Ти Подумай

співає Діана Попова http://opir.tartak.com.ua/download/12-thinkonit.mp3 Кволий промінь сонця пробився крізь хмари – Одразу люди одягли окуляри. І це сонце не сліпить, просто кожен хоче Заховати душу, заховати очі. Відгородитись високим парканом – Його не перескочиш, не проб’єш тараном. Кожен має проблеми, кожен має турботи, Між людьми загорожі з колючого дроту. Незнайомець не скаже доброго слова, Знайомий зустріне – порожня розмова. Посміхнутися важко, співчуття неможливе… Ось людина нещасна, де ж людина щаслива? В небі раптом яскраво заграє веселка! Вхопи краплю щастя – сховай у пуделко. Не давай цьому щастю на місці сидіти – Відпускай на волю, хай гуляє по світу! Коли часом здається, що ти зайва людина І що власне життя для життя не причина, Коли думаєш знову, що існуєш даремно, Ти подумай про тих, кому завжди темно! Можеш чути радість пташиного співу, Перекати грому, шелестіння зливи! Твоя біда – не біда, твоє лихо – не лихо, Ти подумай про тих, кому завжди тихо! Ми живемо у колі вузьких інтересів – Побутових умов, механічних процесів. Сонце марно дарує нам позитивні фотони – В нас крутіші мобільні, в нас модніші рінґтони! Застрибнути на пік матеріального статку, Від проблем заховатись, наче равлик у хатку. Не почув, не побачив і сказати не може, Це для нього чуже, а це на нього не схоже. Телевізор, диван, пиво, футбол… Тупий серіал, примітивний прикол… Книга – просто додаток до шкільної програми, А все, що потрібно, нам розкаже реклама! Та кожен, хто вірить, почувається в силі Так змітити життя, щоб радіти щохвилі! Щоб ця радість росла в геометричній прогресії, Щоб звільнити цей світ від журби та депресій! Коли часом здається, що ти зайва людина І що власне життя для життя не причина, Коли думаєш знову, що існуєш даремно, Ти подумай про тих, кому завжди темно! Можеш чути радість пташиного співу, Перекати грому, шелестіння зливи! Твоя біда – не біда, твоє лихо – не лихо,

Ти подумай про тих, кому завжди тихо!