Бандера отримав Героя України заслужено, – СБУ

  • 28.01.10, 09:39
Існує більш ніж достатньо підстав для присвоєння Степану Бандері звання Героя України. Про це під час прес-конференції у «Главред-медіа» заявив директор архіву Служби безпеки України Володимир В’ятрович.

«Підстав для надання звання «Героя України» Степану Бандері було більш ніж достатньо», – сказав він.

За словами В’ятровича, відповідну оцінку керівнику ОУН-УПА дали і історики, і «сам народ, який пам'ятав героїв УПА і оспівував їх у народних піснях».

Як повідомляє «Главред», директор архіву СБУ додав, що для визнання заслуг Степана Бандери бракувало лише політичної волі, аби констатувати «той факт, що Бандера є національним героєм України».

Нагадаємо, 22 січня 2010 року Указом Президента України Степану Бандері присвоєно звання Герой України.

Джерело - zaxid.net

Кандидат от Геймеров - Василий 'V1rtu0z' Пингуй!

  • 28.01.10, 09:30

http://ping.myplace.ua/uploads_video/6000/5984/185.flvУважаемые читатели! Сейчас в стране проходят президентские выборы и уже не за горами второй тур. Сегодня нам стало известно, что в предвыборную гонку "врывается" новый кандидат - кандидат от геймеров - Василь "V1rtu0z" Пингуй! Мы считаем, что к власти должен прийти человек, разделяющий проблемы геймеров. Мы верим, что Пингуй действительно сможет вывести нашу страну на новый уровень!Смотрим обращение и делаем выводы:http://ping.myplace.ua/home.php?id=365

Про Єрмолова та імперський шовінізм

  • 28.01.10, 09:00
У зв'язку з недавніми подіями у Львові, як з Росії, так і з України надійшли чисельні прохання пояснити, чим неугодний львів'янам російський генерал Олексій Єрмолов, на честь якого невідомі гості недавно "перейменували" вул. Джохара Дудаєва. Отже, пояснюємо: 1. Єрмолов керував царськими окупаційними військами безпосередньо в Україні, утверджуючи національне і соціальне поневолення українського народу:

"С 1809 г. командовал резервными войсками в Киевской, Полтавской и Черниговской губерниях".

далее тут http://www.reactor.org.ua/main/2750-pro-yermolova.html

Город для Белых (Итальянские уроки)

  • 28.01.10, 08:23

Новость об изгнании из Розарно всех нигеров осталась полунезамеченной как в мире, так и в правом сообществе России, а между тем история освобождения итальянского города от иммигрантов из Африки крайне значима для Русского Сопротивления. Напомним, что полное освобождение города потребовало трехдневных уличных боев в результате которых власти Италии были вынуждены выселить негров, спасая их от разъяренных горожан. Пусть успех и локален, но это успех, уроками которого нам необходимо воспользоваться в борьбе с иммиграционным нашествием с юга. Скудное освещение событий позволяет восстановить исходную причину успеха итальянцев. Как известно в руках выходцев из Африки на юге Италии находится прежде всего наркоторговля, ими же совершается большинство уличных преступлений – краж, грабежей, разбоев и изнасилований. Все как везде с иммигрантами, ситуация ничем не отличается от обстановки в России. Иммигрантам нечего терять, они более молоды и агрессивны, на улицах города они уже чувствовали себя хозяевами. Полиция Розарно, как и в каждом городе Италии старалась не соваться в нищие черные кварталы нелегальных иммигрантов. Фактически власти, отдав улицы города иммигрантам, самоустранились от решения задач охраны правопорядка и спокойствия граждан. А значит коренные жители города были вынуждены решать свои проблемы сами. Итальянский алгоритм решения проблемы прост и эффективен В ЛЮБОМ ГОРОДЕ БЕЛОГО МИРА, ситуация в котором идентична обстановке в Розарно. Алгоритм в Розарно был следующий: 1) Коренной житель Розарно ранил из огнестрельного оружия двух нигеров; 2) Эта неслыханная дерзость туземцев-европейцев вызвала неслыханную ярость уже ощущавших себя хозяевами города нигеров, высыпавших на улицы и избивавших прохожих; 3) Что в свою очередь переполнило чашу терпения прежде весьма политкорректных горожан, которые также высыпали на улицы с металлическими прутьями и кольями, избивая всех нигеров, которых встречали на пути. Полицейские оказались между двух огней, 18 человек из них пострадало в столкновениях, все, что власти смогли сделать, это эвакуировать негров в центры содержания иммигрантов. Несомненно, это произошло потому, что власть поняла, что весь город поделен на “мы и они”, что кровопролитие не остановить. Именно решительный бескомпромиссный настрой из-за прорвавшегося терпения коренных жителей города привел к такому исходу. Это же чувство испытывают и коренные жители российских городов, где иммигранты кавказцы также как инегры в Италии и Франции чувствуют себя на улицах хозяевами. Чувство терпения. Терпение, именуемое пrавозащитниками терпимостью и толерантностью. Власти во всех государствах Белого мира призывают коренных жителей терпеть бесчинства иммигрантов и не сопротивляться им, ведь толерантность – это биологический термин, одним из своих значений имеющий болезненное отсутствие сопротивляемости организма внешней агрессии инородных микроорганизмов – инфекции. Итак, мы стали свидетелями локального бунта коренных жителей, закончившегося их временной победой. Нужно ли нам такое повторение? Нет, не нужно, так как Победа нам нужна полная и сокрушительная. Но мы можем вписать итальянские методы раскрутки локального бунта в нашу стратегию Русской революции с целью раскачки общеполитической ситуации в стране и доведения ее до отсутствия управляемости и наступления хаоса. Суть тактики раскачивания локального бунта – провокация (каковой и можно считать расстрел двух негров в Розарно). Пожилые иммигранты понимают опасность преждевременного проявления агрессии. Хозяевами себя считают именно молодые и горячие иммигранты, и считают неправомерно, потому что пока силы коренных жителей превосходят силы агрессивных иммигрантов. Показывать себя хозяевами перед всем жителям российских городов для них – преждевременно и гибельно (!). Это значит, что провоцирование иммигрантов на агрессивное поведение в отношении коренного населения является наилучшим вариантом действий Русских националистов в российских городах, где “точка кипения” близка. Разжигание национальных волнений в России, наряду с ростом социального напряжения в нищающем народе, будет проводиться путём провоцирования народных бунтов, схожих по исполнению с бунтом в Розарно, в заполоненных кавказцами и азиатами российских городах. Впереди агрессивные провокации-нападения со стороны Русских националистов – ответные выступления кавказцев против населения – инициирование Автономными Группами Русских национал-революционеров народного побоища, как защитной реакции на беспредел кавказцев. Все вместе, одним из элементов общей революционной стратегии действий, это будет работать на раскачку Системы и общее озлобление народа по отношению к государственным структурам, защищающим пришельцев, и к кавказцам, вынужденно и преждевременно показавших свое нутро. Нам Свыше предначертана Победа! Слава Богам и предкам нашим!

http://hvatitbuhat.info/?p=941

2009 рік став рекордним по антисемітизму

  • 28.01.10, 07:32
Згідно з даними доповіді, підготовленої урядом Ізраїлю і представленого 24 січня в Кнесеті, 2009 рік став рекордним за кількістю випадків прояву антисемітизму за останні десять років, повідомляє AFP. Тільки у Франції, Великобританії і США було зареєстровано 500 випадків прояву антисемітизму, що виражався у вербальних образах, актах насильства, підпалів синагог, сплюндруванні єврейських кладовищ і меморіалів Голокосту. На думку авторів доповіді, зростання антисемітизму багато в чому пов'язано з військовою операцією "Литий свинець", яку на початку 2009 року Ізраїль провів у секторі Газа. За деякими даними, тоді загинуло близько 1400 палестинців і 13 ізраїльтян. Як відзначається в доповіді, більшість інцидентів відображають давно усталені антисемітські уявлення, однак у минулому році антисемітські дії мали більш інтенсивний і екстремістський характер. Однією з особливостей 2009 стало зникнення відмінності між антисемітськими акціями і діями, спрямованими проти Ізраїлю як держави. "Зараз дуже важко визначити межу між анти-ізраїльськими виступами в Європі, США та інших місцях і проявом антисемітизму", - заявив міністр у справах діаспор Юлі Едельштейн (Yuli Edelstein). Джерело - Лента.Ру http://www.youtube.com/watch?v=P9ijFWeQzWY

Головний рабин РФ звинуватив українців в участі у нацистських...

  • 27.01.10, 18:20
Головний рабин РФ звинуватив українців в участі у нацистських вбивствах евреїв Новини


Головний рабин РФ Берл ЛАЗАР стверджує, що населення України і Прибалтики брало участь у ліквідації євреїв під час Другої світової війни.

Як повідомили УНІАН у прес-службі уряду РФ, про це він сказав під час зустрічі з прем`єр-міністром Росії Володимиром ПУТІНИМ.

«Думаю, що в цілому єврейська громада в Росії хотіла б справді показати, що не можна не тільки заперечувати цей момент і Голокост у цілому, але участь кожної нації, котра нам допомагала, - це ідеологічний підхід. Не тільки, що хтось допомагав, хтось – навпаки», - сказав головний рабин РФ.

За його словами, «нацизм - це погано не тільки тому, що вбивали, а тому, що вбивали і виправдовували свої дії. Ті, хто допомагав їм, реально, те, що було в Прибалтиці, те, що було в Україні, - місцеві народи брали участь у ліквідації євреїв. Не те, що прийшли нацисти, і народ чинив опір. Були люди, які реально багато чого зробили, але в цілому держава допомагала. Тому, коли сьогодні вони прагнуть знову говорити, що в нас є своя історія - це страшно».

Б.ЛАЗАР підкреслив, що ніколи не забудуть, що для них зробила Радянська Армія під час Другої світової війни.

«Ми це повинні чітко підкреслити і розповісти те, що було насправді. Тому що, на жаль, те, що ми бачимо, і що було в останні дні в Україні - це страшно. Для нас це справді неприйнятно. І ми допомагатимемо роз`яснювати ці питання, щоб було чітко зрозуміло, що було. Історичні факти - це найкраща відповідь, коли ми бачимо таке», - підкреслив головний рабин Росії.

У свою чергу, В.ПУТІН зазначив, що уважно стежить за тим, що відбувається в світі з приводу проблем, пов`язаних із спотворенням історії і запереченням Голокосту.

«Хочу зазначити, що, безперечно, все, що стосується збереження пам`яті про жертви нацизму, все, що стосується збереження інформації про реальні трагічні події Другої світової війни, - тут єврейські організації завжди виступають нашими послідовними союзниками. Це було і під час перенесення пам`ятника в Таллінні, це спостерігаємо і в інших регіонах світу, де вдаються до таких спроб перегляду правди про трагедію Другої світової війни. Ми бачимо послідовність єврейських організацій і в Росії. З цього питання ми з вами цілком згодні. Хочу Вам за це подякувати», - сказав В.ПУТІН.

Джерело - УНІАН

У нас большие проблемы...

  • 27.01.10, 17:22

У нас большие проблемы, потому, что меньше 3% из вас читают книги, потому, что правда для вас – это то, что дает вам этот ящик. Сегодня живет целое поколение тех, кто все, что знают, получают из этого ящика. Этот ящик делает и извергает президентов, римских пап и премьер-министров. Вы верите, что реальность это ящик, а не ваша жизнь, вы делаете все, что ящик говорит вам. Вы одеваетесь, как в ящике, едите то, что в ящике, растите детей как в ящике, и даже думаете как этот ящик. Это массовое помешательство...

1488 извинений

  • 27.01.10, 17:10
Собаку Лайку отправили в космос заранее зная, что она погибнет. После этого в ООН пришло письмо от группы женщин из штата Миссисипи. Они потребовали осудить бесчеловечное отношение к собакам в СССР и выдвинули предложение: если для развития науки необходимо посылать в космос живых существ, в нашем городе для этого есть сколько угодно негритят.

Источник: Лауринчюкас А. Третья сторона доллара. — М., 1968, стр. 27.

Толерація злочинної зради

  • 27.01.10, 13:15
Толерація злочинної зради
Мозок нинішнього “пересічного укрїнця” перенасичений інформацією про амурні походеньки й п'яні бешкети “телевізійних зірок” та посадовців всих щаблів і рангів. Чого-чого, а друкованих та інтернет видань (переважно російськомовних) котрі поширюючи цю інформацію чинять чорну справу морального, духовного та фізичного винародовлення українців, більше ніж достатньо. Тож зайве дивуватись що детально поінформовані про розмір, колір, й навіть виробника білизни якоїсь безталанної, проте розкрученої грошовитим й підстаркуватим коханцем „ведучої ток-шоу”, не спроможні зрозуміти суті суспільних процесів котрі відбуваються в Україні зокрема й світі вцілому. Саме цього й прагнуть воїни лукавого. Всебічно збоченими легше керувати.

Суттєвим недоліком нинішнього українського національного руху є брак принципової послідовності, відсутність чітких орієнтирів, усвідомлення причин змагу та його головної мети. Замилуючись окремими діячами, нерідко лукаво нав'язаними геть не прихильними до української національної ідеї зовнішніми потугами, активісти патріотичних, і навіть нібито націоналістичних середовищ заплющують очі на геть не патріотичні, більше того, аморальні й зрадницькі по відношенню до рідного народу вчинки незаслужено проголошених кумирами. Цей стан речей є притаманним для посттоталітарного суспільства де влада належить зграйці магнатів-перекупників (себто олігархам) а не верстві духовної еліти яка формувалась “внаслідок суворого добору найліпших” (термін Дм. Донцова). Дається взнаки період бездержавності, в часі якої окупанти цілеспрямовано руйнували природню суспільну ієрархію.

Чужинська тиранія на відмінно зробила свою чорну справу. Місце знищеної в часи поневолення еліти посіли посередні пристосуванці й безпринципні (на жаль нерідко наділені талантами) себелюбці. Прикро, проте нинішня тріумфальна хода споживацької культури (саме вона доречі й спричинила світову економічну кризу), примітивне прагматично-матеріалістичне світосприйняття (вряди-годи замасковане показовою, проте помітно нещирою побожністю), вивищення егоїстичних гріховних забаганок над здоровим глуздом й почуттям обов'язку супроти ближніх й Батьківщини, цинічне нівелювання основ нашої національної культури та духовної спадщини новітніми шукачами земної (а значить і швидкоплинно-дочасної) слави, для багатьох стає дурним і заразним прикладом. Нині, ми майже щодня стаємо свідками цинічної профанації дарованих Творцем й витворених нашими предками вартостей, цілеспрямованої люмпенізації українців й творення суспільства з позбавлених гідності проте ситих й зденаціоналізованих кріпаків. Прикладів в побуті більше ніж достатньо. Закохані у без перебільшення дійсно-таки чарівний голос Ніни Матвієнко “українолюби”, чомусь впродовж кількох років не “помічали” її виступи на захист колишнього міського голови м.Києва Олександра Омельченка, який уславився продажем київської землі гендлярам-забудовникам й грабіжницькою приватизацією київського комунального майна. Наприкінці 2009р. співачка ошелешила весь патріотичний загал участю в проплаченому Юлією Тимошенко театралізованому висуненні останньої кандидатом в президенти України. Без найменшого докору сумління, пані Матвієнко закликала забути всі злочини колишньої комсомольської апаратниці й повірити її черговим сатанинським побрехенькам. Не кращим чином поводить себе й лікар за фахом та співачка Ольга Богомолець. Віддаючи належне дарованому їй Творцем таланту, почуваюсь зобов'язаним засудити її більш ніж аморальні вчинки котрі пояснюються лише запопадливим пристосовництвом до кон'юктури. Чомусь непоміченим для патріотичного загалу залишилось оприлюднене кільома газетами ще минулого літа інтерв'ю, де вона обіцяє записати в супроводі акордеона альбом огидних москвомовних пісеньок часів Другої Світової. Неприроднє й ненормальне прагнення порадувати виродків-сталіністів які замордували і знищили мільйони українців, має конкретну оцінку. Це злочин проти нації і зрада. Не скрашує пані Ольгу й згода бути хрещенною матір'ю народжених від іноземця позашлюбних дітей українофобки за духом й заступниці огидного штукаря (формально київського міського голови) Леоніда Чернівецького за сумісництвом, Ірени Кільчицької. Перемога своєрідної, поза сумнівом що до певної міри навіть талановитої, проте як на мене геть не оригінальної, Руслани Лижичко на Стамбульському пісенному конкурсі Євробачення, примусило “українолюбів”заплющити очі на її геть не патріотичні вчинки й далеку від християнських чеснот поведінку. Справжнім шоком для них був факт її підспівування російською мовою в 2004 році на передвиборчо-агітаційній “зустрічі з молоддю” Віктору Януковичу. Нагадаю що одним з пунктів програми цього російсько-білоруського гібрида є прагнення надати мові вчорашніх окупантів статусу державної. Ця обставина зобов'язувала Руслану зацідити мікрофоном ворога рідного народу в лице й щосили копнути його ногою в пах. Проте відсутність гідності, очікувана (а можливо на час підспівування вже і отримана) грошова винагорода й матеріалістичне прагнення зайвий раз з'явитись перед загалом на екранах (а спільний спів з тогочасним позбавленим інтелекту прем'єром виявився непоганою для того нагодою) взяли гору над почуттям обов'язку супроти рідного народу. Тож зайве дивуватись її безініціативності й непомітності в часи володіння депутатським мандатом (нагадаю що крісло депутата вона отримала завдячуючи квоті “Нашої України”). І тим паче зайве дивуватись її долученню до агітаційного “Всеукраїнського туру” на підтримку вже згаданої Юлії Тимошенко. Зрозуміло що возвеличення особи котра продовжує труїти душі українців фальшивими, образливими для гідності й вбивчими для душі замаскованими під вартості збоченнями, для Ніни Матвієнко, Руслани Лижичко, легендарних гуртів “Кобза” й “ВВ” та десятку інших (переважно москвомовних) голосистих скигліїв насправді є лише формою незадекларованого заробітку. Названі по іменам не обтяжують себе роздумами над мораллю й почуттям обов'язку, а в неназваних учасників “Всеукраїнського туру” вони просто відсутні або атрофовані. Прагнення “непогано заробити” та в черговий раз потрапити на сторінки екранів й глянцевих бульварних журналів виявилось єдиним критерієм всих їхніх вчинків. Не викликає належного в “патріотичного загалу” обурення й не менш ганебна і злочинна поведінка актора Богдана Ступки. Дарований Творцем талант він витрачає не на служіння рідному народові (себто не на чинне впровадження в життя заповіді любити ближніх), а на участь у відверто антиукраїнських російських і польських “проектах”. Панове співаки й актори! Покайтесь і зупиніться. Невже пам'ять перед закатованими в часи поневолення українцями вас ні до чого не зобов'язує? Чому ви служите дітям та онукам вбивць і окупантів?

Громадські діячі з давніх-давен стикались з здавалось-би вкрай складною дилемою: як привабити загал до конкретної ідеї. Матеріалісти не зупинялись (і як свідчать трагічні нинішні реалії не зупиняються нині) перед підкупом, безпринципністю, оббріхуванням опонентів й підлаштовуванні під гріховні забаганки нічим не поєднаного з народом натовпу. На противагу їм, ідеалісти завжди кликали до щирого служіння ближнім, принциповості й непоступливості перед гріховною спокусою. Цей шлях складний і тернистий, проте як засвідчив досвід минулого — єдиноправильний. Вчинки Ніни Матвієнко, Руслани Лижичко, Ольги Богомолець й Богдана Ступки є астрономічно далекими від реальних потреб українського народу. Стверджую: їхнє служіння політичним антагоністам нинішнього українського національно-визвольного руху заслуговує на осуд і кару.

На щастя, хвороба матеріалізму ще не зруйнувала остаточно гідність українського народу. Брутальний і патлатий співак Андрій Кузьменко (гурт “Скрябін”) зізнався що він не може дивитися в очі голодним співвітчизникам, брати гроші за спів, й брехати що співає виключно з причини поваги до одного з кандидатів. Схиляю голову в пошані до вчинку колишнього дисидента, проректора Українського Католицького Університету Мирослава Мариновича. Відмовившись від найвищої державної нагороди “Герой України”, пан Мирослав засудив Віктора Ющенка за практику використання державних нагород “як інструмент для досягнення політичного компромісу”. Зі зрозумілих причин, вчинок пана Мирослава не набув належного розголосу серед широкого загалу. В данім випадку доречною буде згадка про вручення поки-що президентом Віктором Ющенко ордену “За заслуги” ІІ ступеню одному з чільників юдейської громади України, свого часу засудженому за шахрайство Вадиму Рабиновичу. Взявши нагороду, “політичний українець” проігнорував заклики Ющенка до “пошуку взаєморозуміння”. Нині, на сторінках приналежних йому газет (“ВЄК” й “Столічниє новості”) публікуються відверто антиукраїнські побрехеньки. Аналогічно “нецікавим” для українських ЗМІ виявився й факт відмови співаком Святославом Вакарчуком від депутатського мандату. Свідчу, що не належу до числа палких “фанатів” (себто бездумних й істеричних шанувальників) його пісенної й поетичної творчості, проте вчинок й оприлюднення причин дійсно-таки заслуговують на повагу. Належною оцінкою його громадянської позиції була й реакція загалу на пісню “Веселі брате часи настали”. Щоб там не було, а ці факти вселяють надію на віру в перемогу правди й принциповості над брехнею й пристосуванством. Ми не здеградували остаточно й набагато кращі, аніж нам намагаються подати це наші недоброзичливці. І це великий стимул для подальшої праці на Божій й національній нивах. Слава Україні!

Олесь Вахній