А юність пахне нічкою

А юність пахне нічкою, Дівочими косами, Що майже згасла, свічкою Та спраглими устами. Світанками над річкою, Весною й солов*ями І грушами під дичкою, Що на городі в мами. А юність пахне росами, Вінками на Купала, Де ніженьками босими Від мене ти тікала. Конваліями ніжними, Волошками та житом, В саду у батька вишнями Та яблуневим цвітом. А юність пахне золотом, Осінніми дощами, Сумним ранковим холодом Та в небі журавлями... У снах моїх живе, щемить, Тривожить душу й тіло І смаком юности гірчить

Життя, що пролетіло.

Дмитро Герасименко