Чиїх батьків чиї ми діти? Чи для нас сонце інше світить? Забули все, чому навчали, Й до чого вперто прямували. Чи ж пам'ять нашу відібрали? Ні, ми самі ж її продали. За безцінь, за брехню, за зраду, І за отруту замість шоколаду. Нам для розваги зав’язали очі, І повели кудись у морок ночі. Лиш ангели у небі плачуть слізно, Прозріють очі, але буде пізно. За що ж, скажіть, життя віддали Ті, хто століттями нам волю здобували? І берегли життя святу основу...
Читати далі...