крах імперій... (чаcтина I)

Світ застиг, А я так і живу, Я міг би бути та Це не так важливо. Й дим, що вгору Відускаю з цим Придушує мене Й робить все можливим... Навряд чи Але це Не варте ні грама із того що ми Побачим А може Далі все буде просто пустим Я жив постійно Під стіною стріл, Туди ж завжди ішов, Та й любив, можливо. Тепер мені залишилось знайти Ключі від цих дверей, Адже так скоро все Не залишить сили... Навряд чи Але це Не варте ні грама із того що ми Побачим А може Далі все буде просто пустим (Все що... Все що досі в мені Стирає А може так хотів І день, що Завтра не прийде Заразить нас усіх Та це лише мрії...) Навряд чи Але це Не варте ні грама із того що ми Побачим А може Далі все буде просто пустим