Василь Кузан
- 01.08.09, 16:47
Набридло, набрякло, намерзло,
Намокло від рогу до рогу.
Вже пізно шукати початок
І страшно міняти дорогу.
За душами сутінки, смутки,
Тумани, просякнуті ніччю...
Не так відбуваються кроки,
І знаки не ті по узбіччю.
Ламаються пальці, мов п’яльця,
І рушаться мрії, мов храми,
І хрестиком вишита доля,
І хочеться знову до мами.
Упасти обличчям в долоні
І плакати, плакати вільно,
Аж поки не зробиться легко,
Аж поки не стане спокійно.
Аж поки навчишся сприймати
Жорстокість, буденність, тривогу,
Аж поки не звикнеш до думки,
Що пізно міняти дорогу.
Намокло від рогу до рогу.
Вже пізно шукати початок
І страшно міняти дорогу.
За душами сутінки, смутки,
Тумани, просякнуті ніччю...
Не так відбуваються кроки,
І знаки не ті по узбіччю.
Ламаються пальці, мов п’яльця,
І рушаться мрії, мов храми,
І хрестиком вишита доля,
І хочеться знову до мами.
Упасти обличчям в долоні
І плакати, плакати вільно,
Аж поки не зробиться легко,
Аж поки не стане спокійно.
Аж поки навчишся сприймати
Жорстокість, буденність, тривогу,
Аж поки не звикнеш до думки,
Що пізно міняти дорогу.
2
Коментарі