из окна вам ничего не видно Информация в свободном доступе - бери Но у слепцов слепы даже поводыри. Того кто хочет жить, жить учить не надо Но если пастухом стал волк, что будет делать стадо ? Два восемь два (статья имеется ввиду УК РФ) за самооборону наций Система станет соблознять - предложит продаться Но ты идешь в отказ - больше нанося урона Сопротивление и есть самооборона За свою жизнь, за свои идеи Не сомневаясь ни капли, нисколько не робея Под тихий шепот врага "Давай сдавайся" Кровь говорит: "Не смей, обороняйся" Не шагу назад - ей вторит родная вера И ты идешь на бой любой спокойно и размеренно Уверенный в тылах - прикроют братья А что до псов системы - плевать на них Собака потрепает плоть, но не укусит душу Когда дано видеть сразу - понимаешь лучше Прививая веру людям - перестаешь сражаться Сильные мира сего сами приползут сдаваться, к тебе... Сила сопротивления - это ты и я Вместе, как каленые звенья Сила сопротивления - это ты и я Держим напор до последнего... Из под полы хватило пропаганды сполна Убогим и тупым даже ясно - это война И у врага кстати выбора особо нет Сдохнуть либо чтить наш суверенитет Под какой личиной черти стучат в двери Чем шпигуют глухие окраины матовый мерин Мы хоронили своих и получали ответы Потерей закален дух и северным ветром Теперь на подъезде воздух в тиши замер Туда не смотрят первого канала камеры Там защитники семьи вражиной резаные И там в полумраке ледяном вера станет железной Каждый шорох присекает над водной гладью Многофлиртующую сразу называть блядью Продажу яда, ядерного взрыва опасней Смерть в бою правом, привелегии и счастье Даже задыхаясь гнилью мы полюбому выживем Ведь эта вера только сделала крепость из хижины Никакими ураганами не вырвать фундамент Если в глазах небосклон, в сердцах пламя И мы будем очищать ночь, силами всеми Ибо перед рассветом тварь ныкается в щели Так что прыгай в тапки, вали сбывая одышку У нас принципы возможно борзые слишком На верандах грязных между домов простуженных Убивая себя в кровь мы нашли жемчужину Именно тогда появилась эта основа Из огранки еще, но стальное слово За собой следи, дабы раньше срока не сгинуть И в темноте подворотни заглядывай за спину Держи напор, как держат каленые звенья Слышишь дыханье в ночи - это ополченье Сила сопротивления - это ты и я Вместе, как каленые звенья Сила сопротивления - это ты и я Держим напор до последнего... Издавна, мы - греки называем богатырей сих росичами или руссами. Мужи росские - доблестные воины. При набегах не много рабов взять удается от славян сих, ибо неволе предпочитают все они смерть. Мы не сломлены. Сопротивление.

Никаких компромиссов, даже перед лицом армагеддона

25/17

В Ставропольском крае сыщики раскрыли загадочную серию жестоких убийств и покушений, жертвами которых стал бизнесмен, врач и два милиционера. К преступлениям оказался причастен пасечник, который мстил обществу за смерть своих детей подобно главному герою фильма "Ворошиловский стрелок".

В настоящий момент 51-летний хозяин пасеки Александр Таран арестован и ему уже предъявлены обвинения, сообщает Life.ru со ссылкой на старшего помощника руководителя следственного управления по Ставропольскому краю Екатерину Данилову. Мужчина полностью изобличен в совершенных тяжких преступлениях, а главной уликой против него стал единственный волос, обнаруженный на случайно найденном в лесу оружии. По данным расследования, арестованный стал серийным убийцей после того, как решил бросить вызов наркомафии, мстя за свою погубленную семью. Таран два года выслеживал и расстреливал людей, которых считал прямо или косвенно причастными к смерти своих детей. 20-летняя дочь киллера-энтузиаста скончалась от передозировки наркотиков, а 25-летний сын погиб от побоев неизвестных хулиганов. После этого жертвами пасечника-мстителя стали местный бизнесмен, оперативник и начальник криминальной милиции района. Тяжелое ранение также получил врач, лечивший его дочь. Линчеватель врачей и милиционеров Предыстория жуткой драмы относится к лету 1994 года, когда дочь Александра - Наталья Таран - умерла в районной больнице. Больше всего отца шокировала причина ее кончины - смертельная доза наркотика. Родитель пытался узнать, кто подсадил его дочку на героин, требовал наказать негодяев, но милиция спустила дело на тормозах. Отец не смирился, пытался докопаться до правды. А спустя семь лет в дом Тарана пришло новое горе - его сына Владимира жестоко избили на дискотеке, до смерти. Убийц так и не нашли. Тогда пасечник купил автомат Калашникова и поклялся на могиле детей, что отомстит за них. Он решил судить и казнить сам, не оглядываясь на власть и законы. Первой жертвой мстителя пал местный авторитет Магомед Эркенов. Таран был убежден, что его племянник причастен к гибели сына. Пасечник подкараулил бизнесмена возле калитки его дома в райцентре Александровское. Убийца "произвел в него не менее 12 выстрелов из автомата АКМ, в результате чего потерпевший скончался на месте". Следующей целью стал главврач местной больницы Сергей Гресев. Медик, по мнению мстителя, был виновен в смерти его дочери, поскольку не смог ее спасти. Или не захотел. В тот вечер Сергей Гресев отдыхал дома. Пасечник в последнюю минуту пожалел его и "отменил смертный приговор", сделав калекой одним прицельным выстрелом в плечо. Уголовный розыск так и не смог раскрыть убийство бизнесмена и покушение на врача. Эти преступления следователи вообще не связывали друг с другом. Никто не подозревал тихого пасечника, которого почти каждый день видели на кладбище. Седого, состарившегося до срока мужчину, который, казалось, после гибели детей мог только одно - плакать. Затем Александр стал карать и милиционеров, считая, что они покрывают наркодилеров, причастных к смерти его дочери и сына. Мститель подкараулил старшего оперуполномоченного 38-летнего Олега Танчика и снайперским выстрелом свалил его наповал. А спустя полгода выстрелом в спину убил начальника криминальной милиции Александровского ОВД Владимира Штану. После этого каратель-одиночка спокойно ушел с места преступления: неспешным шагом человека, выполнившего свою работу. Попавшиеся ему навстречу односельчане и помыслить не могли, что этот спокойный, улыбающийся мужчина - киллер. "Я все могу понять - горе, желание наказать виновников смерти детей, - плачет вдова Владимира Штаны Лариса. - Но когда стреляют в спину ни в чем не повинного человека, разве это справедливо? Да мой муж вообще в то время находился в отпуске и не имел никакого отношения к делу о нападении на Владимира Тарана!" Кроме того, на счету Александровского "ворошиловского стрелка" - хулиганство и посягательство на жизнь сотрудника ДПС ГИБДД города Светлограда и членов его семьи. Это преступление было совершено Тараном после того, как в отношении него был составлен протокол об административной ответственности, и ему отказали в возврате его задержанного автомобиля, передает "Интерфакс" со ссылкой на ставропольское следственное управление. Разоблачение Следователи буквально рыли землю, чтобы поймать преступника, устроившего настоящий террор в райцентре, пишет издание. Сначала они думали, что их коллег отстреливают местные бандиты. Но оперативные разработки ни к чему не привели. А пасечник последние четыре года преспокойно жил в Александровском. Вычислили преступника случайно. Житель села нашел в лесополосе, недалеко от пасеки Тарана, завернутый в старый халат автомат Калашникова с самодельным глушителем. Милиционеры обошли мастеров, и один слесарь припомнил, что Александр заказывал у него странную трубку. "Говорил, что насадка для газовой горелки - ульи греть", - пояснил мастер. Оперативники нагрянули в дом пасечника с обыском и нашли у него самодельный пистолет. Но главной уликой следствия стал человеческий волос, который отыскали на найденном в лесу автомате. Экспертиза показала, что этот волос принадлежит именно Александру. После этого пасечника немедленно арестовали. "Мужчине предъявлены обвинения в убийствах, покушении на убийство, посягательстве на жизнь сотрудников правоохранительных органов и незаконном хранении и ношении огнестрельного оружия, - поясняет Екатерина Данилова. - Его ждет суд". Александру Тарану инкриминируется ч.1 ст.222 (незаконное хранение, ношение огнестрельного оружия), п.п."а,б" ч.2 ст.105 (убийство), ч.3 ст.30 через п.п."а,б" ч.2 ст.105 (покушение на убийство), ст.317 (посягательство на жизнь сотрудника правоохранительных органов), п."а" ч.1 ст.213 (хулиганство) УК РФ. При столь весомых доказательствах первый состав суда присяжных все-таки вынес оправдательный приговор. Журналисты объясняют это «одобрением поступков Тарана со стороны местных жителей, которые жаловались на произвол милиции и наркомафии». Большинство односельчан относятся к Александру Тарану, лишившему жизни трех человек, и искалечившему четвертого, с «пониманием» и даже с симпатией. В разговорах «не под запись» с журналистами жители Александровского жаловались на произвол местной милиции и говорили, что хоть так «на них управа нашлась». Решение присяжных оказалось неприемлемым для Верховного суда РФ, который набрал новый состав коллегии, обеспечив нужное для себя решение. Но этом дело не ограничилось. Во время судебного процесса Александр Таран был насильно побрит и пострижен, хотя он является старообрядцем и подобные действия представляют собой прямое надругательство над его религиозными чувствами. Присяжные со второй попытки признали виновным ставропольского пасечника, убивавшего из мести милиционеров В Ставропольском крае новая коллегия присяжных заседателей вынесла обвинительный вердикт по делу местного пасечника Александра Тарана, передает ИТАР-ТАСС со ссылкой на следственное управление при краевой прокуратуре. Похоронив своих детей, мужчина превратился в жестокого мстителя для тех, кого он посчитал виновным в их смерти, полагают гособвинители. Вооруженный автоматом Калашникова фермер убивал даже милиционеров, считает гособвинение. Однако на первом процессе присяжные сочли вину Тарана недоказанной, и он был оправдан. Теперь же прокуроры празднуют крупную победу. Обвинительный вердикт был вынесен 57-летнему жителю села Александровское Александру Тарану. Его обвиняют в серии покушений и убийств односельчан и сотрудников милиции, совершенных из мести за гибель своих детей. Это резонансное дело рассматривается уже во второй раз. 3 сентября Верховный суд РФ отменил основанный на вердикте присяжных приговор Ставропольского суда, признавшего Тарана невиновным. "Собранные следователем по особо важным делам Мариной Чепуровой доказательства признаны судом присяжных заседателей достаточными для вынесения обвинительного вердикта", - сказала старший помощник руководителя следственного управления Екатерина Данилова. Таран обвинялся по ч.1 ст.222 (незаконное хранение, ношение огнестрельного оружия), пп."а", "б" ч.2 ст.105 (убийство), ч.3 ст.30 через пп."а", "б" ч.2 ст.105 (покушение на убийство), ст.317 (посягательство на жизнь сотрудника правоохранительных органов), п."а" ч.1 ст.213 (хулиганство) УК РФ. "Битва" за вещдоки и голоса присяжных Александр Таран убил двух офицеров милиции, предпринимателя, покушался на жизнь врача и еще одного милиционера. Все это он совершил из мести за смерть своих детей. К такому решению пришли 7 из 12 присяжных заседателей Ставропольского краевого суда. Однако ранее другая коллегия оправдала мстителя, посчитав его вину не доказанной ни по одному пункту обвинения. Тогда "дело Тарана", прогремевшее на всю страну, развалилось в суде, и присяжные единодушно сказали "нет" версии прокуратуры. Однако Верховный суд России решение отменил и отправил дело на повторное рассмотрение, мотивировав его необходимость тем, что один из присяжных скрыл свою давно погашенную судимость. Как это могло повлиять на объективность других 11 человек, осталось неясным, но обвинение использовало эту возможность для обжалования приговора. Как выяснилось, не зря. Второй суд длился на два месяца меньше первого и все-таки склонил большую половину присяжных на сторону прокуратуры, пишет газета "Комсомольская правда". "Мнения присяжных разделились в соотношении 7 к 5 в пользу виновности моего подзащитного, - рассказал адвокат Тарана Вячеслав Савин. - До оправдательного вердикта нам не хватило одного голоса. Таран признан виновным по всем пунктам обвинения, кроме хранения пистолета". Присяжные посчитали, что Таран заслуживает снисхождения. Об обжаловании приговора говорить пока рано, поскольку он еще не вынесен. Как только это произойдет, защита направит кассационную жалобу в Верховный суд. "На мой взгляд, процесс шел с ущемлением прав защиты на предоставление доказательств. В частности, не были приняты во внимание наши возражения по повторной фоноскопической экспертизе", - пояснил Вячеслав Савин. Были и другие процессуальные нарушения, которые не дали защите представить доказательства невиновности подсудимого в полном объеме и убедить в этом присяжных заседателей. Напомним, Александр Таран виновным себя не признал до сих пор. Правда, сидя в камере с "подсадной уткой", который проходил по делу под псевдонимом, он якобы выложил тому все, как было: как покупал автомат с патронами в Моздоке на границе с Чечней, куда ездил продавать мед и подсолнечное масло, как потом зарыл его на пасеке, как прятал в улье пистолет и другие подробности. Экспертиза пленки с "откровениями" мстителя во время первого суда не смогла установить, принадлежит ли голос Тарану. Повторная экспертиза, на которой настояло обвинение, ответила на этот вопрос утвердительно: дескать, говорит именно Таран. Ключевой свидетель обвинения, пасынок Тарана Иван Задорожный, в присутствии которого мститель якобы пристреливал и прятал автомат, от своих показаний на предварительном следствии снова отказался, сказав, что он все выдумал. Тем не менее, других свидетельств и доказательств присяжным хватило для признания вины подсудимого. Приговор Александру Тарану вынесут в ближайшее время. С учетом возможного снисхождения суда, ему, вероятнее всего, удастся избежать пожизненного заключения, но и 15 лет лишения свободы для 57-летнего человека - это почти синоним высшей меры наказания. В краевом суде сообщили, что постановление приговора по "делу Тарана" назначено ориентировочно на 9 декабря. Взяв за основу обвинительное решение присяжных, судья огласил свой вердикт. Валерий Блинников, судья ставропольского Краевого суда: «23 года колонии строго режима». Вынесенный приговор не устроил ни одну из сторон. Потерпевшие сочли его слишком мягким. Лариса Штана, потерпевшая: «Я хотела бы ходатайствовать о перед судом о высшей мере». Защита Тарана намерена дойти до Европейского суда. Вячеслав Савин, адвокат Александра Тарана: «Бой мы проиграли, но не останавливаемся. Основания для обжалования у нас есть».

http://www.youtube.com/watch?v=mS4o3WCm_tw&feature=player_embedded