Вона сиділа і дивилась у вікно. У небо зоряне її думкИ летіли. Неначе сцену із жахливого кіно, Мов на екрані, вони в пам’яті крутили. Звичайний день. І сонце сходить, як завждИ. Ще декілька годин і будуть вони рАзом. Цей день не віщував ніякої біди, Та зруйнувалося усе життя відразу. Доброго ранку голос рідний побажав. Та слухала вона його востаннє. Як довго він цієї зустрічі чекав, І вже невдовзі повінчає їх кохання. Шалена швидкість… Зустрічне авто… Чийсь...
Читати далі...