Облетает листва, под собою года укрывая,

Оторвёт календарь моей жизни прожИтый листок.

И ещё один год золотистый сентябрь завершает,

И пора подводить за него перед Богом итог.

Как прожИт каждый день? Сердце памяти строки листает.

Что сбылось и к чему не успела дойти?

Рядом Ангел-Хранитель мой душу, как книгу, читает.

Он источником света горит у меня на пути.

Сколько раз оступилась, кому чего недосказала?

За грехи и ошибки прошу тебя, Боже, прости.

Посреди суеты я так часто Твой голос теряла,

От решений неверных и скверны меня защити.

За подаренный год я Тебе приношу благодарность,

За уроки от жизни и крыльев небесных покров.

За подарки судьбы, за паденья, за боль и за радость,

За надежду и веру, за близких людей, за Любовь.

А вже осінь на підході,

Перше листя облітає.

Тепле літечко відходить,

Сестрі двері відчиняє.

Ще гаряче літнє сонце

Землю в променях купає.

І привітно у віконце

Рано-вранці зазирає.

Ще буяють літні трави,

Різнобарв’ям зір милують.

І вбранням своїм яскравим

Вже останні дні чарують.

Стоїть Осінь на порозі,

В руках айстри та жоржини.

Руда стрічка у волоссі,

В неї скоро іменини.

Якщо бути убитою, то поглядом твоЇм,

Якщо хворіти, то гарячкою кохання.

Якщо сп’яніти, то тобою лиш одним…

І в кожну мить, неначе вперше і востаннє.

Якщо летіти, то на крилах наших мрій,

Якщо упасти, то в твоЇ палкі обійми.

Якщо згоріти, то у пристрасті твоЇй,

Такій солодкій, бажаній і сильній.

Якщо тонути, то у хвилях почуттів,

Любов ковтати, не бажаючи спасіння.

У тебе влитись, мов ріка без берегів,

В твоєму серці прорости живим насінням.

Не возвращайтесь в прошлое, оно уже прошло.

Его не изменИшь, не перепишешь.

Время мосты к нему безжалостно сожгло,

И глас его всё дальше и всё тише.

Закрыта в прошлое иллюзорная дверь,

Потоком мыслей открывать её не стоит.

Творится жизнь наша сегодня и теперь,

Стремленье к прошлому струны души расстроит.

Вчерашний день – сегодняшнего тень,

Он больше никогда не повторится.

Судьбы страничка, призрачная сень,

В которой от себя нельзя укрыться.

Часть нашей жизни, опыта ступень,

Пускай останется к ней память беспристрастной.

Страничку чистую откроет новый день,

Воспоминаньями нельзя построить счастье.

Я йшла до тебе в серці і в віршах…

Між сяйвом місячним Чумацьким шляхом.

Тебе я малювала в своїх снах,

Нестримно линула до тебе синім птахом.

Я серцем завжди знала, що ти є,

Хоча в житті своїм не раз зблукала.

В моїй душі цвіло ім’я твоє,

Між терням долі воно пагони пускало.

До тебе йшла дорогами життя,

На них і біль, і радість зустрічала.

За кроком крок ступала в майбуття,

І погляд твій серед зірок шукала.

Зустрілись наші душі в небесах,

Десь на кордоні поміж простором і часом.

Ми подолали цей важкий тернистий шлях

Для того, щоб назАвжди бути разом.

Твоя любов, неначе оберіг,

Живе в душі і серце зігріває.

Він у дитинстві мої сни беріг,

Й сьогодні у житті зорею сяє.

Твоя любов сильніша над усе,

Всі негаразди, сум і біль здолає.

Мир і гармонію у серце принесе,

Твоя молитва мою віру укріпляє.

Твоя любов – безцінний діамант,

Її ніщо у світі не замінить.

Це щастя ключ і успіху гарант,

У час негоди від кайдан тривоги звільнить.

Твоя любов – то найдорожчий скарб,

Мов неба синь, глибока і безмежна,

У моїй долі, мов живий ліхтар,

Вона від відстані і часу незалежна.

Твоя любов – то Богородиці рука,

Моя свята, невтомна Берегиня.

Я вдячна Богу, що ти є така –

Найкраща, найсвітліша і єдина.

Куди ведуть тебе, народе України?

Твої святині на поталу віддають.

Кричать невігласи – подолано руїну!

Самі ж по цій руїні в прірву йдуть.

Їх не навчили рідну землю цінувати,

За 30 срібняків вони і душу продадуть.

З одним бажанням -  Україну розіп’яти

Вони й по трупах задля мрій своїх пройдуть.

Важко людьми створіння ці назвати,

Це лиш безграмотні й бездушні пішаки,

Що рушники встеляють перед "старшим братом"

І повзають неначе пацюки.

Вже й нашу мову захотілось розтоптати,

Що далі і який наступний крок?

Може, і віру в нас захочуть відібрати?

Коли ж закінчиться цього свавілля строк?

“Злоба і ненависть до власної країни”, -

В думках слова, на Біблії рука…

Присяга знищення народу України –

Пошкодженого розуму мета.

Берегите любовь и цените её больше жизни,

Берегите её исцеляющий души огонь.

Пока живы сердца, чтобы не было в них укоризны,

Пока в чьей-то руке согревается ваша ладонь.

Берегите любовь, как сокровище, данное Богом,

Словно ключ, открывающий к счастью златые врата.

Светом Истины озарена к ней святая дорога,

Из источника чистого льётся живая вода.

Берегите любовь, как небес благодатное семя,

Пусть на почве сердечной цветами она прорастёт.

Нет границ у любви и не властно над нею время,

Берегите любовь и пускай она вас бережёт!

Из чего состоит счастье?

Из мгновений неповторимых,

Из улыбок детских прекрасных,

Из присутствия рядом любимых.

Из уменья дарить радость,

С оптимизмом по жизни шагая.

Разжигать чьё-то сердце взглядом,

В других людях себя узнавая.

Счастье - утром ещё раз проснуться,

В жизни чистый листок открывая.

И, начав новый день, улыбнуться,

В дар от Бога его принимая.

Ощущать себя Божьею искрою,

Миру солнце дарить средь ненастья.

Самому стать его частичкою,

Каждой каплей его наслаждаться.

Счастье – просто уметь быть собою,

Не боясь из толпы выделяться.

Счастье двери навстречу откроет

Тем, кто хочет его добиваться.

Научи меня любить безусловно…

Даже тех, кто душу ранит и рвёт.

Научи не унывать, когда больно,

Когда горечь сердца спать не даёт.

Научи благодарить за печали,

За болезни и душевную скорбь.

Научи не ждать от жизни медалей,

И награды не просить за добро.

Научи быть терпеливой в терпениях,

Научи правду от лжи отличать.

Дай душе строптивой больше смирения,

Научи Твои слова понимать.

Научи быть стойкою в испытаниях.

Больно падая, найти силы встать.

Не дай веру разменять на отчаянье,

Научи волю Твою исполнять.

Научи на мир смотреть взглядом внутренним,

Бунт сердечный научи унимать.

Научи дойти от разума к мудрости,

Грусть и радость беспристрастно принять.

Научи душу слезам покаяния,

Чтобы грязь несовершенства отмыть.

Научи стремиться к Истины познанию,

Научи Твоим заветам верной быть.