Ото часи раніш були.
Залазиш, он, собі в печеру -
Ну ось тобі і ноосфера.

Гарсай собі малюй та спи
І не хвилюйся, що й якби.
Та от до нас прийшла біда -
Якраз настали холода.

Всі люди враз побігали,
Із лісу хмизу натаскали,
Грозу всі сіли ожидать.

За от грози нема - халепа.
В одного аж тряслась щелепа
Він взяв дві палиці й трястись,
Й, немов, здалося шо зігрівсь.