Ото часи раніш були. Залазиш, он, собі в печеру - Ну ось тобі і ноосфера. Гарсай собі малюй та спи І не хвилюйся, що й якби. Та от до нас прийшла біда - Якраз настали холода. Всі люди враз побігали, Із лісу хмизу натаскали, Грозу всі сіли ожидать. За от грози нема - халепа. В одного аж тряслась щелепа Він взяв дві палиці й трястись, Й, немов, здалося шо зігрівсь.